Рішення № 136799143, 19.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5155/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.,

представника позивача Наконечної О.М.,

представника відповідачів Марченко О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (надалі по тексту відповідач1), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (надалі по тексту Комісія), Полтавської обласної прокуратури (надалі по тексту відповідач2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 440/14652/21 позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення № 7 Шістнадцятої кадрової комісії від 06.10.2021, наказу в.о. керівника Полтавської обласної прокуратури від 29.10.2021, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури, Шістнадцятої кадрової комісії залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 06.10.2021 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди та наказ Полтавської обласної прокуратури від 29.10.2021 № 993к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 04.11.2021, стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.11.2021 по 19.12.2022 в сумі 104637,80 грн.

Після поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області, дату проведення етапу атестації - співбесіди було визначено 28.03.2023.

За доводами позивача, рішення Шістнадцятої кадрової комісії є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5155/23; вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 21.06.2023 /а.с. 35-36, т. 1/.

У наданому відзиві представник Полтавської обласної прокуратури просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, зазначивши, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації прийнято уповноваженим органом в порядку, визначеним законодавством /а.с.51-52, т. 1/.

У відзиві представник Офісу Генерального прокурора зазначив, що керуючись пунктами 13, 17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку, за наслідками проведеної співбесіди Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур 28.03.2023 ухвалено рішення №3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. За доводами відповідача, змістовний аналіз спірного рішення в цій частині свідчить про те, що підставами для прийняття рішення про непроходження позивачем атестації стали висновки комісії про її невідповідність високим стандартам етичної поведінки, а також вимогами суспільства до прокурорів, які, у свою чергу, обґрунтовуються, поміж іншим, сумнівами членів кадрової комісії щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам професійної етики в частині недопущення поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Отже, мотиви спірного рішення кадрової комісії в цій частині фактично зводиться до того, що ОСОБА_1 допущено поведінку (керування транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння і, як наслідок, вчинення адміністративних правопорушень, недотримання правил дорожнього руху під час керування транспортним), яка дискредитувала його як представника прокуратури та могла зашкодити авторитету прокуратури /а.с.55- 86, т. 1/.

12.06.2023 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій викладені позовні вимоги в наступній редакції (з урахуванням уточнень у судовому засіданні від 16.08.2023):

- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №3 від 28.03.2023 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури №198к від 01.06.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03.06.2023;

- стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 03.06.2023 до моменту винесення рішення у справі /а.с. 1-23, том 2/.

Протокольною ухвалою суду від 21.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача про надання строку для ознайомлення з заявою про збільшення позовних вимог та продовжено підготовче засідання на 30 днів, оголошено перерву до 26.07.2023 /а.с. 35, том 2/.

28.06.2023 до суду представником Полтавської обласної прокуратури подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, зазначивши, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивача з посади відсутні /а.с.40-41, том 2/.

04.07.2023 до суду представником Офісу Генерального прокурора подані пояснення, у яких зазначено, що оскаржуваний наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 01.06.2023 №198к про звільнення ОСОБА_1 є таким, що прийнятий у межах, спосіб та порядку, що визначенні законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні /а.с.48-57, том 2/.

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті на 16.08.2023 /а.с. 75, том 2/.

Рішенням суду від 16.08.2023 у цій справі адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 №3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 01.06.2023 № 198к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03.06.2023. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.06.2023 по 16.08.2023 у розмірі 17683,98 грн (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три гривні дев`яносто вісім копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення з 03.06.2023 ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області та в частині стягнення з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць /а.с. 85-103, т.2/.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок /а.с. 130-133, т.2/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 та додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 року по справі № 440/5155/23 залишено без змін /а.с. 108-132, т.3/.

Постановою Верховного Суду від 27 червня 2025 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та Полтавської обласної прокуратури, яка приєдналася до касаційної скарги Офісу Генерального прокурора, задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року скасовано, а справу №440/5155/23 направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду /а.с. 238-255, т.5/.

21.07.2025 справа №520/24699/24 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду та зареєстрована канцелярією суду 22.07.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2028 справу передано на розгляд судді Ясиновського І.Г.

Ухвалою суду від 28 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

07 серпня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Полтавської обласної прокуратури, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив відмовити у задоволенні позову /а.с. 12-22, т.6/ Наголошував, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації прийнято уповноваженим органом в порядку, визначеним законодавством. Зазначив, що ОСОБА_1 третій етап атестації - співбесіду проходив вже тричі - 10.07.2020, 06.10.2021, 28.03.2023 (після поновлення па посаді прокурора за рішеннями судів). Різними кадровими комісіями приймалися рішення про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження співбесіди. Окрім цього, слід враховувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 440/4268/20 за позовом ОСОБА_1 . Задовольняючи касаційні скарги Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора та скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій у справі № 440/4268/20 про задоволення позову ОСОБА_1 і направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд, зокрема, вказав, що кадрова комісія не зобов`язана доводити невідповідність прокурора за межами обґрунтованого сумніву. Якщо було встановлено обґрунтований сумнів і прокурор не зміг переконливо спростувати його, даних чинників може бути достатньо для того, щоб комісія визнала прокурора таким, що неуспішно пройшов атестацію з огляду на серйозність наявності певного одного індикатора або з огляду на наявність сукупності індикаторів. З точки зору прокурорської етики, порушення морально-етичних вимог може мати місце навіть у тому випадку, коли відсутнє порушення норм права, що дає підстави для притягнення особи до юридичної відповідальності.

У відзиві представник Офісу Генерального прокурора зазначив, що керуючись пунктами 13, 17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку, за наслідками проведеної співбесіди Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур 28.03.2023 ухвалено рішення №3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. За доводами відповідача, змістовний аналіз спірного рішення в цій частині свідчить про те, що підставами для прийняття рішення про непроходження позивачем атестації стали висновки комісії про її невідповідність високим стандартам етичної поведінки, а також вимогами суспільства до прокурорів, які, у свою чергу, обґрунтовуються, поміж іншим, сумнівами членів кадрової комісії щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам професійної етики в частині недопущення поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Отже, мотиви спірного рішення кадрової комісії в цій частині фактично зводиться до того, що ОСОБА_1 допущено поведінку (керування транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння і, як наслідок, вчинення адміністративних правопорушень, недотримання правил дорожнього руху під час керування транспортним), яка дискредитувала його як представника прокуратури та могла зашкодити авторитету прокуратури /а.с.29-60, т. 6/.

Відповідно до пояснень представника позивача, що надійшли до суду 05.09.2025, наголошено, що встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, відсутності самого факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, свідчить про відсутність правової потреби в наданні оцінки висновкам кадрової комісії в аспекті зазначених Судом дій та поведінки позивача. Посилання відповідача на той факт, що: «Дії та поведінка прокурора ОСОБА_1 (відмова від проходження огляду на стан сп`яніння і, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення) не відповідають високим стандартам етичної поведінки прокурорів» взагалі не заслуговують на увагу, оскільки постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 справу щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно в даному випадку відповідач необґрунтовано ствердно звинувачує позивача та вводить в оману суд відносно нібито вчинення ним адміністративного правопорушення.

Крім вищевикладеного, наголошено на обставинах, які спростовують рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28 березня 2023 року № 3, яке має протиправний характер, оскільки наведені у ньому висновки про невідповідність прокурора вимогам професійної компетентності, етики та доброчесності є необґрунтованими і такими, що зроблені без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а саме: позивач відмовився проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгеру», заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері, однак інспектор відповідного направлення не виписав та наполягав на проходженні огляду водієм на місці його зупинки, мотивувавши це тим, що в наркологічному диспансері такий же «Драгер»; зміст проголошеного інспектором тексту і написаного в протоколі відрізняються між собою, оскільки при його прочитанні автор складання протоколу не називала ознак алкогольного сп`яніння у водія, а констатувала лише факт його наявності; за висновками, викладеними в зазначеній постанові Октябрського районного суду м. Полтави, з переглянутого, наданого ініціатором складення протоколу відеозапису, судом не встановлено наявності у водія, яким був позивач, помітної нестійкої ходи або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі; з наданого відеозапису не вбачається, що у визначеному законом порядку водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці його зупинки та при цьому складався акт про відмову від проходження у присутності свідків, які зазначені в протоколі; позивач хоч і не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер алкотест" на місці зупинки через побоювання фальсифікації результатів, проте, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся; позивач вчинив всі можливі від нього дії з метою спростування безпідставних доводів працівників патрульної поліції щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, пройшовши вчасно медичний огляд в присутності працівників поліції, за результатом якого було встановлено відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння; щодо часу проходження медичного огляду: в ході службового розслідування порушення строків огляду на стан сп`яніння встановлено не було, оскільки відповідно до відеозаписів нагрудних камер поліцейських процесуальні дії за участі позивача закінчено о 01 год 28 хв., час зупинки 00 год.30 хв., а час проходження медичного огляду - 02 год. 40 хв.; враховуючи, що поліцейськими не було дотримано вимог Інструкцій №1395 та №1452/735 щодо складання направлення на медичний огляд та доставлення водія до медичного закладу, а позивач одразу після закінчення процесуальних дій о 01 год 28 хв. з дотриманням двох годинного строку, передбаченого пунктом 9 Інструкції №1452/735, пройшов медичний огляд, за наслідками якого висновком Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 233, який складено з дотриманням законодавчо визначеної процедури, встановлено відсутність у позивача ознак алкогольного сп`яніння, обґрунтований сумнів кадрової комісії в доброчесності позивача в цій частині не ґрунтується на дійсних обставинах, що мали місце у спірних відносинах, є необ`єктивним та недоведеним суду; про незаконність дій працівників патрульної поліції, які відмовили позивачу у доставленні його до медичного закладу свідчать дії інших співробітників патрульної поліції, які потім зупинили позивача та запропонували йому пройти огляд і відповідно до вимог чинного законодавства самі доставили його до медичного закладу, де він в їх присутності пройшов медичний огляд, та був визнаний таким, що не перебував у стані сп`яніння; за фактом складання вищезазначеного протоколу відносно ОСОБА_1 прокуратурою Полтавської області було проведено службове розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування від 05.09.2019 року (надалі Висновок): «обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення повністю спростовуються постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 р., а також іншими зібраними в ході службового розслідування доказами»; відповідно до Висновку ,,за фактами порушень вимог чинного законодавства з боку працівників УПП в Полтавській області ДПП НПУ ініціювати перед керівництвом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України проведення службового розслідування, крім того за фактом складення службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та перевищення службових повноважень, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.366 та ч.1 ст. 365 КК України; згідно матеріалів службового розслідування в ході розслідування комісія ретельно дослідила усі обставини події, відібрала пояснення у Позивача, свідків та патрульних поліцейських, які оформляли щодо нього адміністративні матеріали, витребувала та отримала численні документи, пов`язані з проведенням службового розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування, факт керування прокурором ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не знайшов підтвердження, підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності не вбачається; висновком службового розслідування від 05.09.2019 також підтверджується, що патрульні поліцейські водія ОСОБА_1 не доставили до медичного закладу всупереч вищенаведеним вимогам Інструкції №1452/735; відповідно до висновку службового розслідування 05.09.2019, у ході якого було опитано поліцейських роти № 4 УПП в Полтавській області ДПП НПУ, ознак сп`яніння у водія вони не пам`ятають, знайомі з ним до вказаних подій не були, водій спілкувався ввічливо, посвідчення працівника прокуратури не пред`являв, нецензурно не висловлювався /а.с. 81-84, т.6/.

13.10.2025 до суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить прийняти до розгляду позовні вимоги в наступній редакції, а саме:

визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №3 від 28.03.2023 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди;

визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури № 198к від 01.06.2023 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області;

поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 05 червня 2023 року /а.с.103-105, т.6/.

Також, 20.11.2025 до суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить прийняти до розгляду позовні вимоги в наступній редакції, а саме:

визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №3 від 28.03.2023 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди /а.с. 114-116, т.6/.

25.11.2025 до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник відпоавідача1, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив відмовити у задоволенні позову /а.с. 120-135, т.6/.

Також, 25.11.2025 до суду надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову, відповідно до якого представник відповідача2 просив відмовити у задоволенні позову, наголошуючи на раніше наведених аргументах /а.с. 142-150, т.6/.

В ході підготовчого засідання, призначеного на 27.01.2026, судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України у періоди з 26.08.2010 по час розгляду справи в суді на різних посадах. Остання займана посада прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування, підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Полтавської обласної прокуратури.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №440/14652/21 встановлено, що 04.10.2019 позивачем подано передбачену додатком 2 до Порядку № 221 заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Позивач успішно пройшов два етапи атестації, отримавши 74 бали за іспит у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та 100 балів за іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, внаслідок чого рішенням Першої кадрової комісії від 02.03.2020 допущений до етапу співбесіди.

Однак, за наслідками співбесіди рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.07.2020 № 2 ОСОБА_1 визнано таким, що не у повній мірі відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, на підставі чого прийнято рішення Комісії про неуспішне проходження ним атестації.

Наказом прокурора Полтавської області від 18.08.2020 № 589к з посиланням на статтю 11 Закону України "Про прокуратуру", пункт 3, підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20.08.2020.

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №440/4268/20 визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.07.2020 № 2 про неуспішне проходження прокурором атестації; визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Полтавської області від 18.08.2020 № 589к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 21.08.2020.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2021 апеляційні скарги Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора залишені без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/4268/20 без змін.

30.12.2020 Полтавською обласною прокуратурою на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/4268/20 виданий наказ № 1183к, яким скасовано наказ прокурора Полтавської області від 18.08.2020 № 589к та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 21.08.2020.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 31.12.2020 № 1192к позивачу з огляду на початок роботи Полтавської обласної прокуратури тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури.

06.10.2021 Шістнадцятою кадровою комісією проведено співбесіду з ОСОБА_1 , за результатами якої ухвалене рішення № 7 про неуспішне проходження прокурором атестації з огляду на наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності прокурора ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності.

29.10.2021 Полтавською обласною прокуратурою на підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 06.10.2021 № 7 виданий наказ № 993к про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03.11.2021 відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 440/14652/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, поновлення на роботі, стягнення коштів відмовлено повністю.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 440/14652/21 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 06.10.2021 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди та наказ Полтавської обласної прокуратури від 29.10.2021 № 993к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 04.11.2021. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.11.2021 по 19.12.2022 в сумі 104637,80 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

03.01.2023 Полтавською обласною прокуратурою на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №440/14652/21 виданий наказ № 3к, яким скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 29.10.2021 №993к про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 04.11.2021 /а.с. 31, том 1/.

Згідно з положеннями пункту 32 розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, ОСОБА_1 28.03.2023 допущений до проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професіональної компетентності, професіональної етики та доброчесності.

28.03.2023 Шістнадцятою кадровою комісією проведено співбесіду з ОСОБА_1 , за результатами якої ухвалене рішення № 3 про неуспішне проходження прокурором атестації з огляду на наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності прокурора ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності, доброчесності та професійної етики /а.с. 92-100, том 1/.

01.06.2023 Полтавською обласною прокуратурою на підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28.03.2023 № 3 виданий наказ № 198к про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 02.06.2023 відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" /а.с. 24, том 2/.

Позивач, не погодившись з рішенням шістнадцятої кадрової комісії від 28.03.2023 №3 про неуспішне проходження прокурором атестації та наказом Полтавської обласної прокуратури від 01.06.2023 №198к про звільнення з посади, звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням суду від 16.08.2023 у цій справі адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 №3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 01.06.2023 № 198к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03.06.2023. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.06.2023 по 16.08.2023 у розмірі 17683,98 грн (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три гривні дев`яносто вісім копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення з 03.06.2023 ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області та в частині стягнення з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць /а.с. 85-103, т.2/.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок /а.с. 130-133, т.2/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 та додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 року по справі № 440/5155/23 залишено без змін /а.с. 108-132, т.3/.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 30.08.2023 № 311к «Про скасування наказу та поновлення на посаді» Наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 01 червня 2023 року № 198к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 02 червня 2023 року скасовано та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03 червня 2023 року /зв.а.с.116, 151, т.6/.

Відповідно до рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 13.06.2025 №1 ОСОБА_1 успішно пройшов атестацію /а.с. 165-166, т.6/.

На підставі Наказу про переведення від 24.06.2025 № 243к переведений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування, підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Полтавської обласної прокуратури /а.с.85, 152, т.6/.

Постановою Верховного Суду від 27 червня 2025 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та Полтавської обласної прокуратури, яка приєдналася до касаційної скарги Офісу Генерального прокурора, задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року скасовано, а справу №440/5155/23 направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду /а.с. 238-255, т.5/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Спеціальні норми права, пов`язані з проходженням публічної служби на посадах прокурорів, викладені у Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 (далі за текстом Закон №1697-VІІ), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Згідно зі статтею 4 Закону №1697-VІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX (набрав чинності 25.09.2019) внесені зміни до чинних законодавчих актів України, зокрема, у Кодексі законів про працю України статтю 32 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус".

Статтю 40 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".

Також статтю 51 Закону №1697-VІІ доповнено частиною п`ятою такого змісту: "На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження".

Згідно з пунктом 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX; пункт 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які, зокрема: на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах; звільнені з органів прокуратури у зв`язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 7 цього розділу.

Відповідно до пунктів 10-14 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором.

Предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора;

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

На виконання норм розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ Генеральною прокуратурою України 03.10.2019 видано наказ №221 "Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації" (далі за текстом Порядок №221 ).

Пунктом 1 розділу І Порядку №221 (у редакції наказу Офісу Генерального прокурора від 03.09.2021 № 280, що набрав чинності 04.09.2021) визначено, що атестація прокурорів це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками; прокурори виконують письмове практичне завдання.

Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації; рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Згідно з пунктом 3-2 розділу V Порядку № 221 у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення.

У пунктах 1, 2, 6 розділу V Порядку №221 визначено, що уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Порядок роботи кадрових комісій затверджено наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (далі за текстом Порядок №233).

Пунктом 2 Порядку №233 визначено, що кадрові комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

Згідно із пунктами 8, 10, 11 Порядку №233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. Комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю. Перелік присутніх на засіданні членів комісії, інформація про істотні питання, пов`язані із діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.

Пунктом 12 Порядку №233 установлено, що рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Пунктами 13, 16 Порядку №233 передбачено, що рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.

Суд зазначає, що у цій справі спір стосується правомірності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.

Визначення порядку проходження прокурорами атестації, порядків утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи кадрових комісій, які безпосередньо проводять атестацію, віднесено до повноважень Генерального прокурора.

Сама процедура атестації складається з послідовних етапів, одним з яких є проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Відповідно до пунктів 1-18 розділу IV "Проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора" Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.

Кадрова комісія формує графік проведення співбесід з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Графік проведення співбесід оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за 5 календарних днів до проведення співбесіди. У графіку зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові прокурора, номер службового посвідчення, інформація про дату, час та місце проведення співбесіди. Прокурор вважається повідомленим про дату, час та місце проведення співбесіди з моменту оприлюднення графіка проведення співбесід на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.

Кадрові комісії можуть використовувати декілька варіантів практичних завдань. Перелік варіантів практичних завдань затверджується Генеральним прокурором, а зразок практичного завдання оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) в день першого оприлюднення графіка проведення співбесід.

Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.

Перед початком виконання практичного завдання член комісії в присутності інших членів комісії надає прокурорам, які будуть виконувати практичне завдання, письмово викладені умови практичного завдання. Фотографування або винесення письмово викладених умов практичного завдання за межі приміщення, у якому відбувається виконання практичного завдання, забороняється.

Якщо практичне завдання передбачає застосування норм законодавства, то прокурорам дозволяється користуватися паперовими текстами норм відповідних законодавчих актів. Комісія не зобов`язана надавати прокурорам тексти норм законодавчих актів.

На виконання практичного завдання прокурору надається 45 хвилин. Виконання практичного завдання після завершення наданого часу забороняється. Після виконання завдання прокурор здає комісії написане ним вирішення завдання на аркуші (аркушах) з відміткою комісії.

Співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.

Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:

1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати; 2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг; 3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора; 4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.

Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно).

Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії.

Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).

Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.

Співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання; Співбесіда проходить у формі засідання комісії.

Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.

Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.

Прокурори, які проходять співбесіду, запрошуються комісією на проголошення ухваленого комісією рішення про результати їх атестації.

Результати атестації прокурорів за підсумками проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ.

За обставин цього спору, 28.03.2023 Шістнадцятою кадровою комісією проведено співбесіду з ОСОБА_1 , за результатами якої ухвалене рішення № 3 про неуспішне проходження прокурором атестації /а.с. 92-100, том 1/.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що за результатами співбесіди у Комісії виникли сумніви щодо відповідності позивача вимогам професійної компетентності, доброчесності та професійної етики.

В обґрунтування вказаного рішення комісією зазначено наступне:

ОСОБА_1 05.07.2019 приблизно о 00 год. 30 хв., керуючи автомобілем HONDA ACCORD, був зупинений працівниками патрульної поліції на вулиці Європейська в місті Полтаві за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби.

Після зупинки працівниками патрульної поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти на місці зупинки огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST у зв`язку наявною у них підозрою щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Натомість, ОСОБА_1 у порушення вимог статті 130 КУпАП і статей 18, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів від проходження такого огляду відмовився, внаслідок чого відносно нього був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Після складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення співробітниками патрульної поліції було відсторонено ОСОБА_1 від керування автомобілем, запропоновано йому скористатися послугою виклику іншого водія, якою ОСОБА_1 скористався та передав керування своїм автомобілем такому водієві після його прибуття до місця зупинки.

У подальшому ОСОБА_1 , проїхавши із водієм, якому було передано право керування автомобілем, кількасот метрів, відмовився від його послуг, сів за кермо та, особисто керуючи автомобілем, рушив за власним маршрутом та невдовзі був зупинений іншим екіпажем патрульної поліції по вулиці Серьогіна в місті Полтаві за підозрою у нетверезому водінні.

Після зупинки співробітники патрульної поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у Полтавському обласному наркологічному диспансері, на що прокурор погодився, прослідував до цього закладу охорони здоров`я та за результатами медичного огляду був визнаний таким, що не перебував у стані сп`яніння.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із встановленою судом відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене судове рішення, Комісією взято до уваги, що прокурором ОСОБА_1 не було вчинено адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, яке, згідно з розглянутим судом протоколом, полягало у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас, з отриманих від прокурора пояснень щодо обставин його взаємодії із патрульними поліцейськими під час складання відповідного протоколу, а також подальших дій ОСОБА_1 після його складення, Комісія дійшла висновків про невідповідність поведінки прокурора встановленим етичним стандартам з огляду на таке:

«Як ОСОБА_1 повідомив під час проходження співбесіди, 05.07.2019 він, на прохання свого кума-працівника правоохоронних органів, прибув до обумовленого закладу громадського харчування з метою привітати останнього з професійним святом, провів у цьому закладі певний час, після чого разом зі своїм кумом та його колегами на їхнє прохання вирішив на власному автомобілі доставити їх додому. При цьому, як слідує з його пояснень, пасажири автомобілю після вживання алкогольних напоїв перебували у стані сп`яніння, через що в салоні автомобіля відчувався стійкий запах алкогольних випарів.

Виходячи з указаних пояснень прокурора, не можна вважати безпідставними підозри працівників патрульної поліції, що зупинили транспортний засіб, у перебуванні водія у стані алкогольного сп`яніння, через що пропозиція водієві пройти огляд за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST не видається необґрунтованою.

Водночас, як слідує з пояснень ОСОБА_1 , причиною відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння саме у такий спосіб, стало переконання прокурора у можливій недоброчесній поведінці патрульних поліцейських, які могли сфальсифікувати результати тесту через те, що ОСОБА_1 здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні щодо інших поліцейських, яких підозрювали у підробці результатів подібних тестів.

При цьому, навести переконливих мотивів, з яких у ОСОБА_1 могла виникнути обґрунтована недовіра до дій конкретних патрульних поліцейських, що зупинили його автомобіль із нетверезими пасажирами в салоні, прокурор на прохання Комісії не зміг. Відповідаючи на питання членів Комісії щодо того, чи був хтось з поліцейських, які оформлювали матеріали про адміністративне правопорушення, фігурантом кримінального провадження, про наявність якого раніше зазначав прокурор, ОСОБА_1 повідомив, що ніхто з цих поліцейських фігурантом згаданого провадження не був.

Також Комісією взято до уваги те, що ОСОБА_1 не були розкриті джерела можливої обізнаності патрульних поліцейських про те, що він є співробітником органів прокуратури та здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, що стосувалося інших поліцейських, бо саме з цією обставиною ОСОБА_1 пов`язував причини своєї недовіри до співробітників патрульної поліції.

За вказаних обставин Комісія вважає, що відсутність ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 у частині повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження, дискредитує звання прокурора та є несумісним із високими стандартами етики та поведінки прокурорів. При цьому, подібна поведінка завдає шкоди як репутації прокурора так і авторитету прокуратури, може викликати негативний суспільний резонанс.

Комісія взяла до уваги позицію Верховного Суду, який зробив висновок про те, що відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння дискредитує звання поліцейського (постанова від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17). Як співробітники поліції, так і співробітники прокуратури, відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" є працівниками правоохоронних органів, тому зазначена позиція mutatis mutandis розповсюджується і на прокурорів.

Комісією взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , з яких слідує, що після відсторонення його від керування автомобілем та передання керування викликаному ним іншому водію, він проїхав разом із цим водієм лише декількасот метрів, після чого знов повернувся до керування автомобілем і продовжив рух населеним пунктом. На прохання пояснити, з яких підстав ОСОБА_1 , будучи відстороненим від керування транспортним засобом, знов повернувся до управління ним, прокурор повідомив, що зробив це, оскільки був тверезим.

Комісія критично ставилась до таких пояснень прокурора, оскільки, як слідує зі змісту статей 260, 266, 267 КУпАП, відсторонення водія від керування транспортним засобом є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який застосовується з метою припинення адміністративного правопорушення, має особливий порядок оскарження, у випадку здійснення якого, виконання заходу забезпечення не зупиняється.

За висновком Комісії, дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, свідчать про низький рівень його правової культури та необов`язкове ставлення до передбачених законом процедур, дотримання яких знаходишся поза стороннім контролем. Фактично ж описану вище поведінку прокурора в цілому можна охарактеризувати як самоуправство».

Водночас, суд вважає за необхідно зазначити, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №440/14652/21 вже були досліджені зазначені вище обставини та їм була надана правова оцінка.

Так, щодо факту складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, колегія суддів зазначила таке.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 справу щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі 554/6297/19, дата набрання законної сили 29.07.2019, відображено, що згідно з протоколом серії ДПР18 № 317158 від 05.07.2019 в 00 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в м. Полтава на вулиці Європейській, 8 керував автомобілем Honda Accord д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі Правил).

Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Інструкцією № 1431/27858 (Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858) передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За доводами апеляційної інстанції, саме за наявності достатніх підстав вважати, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння, тобто за наявності у особи ознак, передбачених Інструкцією №1431/27858, поліцейський може вимагати від неї проходження огляду на стан сп`яніння.

Водночас, за висновками, викладеними в зазначеній постанові Октябрського районного суду м. Полтави, з переглянутого, наданого ініціатором складення протоколу відеозапису, судом не встановлено наявності у водія, яким був ОСОБА_1 , помітної нестійкої ходи або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі.

Зазначено, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які відразу ж, назвавши причиною зупинки відсутність освітлення номерного знаку автомобіля, заявили про наявність у водія стану алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу "Драгеру", від якого він відмовився, заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері.

У відповідь інспектором було зазначено, що в наркологічному диспансері такий же "Драгер", а тому проходити огляд там немає сенсу і наполягав на проходженні огляду водієм на місці його зупинки. Оскільки останній відмовився це робити, пославшись на недосконалість технічних характеристик засобу, за допомогою якого поліцейський намагався встановити наявність чи відсутність ознак сп`яніння у нього, то інспектор одразу ж запросив понятих та запропонував своїй колезі скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо водія за частиною першою статті 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Остання склала такий протокол та зачитала його вголос.

Суд звернув увагу, що зміст проголошеного інспектором тексту і написаного в протоколі відрізняються між собою, оскільки при його прочитанні автор складання протоколу не називала ознак алкогольного сп`яніння у водія, а констатувала лише факт його наявності. З наданого відеозапису не вбачається, що у визначеному законом порядку водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці його зупинки та при цьому складався акт про відмову від проходження у присутності свідків, які зазначені в протоколі.

Крім того, колегією суддів встановлено, що відповідно до висновку службового розслідування 05.09.2019, у ході якого було опитано поліцейських роти № 4 УПП в Полтавській області ДПП НПУ Калюжного В.Ю. та Василенка Є.М., ознак сп`яніння у водія вони не пам`ятають, знайомі з ним до вказаних подій не були, водій спілкувався ввічливо, посвідчення працівника прокуратури не пред`являв, нецензурно не висловлювався.

За висновком апеляційної інстанції, наведені обставини у своїй сукупності свідчать про недоведення наявності у водія ознак, які б вказували на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що ставить під сумнів законність запропонування поліцейським ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер алкотест" на місці зупинки, на що Шістнадцята кадрова комісія взагалі не звернула уваги.

При цьому, ОСОБА_1 хоч і не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер алкотест" на місці зупинки через побоювання фальсифікації результатів, проте, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся.

Однак, Шістнадцята кадрова комісія в мотивування оскаржуваного рішення вказала, що позивач відмовився проходити освідування за допомогою приладу "Драгер", а висновок Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 233 про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 вважала таким, що отриманий з порушенням вимог Інструкції №1452/735, оскільки можливий стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 виявлено в 00.30 год, а огляд проведено 05.07.2019 о 02.40 год, тобто поза межами передбаченого двогодинного строку. Отже, наведені обставини сприймались кадровою комісією, як намагання прокурора отримати хибний висновок щодо результатів медичного огляду про відсутність будь-якого типу сп`яніння.

Приписами пунктів 7 розділу І, пунктів 8, 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 (наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735) передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Проте, за змістом встановлених судом обставин у постанові Октябрського районного суду м. Полтава, інспектор поліції не видав ОСОБА_1 направлення відповідної форми для проходження огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, що свідчить про недотримання поліцейським встановленої вищевказаною Інструкцією процедури в частині ненаправлення у встановленому законом порядку водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Окрім того, висновком службового розслідування від 05.09.2019 також підтверджується, що патрульні поліцейські Марченко А.С. та Степаненко Ю.А. водія ОСОБА_1 не доставили до медичного закладу всупереч вищенаведеним вимогам Інструкції №1452/735.

Щодо часу проходження медичного огляду, колегія суддів зазначила, що в ході службового розслідування порушення строків огляду на стан сп`яніння встановлено не було, оскільки відповідно до відеозаписів нагрудних камер поліцейських процесуальні дії за участі ОСОБА_1 закінчено о 01 год 28 хв., час зупинки 00 год.30 хв., а час проходження медичного огляду - 02 год. 40 хв.

Таким чином, враховуючи, що поліцейськими не було дотримано вимог Інструкцій №1395 та №1452/735 щодо складання направлення на медичний огляд та доставлення водія до медичного закладу, а ОСОБА_1 одразу після закінчення процесуальних дій о 01 год 28 хв. з дотриманням двох годинного строку, передбаченого пунктом 9 Інструкції №1452/735, пройшов медичний огляд, за наслідками якого висновком Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 233, який складено з дотриманням законодавчо визначеної процедури, встановлено відсутність у позивача ознак алкогольного сп`яніння, обґрунтований сумнів кадрової комісії в доброчесності позивача в цій частині не ґрунтується на дійсних обставинах, що мали місце у спірних відносинах, є необ`єктивним та недоведеним суду.

Шістнадцята кадрова комісія в своєму рішенні односторонньо та неповно зазначила лише про те, що за результатами службового розслідування факт складання працівниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою 1 статті 130 КУпАП, знайшов своє підтвердження, та при цьому не зробила жодного посилання на те, що обставини, викладені у вказаному протоколі, повністю спростовуються постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019, висновком № 233 від 05.07.2019 та іншими зібраними доказами, що також підтверджено висновком службового розслідування від 05.19.2019.

