Рішення № 136799899, 25.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р. № 520/6407/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПH НОМЕР_1 ) до заступника начальника Харківської районної військової адміністрації Харківської області Андрєєва Андрія Валентиновича (61098, м. Харків, шосе Григоровське, 52) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії заступника начальника ХРВА А.Андрєєва щодо направлення звернення позивача, яке було зареєстровано 09.02.2026 за № 22/005688-20 у Офісі Президента України до Височанського селищного голови О. Мороза неправомірними;

- зобов`язати заступника начальника ХРВА А. Андрєєва вилучити у Височанського селищного голови О. Мороза вказане звернення;

- зобов`язати заступника начальника ХРВА А. Андрєєва, зі своєю резолюцією, повернути вказане звернення на розгляд до Офісу Президента України - К. Буданову;

- зобов`язати заступника начальника ХРВА А. Андрєєва, в подальшому утриматись від порушення прав позивача, щодо розгляду його звернень, які гарантовані ст. 40 Конституції України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, не погоджуючись із діями заступника начальника Харківської районної військової адміністрації Андрєєва А.В., вважає протиправним направлення його звернення, зареєстрованого в Офісі Президента України 09.02.2026 за № 22/005688-20, на розгляд до Височанського селищного голови Мороза О., оскільки, на думку позивача, таке направлення здійснено з порушенням вимог ч. 7 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якою заборонено направляти скарги на розгляд тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його звернення стосувалося протиправної діяльності посадових осіб Височанської селищної ради, зокрема селищного голови Мороза О. та інших осіб, а тому направлення такого звернення саме цим особам порушує його право на належний розгляд звернення, гарантований ст. 40 Конституції України. Також позивач вказує, що відповідач, не маючи відповідних повноважень, безпідставно переслав його звернення, яке було адресоване Офісу Президента України, чим, на його думку, фактично перешкодив об`єктивному розгляду викладених у ньому обставин .

Крім того, позивач посилається на те, що за результатами розгляду його звернення Височанською селищною радою йому було надано відповідь від 18.03.2026 № 02-23/853, яка, на його переконання, не містить належної оцінки викладених ним обставин та свідчить про формальний підхід до розгляду звернення.

Відповідач у поданому до суду відзиві проти задоволення позову заперечував та зазначив, що діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Зокрема, відповідач вказав, що звернення позивача, яке надійшло з Офісу Президента України (лист від 09.02.2026 № 22/005688-20), було розглянуто Харківською районною військовою адміністрацією, за результатами чого встановлено, що порушені у зверненні питання не належать до компетенції ХРВА, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», його було направлено за належністю до Височанської селищної ради для розгляду в межах повноважень останньої .

При цьому відповідач зазначає, що направлення звернення позивача здійснено листом Харківської районної військової адміністрації від 16.02.2026 № Р-91, адресованим Височанському селищному голові.

Також відповідач вважає, що чинним законодавством не покладено на ХРВА обов`язку розглядати звернення з питань, які не віднесені до її компетенції, а тому пересилання звернення за належністю є обов`язком, а не правом відповідного органу. Відтак, на думку відповідача, його дії є правомірними.

Додатково відповідач зазначає, що позивачу було надано відповідь за результатами розгляду його звернення Височанською селищною радою, що свідчить про фактичний розгляд звернення у встановленому законом порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі ЗУ №393/96-ВР).

Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст.1 ЗУ №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.3 ЗУ №393/96-ВР під зверненнями громадян необхідно розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Частиною 1 ст.5 ЗУ №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ч.4 ст.5 ЗУ №393/96-ВР звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. (ч.6 ст.5 Закону №393/96-ВР).

Відповідно до ч.7 ст.5 ЗУ №393/96-ВР у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Згідно з ч.1 ст.7 ЗУ №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ч.3 ЗУ №393/96-ВР забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Згідно з ч. 3 ст. 7 ЗУ №393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень органу, воно в термін не більше п`яти днів пересилається за належністю відповідному органу, про що повідомляється громадянину.

Як встановлено судом, звернення позивача, адресоване Офісу Президента України, було зареєстровано 09.02.2026 за № 22/005688-20 та листом Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України від 09.02.2026 № 22/005688-20 направлено на розгляд до Харківської обласної державної адміністрації в частині питань, що належать до її компетенції.

Надалі вказане звернення надійшло до Харківської районної військової адміністрації, яка, дослідивши його зміст, встановила, що порушені у ньому питання стосуються діяльності посадових осіб Височанської селищної ради та не належать до компетенції ХРВА, у зв`язку з чим листом від 16.02.2026 № Р-91 направила звернення позивача за належністю до Височанської селищної ради для розгляду в межах її повноважень

Факт направлення звернення саме до Височанської селищної ради підтверджується також відповіддю Височанської селищної ради від 18.03.2026 № 02-23/853, у якій зазначено, що звернення позивача було отримано та розглянуто у межах повноважень відповідного органу, за результатами чого позивачу надано відповідь.

Оцінюючи доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог ч. 7 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», суд зазначає таке.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» прямо встановлено обов`язок органу, до якого надійшло звернення, у разі якщо порушені у ньому питання не належать до його повноважень, у строк не більше п`яти днів переслати його за належністю відповідному органу чи посадовій особі.

Отже, у разі встановлення відсутності компетенції щодо розгляду звернення, орган державної влади не має права залишити його без розгляду або вирішувати питання по суті, а зобов`язаний направити його за належністю.

З аналізу змісту звернення позивача вбачається, що воно стосується діяльності посадових осіб Височанської селищної ради, зокрема питань розподілу гуманітарної допомоги та дій селищного голови та інших посадових осіб цього органу місцевого самоврядування.

Відтак, вирішення порушених у зверненні питань належить саме до компетенції органів місцевого самоврядування та відповідних контролюючих органів, а не Харківської районної військової адміністрації.

Доводи позивача про те, що відповідач не мав права направляти звернення до Височанської селищної ради, оскільки у зверненні оскаржуються дії її посадових осіб, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення ч. 7 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» підлягають застосуванню з урахуванням характеру звернення.

Як убачається зі змісту поданого позивачем звернення, воно містить не лише ознаки скарги, а й виклад обставин, що потребують перевірки та реагування уповноваженого органу, а тому його направлення за належністю до органу, діяльність якого оскаржується, саме по собі не свідчить про протиправність дій відповідача.

Посилання позивача на порушення його права, гарантованого ст. 40 Конституції України, суд також відхиляє як безпідставні, оскільки матеріалами справи підтверджується, що його звернення не залишилось без розгляду, а було передано до компетентного органу та розглянуто по суті з наданням відповіді.

Таким чином, дії відповідача щодо направлення звернення позивача листом від 16.02.2026 № Р-91 за належністю відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», та вчинені в межах наданих повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Інші позовні вимоги, зокрема щодо вилучення звернення, його повернення до Офісу Президента України та зобов`язання утримуватись від вчинення певних дій у майбутньому, є похідними від вимоги про визнання дій протиправними, а тому, враховуючи висновок суду про правомірність дій відповідача, також задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПH НОМЕР_1 ) до заступника начальника Харківської районної військової адміністрації Харківської області Андрєєва Андрія Валентиновича (61098, м. Харків, шосе Григоровське, 52) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 травня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях