Ухвала суду № 136800469, 25.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду

25 травня 2026 р. справа № 520/11032/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо незастосування з 20 травня 2023 року по 27 квітня 2024 року при обчисленні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023, 2024 роки, одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка надається учаснику бойових дій, компенсації за невикористану щорічну відпустку та компенсації за щорічну додаткову відпустку, яка надається військовослужбовцям у зв`язку із додатковим нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров`я, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;

2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , здійснити з 20 травня 2023 року по 27 квітня 2024 року включно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023, 2024 роки, одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка надається учаснику бойових дій, компенсації за невикористану щорічну відпустку та компенсації за щорічну додаткову відпустку, яка надається військовослужбовцям у зв`язку із додатковим нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров`я, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 06.05.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

На виконання вказаної ухвали суду позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій останній просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, в обґрунтування чого посилався на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, яким положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України в частині встановлення обмеженого строку для звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівникові заробітної плати (грошового забезпечення) визнані неконституційними. А також на те, що у спірний період позивач проходив службу безпосередньо в районах ведення бойових дій та на лінії зіткнення (зокрема, з місцем дислокації у н.п. Краматорськ) та ненадання відповідачем позивачу розрахункових листів або грошових атестатів (карт розрахунків) під час звільнення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду - задоволено; поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, передбаченого як ст. 122 КАС України, так і ст. 233 КЗпП України, а в долученому клопотанні про поновлення строків звернення до суду не зазначені обставини які унеможливили вчасне звернення до суду.

Суд, дослідивши подане клопотання та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час, приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Як зазначено в ухвалі суду від 06.05.2026, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, з 27.04.2024 встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Проте, до суду з даним позовом за захистом свого права позивач звернувся лише 04.05.2026 (через підсистему "електронний суд" подано 01.05.2026), тобто з порушення тримісячного строку.

Водночас, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, яким положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України в частині встановлення обмеженого строку для звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівникові заробітної плати (грошового забезпечення) визнані неконституційними; проходження позивачем у спірний період служби безпосередньо в районах ведення бойових дій та на лінії зіткнення та відсутність доказів надання відповідачем позивачу розрахункових листів або грошових атестатів (карт розрахунків) під час звільнення, судом ухвалою від 18.05.2026 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Згідно частини першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2022 року в справі №500/1912/22 дійшов висновку, що перебування позивача на військовій служби може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.

Окрім цього, аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 2 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі №380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/12913/21, від 4 серпня 2022 року у справі №420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі №400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі №360/4969/21.

Також у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року в справі №500/1912/22 зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду не спростовують висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, з наданого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд не знаходить підстав для визнання передчасним висновку, викладеного в ухвалі суду від 18.05.2026, про визнання поважними причин пропуску строку звернення позивачем до суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Тож, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 122, 123, 243, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Марина Лук`яненко