Крім того, за пунктом 3 висновку службового розслідування від 05.19.2019 вирішено за фактами порушень вимог чинного законодавства з боку працівників УПП в Полтавській області ДПП ПНУ ініціювати перед керівництвом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України проведення службового розслідування, крім того за фактом складення службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та перевищення службових повноважень внести відомості до ЄРДР за частиною першою 1 статті 366 та частиною першою статті 365 КК України.

У результаті того, що поліцейські неналежно виконували свої службові обов`язки, за відсутності законних підстав запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та склали протиправний протокол, а Шістнадцята кадрова комісія не звернула на це увагу та неповно дослідила матеріали службового розслідування, визнання позивача в цій частині таким, що не відповідає високим стандартам етичної поведінки, а також вимогам суспільства до прокурорів слід вважати невмотивованим та безпідставним.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Направляючи на новий розгляд дану справу Верховний Суд у постанові від 27.06.2025 зазначив наступне:

«Як убачається зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанції, вони не надавали правової оцінки аргументам учасників справи та тим мотивам, якими керувалася Шістнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур, ухвалюючи оскаржуване в цій справі рішення від 28 березня 2023 року №3 про неуспішне проходження позивачем атестації.

Натомість, суди спиралися виключно на правову оцінку, надану Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 19 грудня 2022 року у справі №440/14652/21 іншому рішенню Кадрової комісії рішенню Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 06 жовтня 2021 року №7 про неуспішне проходження прокурором атестації.

Суди вважали вказані рішення Комісії аналогічними, однак, за змістом постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №440/14652/21, висновок Шістнадцятої кадрової комісії з приводу наявного у неї сумніву щодо відповідності позивача вимогам професійної етики та доброчесності, яким мотивовано рішення від 06 жовтня 2021 року №7, обґрунтовано посиланням на сукупність обставин, відображених у таких документах, а саме:

1) висновку службового розслідування за фактом складання відносно слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції протоколу про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою 1 статті 130 КУпАП, затвердженому 05 вересня 2019 року прокурором Полтавської області Д. Чібісовим;

2) висновку від 01 грудня 2020 року про результати службового розслідування за фактом можливого вчинення окремими працівниками Полтавської обласної прокуратури дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, під час проведення кримінального провадження №420171700000000368 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою, другою статті 364 КК України, затверджений в.о. керівника Полтавської обласної прокуратури;

3) наявність негативної інформації в мережі інтернет про закриття позивачем у 2015 році кримінального провадження, що набуло суспільного резонансу, за фактом незаконного збагачення керівника ГУДФС в Дніпропетровській області ОСОБА_2 .

З огляду на наведене, колегія суддів не може визнати обґрунтованим посилання судів першої та апеляційної інстанції на те, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28 березня 2023 року №3 є аналогічним рішенню цієї Комісії від 06 жовтня 2021 року №7 та, як наслідок, що в розглядуваній справі достатнім мотивуванням можна визнати неврахування Комісією висновків апеляційного суду в справі №440/14652/21.

Зокрема, суди залишили поза увагою висновки Комісії щодо дій прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, а також те, що в названих рішеннях в частині обставин стосовно складення щодо прокурора ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, Кадрова комісія оцінювала поведінку прокурора з різних точок зору та на підставі різних матеріалів. У справі, яка переглядається, ключовий мотив Комісії в цій частині ґрунтувався на відсутності ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 щодо повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження.»

Оцінюючи наведені сторонами аргументи під час нового розгляду справи суд першої інстанції зазначає що висновок кадрової комісії про невідповідність прокурора ОСОБА_1 критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики ґрунтується на двох аспектах, які пов`язані виключно з подією, яка сталася за його участі 05 липня 2019 року:

- відсутність ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 у частині повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження;

- дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП.

Поряд із цим, як слідує з рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28 березня 2023 року № 3, станом на момент прийняття відповідного рішення їй було достеменно відомо на момент прийняття цього рішення про наявність такої, що набрала законної сили 29 липня 2019 року, постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 17 липня 2019 року, якою справу щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Так, в постанові Октябрського районного суду міста Полтави від 17 липня 2019 року у справі № 554/6297/19 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/83075424/ йдеться про те, що згідно із протоколом серії ДПР18 № 317158 від 05 липня 2019 року в 00 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в м. Полтава на вулиці Європейській, 8 керував автомобілем Honda Accord, д. н. з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.

Закриваючи справу, суд керувався тим, що зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не підтверджуються наданим поліцейським відеозаписом, з якого не вбачається помітної нестійкої ходи або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі, при цьому, зміст проголошеного під запис тексту протоколу відрізняється від написаного, зокрема, при його прочитанні автор складання протоколу не називала ознак алкогольного сп`яніння у водія, а констатувала лише факт його наявності. Судом також установлено, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу Драгеру, заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері, однак інспектор відповідного направлення не виписав та наполягав на проходженні огляду водієм на місці його зупинки, мотивувавши це тим, що в наркологічному диспансері такий же Драгер.

Суд зазначив, що перед складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення після відмови особи від проходження огляду на місці, якщо таке мало місце в дійсності, саме інспектор поліції не видав ОСОБА_1 направлення відповідної форми для проходження огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Керуючись пунктами 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, суд вказав, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, суд констатував, що ініціатором складення протоколу ОСОБА_1 у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку для проведення огляду на стан сп`яніння не направлявся, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. Водночас відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 липня 2019 року №233, о 02 год. 40 хв. цієї ж дати ОСОБА_1 у визначеному законом порядку пройшов огляд в Полтавському обласному наркологічному диспансері і ознак сп`яніння у нього виявлено не було.

Тобто, Шістнадцятою кадровою комісією безпідставно перекладається обов`язки саме патрульних поліцейських на водія транспортного засобу, зокрема на позивача у даній справі, щодо відсутності ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 у частині повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження. Саме інспектор мав здійснювати оформлення направлення в медичний заклад для водія у разі відмовити ним проходити тестування безпосередньо в місці зупинки.

Окрім того, саме ОСОБА_1 було запропоновано інспекторам вчинити відповідні дії, тобто оформити направлення та здійснити тестування в найближчому відповідному медичному закладі, однак патрульні безпідставно відмовилися від виконання такого обов`язку. Відтак, по-перше зі сторони позивача була ініціативна поведінка в частині пропозиції провести тестування в медичному закладі, а по-друге, на нього безпідставно відповідачем покладено такий обов`язок, оскільки він не може його самостійно реалізувати без відповідних дій патрульних поліцейських. В такому випадку, водій зміг би самостійно, тобто без відповідного направлення патрульного поліцейського, пройти медичний огляд у відповідному закладі лише у разі безпідставної відмови патрульними оформити направлення та у разі незгоди такого водія із висновками поліцейських, зокрема із складеною постановою.

З огляду на наведене, Октябрський районний суд міста Полтави дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Отже, постановою місцевого суду спростовано обставини, які були відображені в протоколі серії ДПР18 № 317158 від 05 липня 2019 року, а саме, щодо керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмови останнього у проходженні огляду з метою виявлення стану сп`яніння.

Із цих підстав сам по собі факт складання працівниками патрульної поліції стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за наявності постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 17 липня 2019 року, не може бути достатнім та належним аргументом для висновку про дискредитацію позивачем звання працівника органів прокуратури та шкодити авторитету прокуратури.

Враховуючи ті обставини та підтверджені рішенням суду факти, зокрема те, що позивач не перебував в стані алкогольного сп`яніння, в свою чергу є безпідставними твердження кадрової комісії про протиправність дій прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, що власне було покладено в обґрунтування оскаржуваного рішення, оскільки позивач, не будучи в стані алкогольного сп`яніння, мав повне право керувати транспортним засобом і йому не можна ставити у вину вчинення ним дій на підставі протиправних висновків патрульних поліцейських, які, як встановлено у рішенні суду, протиправно склали відносно нього відповідний протокол.

Також, зазначаючи про те, що дії позивача щодо подальшого керування транспортним засобом після його відсторонення на думку кадрової комісії є підставою для висновку кадрової комісії про невідповідність прокурора ОСОБА_1 критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики, відповідачем жодним чином не аргументовано, яку конкретну норму було порушено прокурором, з огляду на те, що, як встановлено матеріалами справи, ні позивач не зазначав, що він є прокурором, ні працівники патрульної поліції не були з ним знайомі і не знали, що він є прокурором, тобто жодного в чому міг бути негативний вплив на авторитет прокуратури не зазначено.

До того ж установлення судовим рішенням, що набрало законної сили, того факту, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння за кермом 05 липня 2019 року, свідчить про відсутність самої події адміністративного правопорушення, про що кадрова комісія була достеменно обізнана на час прийняття оскаржуваного рішення. Відтак, і рішення працівників патрульної поліції про відсторонення позивача від керування транспортним засобом не має жодного юридичного змісту.

Окрім того, суд зазначає, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28 березня 2023 року № 3, є необґрунтованим, оскільки наведені у ньому висновки про невідповідність прокурора (позивача) вимогам професійної компетентності, етики та доброчесності є безпідставними і такими, що зроблені без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а саме:

- позивач відмовився проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгеру», заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері, тобто самостійно проявив відповідну ініціативу, однак інспектор безпідставно відповідного направлення не виписав та наполягав на проходженні огляду водієм на місці його зупинки, необґрунтовано мотивувавши це тим, що в наркологічному диспансері такий же «Драгер»;

- зміст проголошеного інспектором тексту і написаного в протоколі відрізняються між собою, оскільки при його прочитанні автор складання протоколу не називала ознак алкогольного сп`яніння у водія, а констатувала лише факт його наявності;

- за висновками, викладеними в зазначеній постанові Октябрського районного суду м. Полтави, з переглянутого, наданого ініціатором складення протоколу відеозапису, судом не встановлено наявності у водія, яким був позивач, помітної нестійкої ходи або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі;

- з наданого відеозапису не вбачається, що у визначеному законом порядку водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці його зупинки та при цьому складався акт про відмову від проходження у присутності свідків, які зазначені в протоколі;

- позивач хоч і не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер алкотест" на місці зупинки через побоювання фальсифікації результатів, проте, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся;

- позивач вчинив всі можливі від нього дії з метою спростування безпідставних доводів працівників патрульної поліції щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, пройшовши вчасно медичний огляд в присутності працівників поліції, за результатом якого було встановлено відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння;

- щодо часу проходження медичного огляду: в ході службового розслідування порушення строків огляду на стан сп`яніння встановлено не було, оскільки відповідно до відеозаписів нагрудних камер поліцейських процесуальні дії за участі позивача закінчено о 01 год 28 хв., час зупинки 00 год.30 хв., а час проходження медичного огляду - 02 год. 40 хв.;

- враховуючи, що поліцейськими не було дотримано вимог Інструкцій №1395 та №1452/735 щодо складання направлення на медичний огляд та доставлення водія до медичного закладу, а позивач одразу після закінчення процесуальних дій о 01 год 28 хв. з дотриманням двох годинного строку, передбаченого пунктом 9 Інструкції №1452/735, пройшов медичний огляд, за наслідками якого висновком Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 233, який складено з дотриманням законодавчо визначеної процедури, встановлено відсутність у позивача ознак алкогольного сп`яніння, обґрунтований сумнів кадрової комісії в доброчесності позивача в цій частині не ґрунтується на дійсних обставинах, що мали місце у спірних відносинах, є необ`єктивним та недоведеним суду;

- про незаконність дій працівників патрульної поліції, які відмовили позивачу у доставленні його до медичного закладу свідчать дії інших співробітників патрульної поліції, які потім зупинили позивача та запропонували йому пройти огляд і відповідно до вимог чинного законодавства самі доставили його до медичного закладу, де він в їх присутності пройшов медичний огляд, та був визнаний таким, що не перебував у стані сп`яніння;

- за фактом складання вищезазначеного протоколу відносно ОСОБА_1 прокуратурою Полтавської області було проведено службове розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування від 05.09.2019 року (надалі Висновок): «обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення повністю спростовуються постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 р., а також іншими зібраними в ході службового розслідування доказами. - відповідно до Висновку ,,за фактами порушень вимог чинного законодавства з боку працівників УПП в Полтавській області ДПП НПУ ініціювати перед керівництвом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України проведення службового розслідування, крім того за фактом складення службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та перевищення службових повноважень, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.366 та ч.1 ст. 365 КК України»;

- згідно матеріалів службового розслідування в ході розслідування комісія ретельно дослідила усі обставини події, відібрала пояснення у Позивача, свідків та патрульних поліцейських, які оформляли щодо нього адміністративні матеріали, витребувала та отримала численні документи, пов`язані з проведенням службового розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування, факт керування прокурором ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не знайшов підтвердження, підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності не вбачається;

- висновком службового розслідування від 05.09.2019 також підтверджується, що патрульні поліцейські водія ОСОБА_1 не доставили до медичного закладу всупереч вищенаведеним вимогам Інструкції №1452/735;

- відповідно до висновку службового розслідування 05.09.2019, у ході якого було опитано поліцейських роти № 4 УПП в Полтавській області ДПП НПУ, ознак сп`яніння у водія вони не пам`ятають, знайомі з ним до вказаних подій не були, водій спілкувався ввічливо, посвідчення працівника прокуратури не пред`являв, нецензурно не висловлювався.

В межах нового розгляду даної справи доводами представників відповідачів такі аргументи не спростовані належним чином.

Оцінка професійної етики, професійної компетентності та доброчесності прокурора - це суб`єктивне відображення інформації про прокурора, отриманої в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті КДКП, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади, через яку може виникнути обґрунтований сумнів.

Тому завданням кадрової комісії є не доведення того, що прокурор порушив закон, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його відповідності вимогам професійної етики, доброчесності та професійної компетентності прокурора.

Вказані обґрунтовані сумніви можуть виникати у тих випадках, коли наявні підстави вважати, що дії (бездіяльність) прокурора свідчать про його невідповідність критеріям навіть за відсутності з приводу таких дій (бездіяльності) офіційного рішення уповноважених посадових осіб чи органів державної влади (або у випадку прийняття рішення на користь прокурора, якщо є сумніви щодо об`єктивності такого рішення).

Визначення відповідності або невідповідності прокурора критеріям має відбуватися на основі сумарної оцінки всієї інформації, яка свідчить про порушення вимог професійної етики, доброчесності та професійної компетентності (за винятком грубих порушень, наявність яких само по собі є достатньою для твердження про невідповідність прокурора критеріям професійної етики чи доброчесності).

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №640/1358/20 та 09 січня 2025 року у справі № 640/1833/20 тощо

Натомість, Шістнадцята кадрова комісія в оскаржуваному рішенні взяла до уваги обставини події, що сталася за участі ОСОБА_1 , які відображені виключно у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 317158 від 05 липня 2019 року, не врахувавши при цьому безпосередньо судове рішення, що набрало законної сили, де місцевим судом надана відповідна юридична оцінка зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення відомостям, які визнані такими, що спростовуються доказами у справі.

Також суд звертає увагу, що жодного резонансу вказана подія не набула, позивач не демонстрував перед патрульними поліцейськими свого статусу прокурора, відтак навіть у разі складення відносно нього відповідного протоколу (незважаючи на те, що він скасований в подальшому судом), авторитет прокуратури не зазнав жодного негативного впливу; в чому полягали саме умисні дії позивача в частині порушення норм прокурорської етики відповідачем не зазначено і кадровою комісією в обґрунтування своїх висновків щодо умисного порушення позивачем норм прокурорської етики чи свідоме нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до органів прокуратури як складової органів правосуддя, а також допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя, під час розгляду справи не доведено.

Суд зазначає, що «обґрунтовані» сумніви кадрової комісії про невідповідність прокурора вище названим критеріям повинні основуватись на належних та достатніх доказах, отриманих в установленому законом порядку та досліджених у своїй сукупності під час проведення співбесіди, а не на припущеннях, і тим більше, не за результатом оцінки вибіркових обставин, які мали місце впродовж усього часу проходження прокурором служби в органах прокуратури.

Коли йдеться про обрання стандарту доказування у процедурі атестації необхідно враховувати, що рішення кадрової комісії має вирішальне значення для подальшої кар`єри прокурора, позаяк саме від нього залежить, чи продовжить прокурор проходити службу в органах прокуратури.

Тому враховуючи наслідки, які може спричинити для прокурора рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, та беручи до уваги публічно-правову природу процедури атестації, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Він означає, що у достовірності вини особи не повинно залишитися розумних сумнівів. Але це не означає, що сумнівів узагалі не має бути, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення ЄСПЛ від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що «при оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів».

Не заперечуючи, що кадрова комісія відповідно до своїх повноважень, мети і завдань, які стоять перед нею, керуючись власною оцінкою обставин, вправі засумніватися у відповідності прокурора критеріям професійної етики та(або) компетентності та(або) доброчесності, суд вважає, що підстави для подібного висновку не повинні бути формальними чи декларативними.

Водночас, з рішення Шістнадцятої кадрової комісії не вбачається, що під час проведення співбесіди з позивачем члени комісії, на підставі належних доказів, установили умисне порушення позивачем норм прокурорської етики чи свідоме нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до органів прокуратури як складової органів правосуддя, а також допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя.

Так, відповідно до пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ Шістнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур наділена правом ухвалити одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Водночас, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Комісія повинна діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Внаслідок викладеного, суд приходить до висновку, що Шістнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийняла рішення не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При цьому, Комісія фактично створила умови для повторного звернення ОСОБА_1 за захистом своїх прав до суду за тих же самих обставин.

Отже, суб`єкт владних повноважень хоча і наділений правом приймати рішення, проте, не повинен нехтувати наявністю судового рішення, у якому судом здійснено оцінку тих самих підстав, щодо тих самих суб`єктів тощо.

Таким чином, рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 №3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації з огляду на викладені висновки суду є протиправним, тому підлягає скасуванню.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 №3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації є правомірними і обґрунтованими, а тому позов у цій частині належить задовольнити.

Також, суд враховує та повторно зазначає, що 20.11.2025 до суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить прийняти до розгляду позовні вимоги в наступній редакції, а саме:

визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №3 від 28.03.2023 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди /а.с. 114-116, т.6/.

Відтак позов слід задовольнити в обсязі прийнятих судом до розгляду позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд враховує, що в межах судового розгляду судом першої інстанції рішенням від 16.08.2023 у цій справі, серед іншого, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок /а.с. 85-103, т.2/.

При цьому, додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок /а.с. 130-133, т.2/.

Полтавським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи з примусового виконання вказаних судових рішень, що повернулись до суду з відмітками про їх виконанні. У зв`язку з їх поверненням у період перебування матеріалів справи у суді апеляційної інстанції та подальшого направлення справи до суду касаційної інстанції, такі виконавчі документи перебували у канцелярії суду.

Виконання рішення суду від 16.08.2023 та додаткового рішення від 23.08.2023 у цій справі в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу сторонами не заперечувалось при новому розгляді даної справи.

Зважаючи на відсутність відомостей про понесення інших судових витрат сторонами, суд вважає відсутніми підстави для розподілу судових витрат на даній стадії.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, буд.7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 02910060), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 00034051), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №3 від 28.03.2023 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації співбесіди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 22 травня 2026 року.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський