Рішення № 136799034, 20.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15809/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги :

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 163950035826 від 17.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 10.10.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1 -р/2020 у справі № 1-5'2018 (746/15): рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20; із зарахуванням страхового стажу - періоду навчання з 01.09.1989 по 26.06.1992; періоду перебування у статусі безробітної з 26.02.1998 по 20.04.1998 та з 03.07.1998 по 05.11.1998.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 26.11.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що має страховий стаж 25 років 03 місяці 18 днів, з яких 21 рік 02 місяці 10 днів фактична зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих і важких умовах по списку №2 за основною роботою.

Позивач, вважаючи, що у неї достатньо страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення такої пенсії. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 17.10.2025 №1639500035826 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з тим, що заявниця не досягла пенсійного віку 55 років, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; з тим, що стажу для виходу на даний вид пенсії недостатньо, оскільки зі стажу виключено окремі періоди навчання та отримання допомоги по безробіттю через дефекти записів у трудовій книжці.

З вказаним рішенням позивач не погодилася, зазначаючи про те, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норма статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції закону, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) положення статті 13, частини другої статті 14, пунктів "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України. А відтак, позивач, як жінка, яка на момент звернення зі заявою досягла 50-річного віку та набула необхідного страхового стажу з урахуванням статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII.

Також позивач вважала протиправним виключення зі стажу періодів навчання та перебування у статусі безробітньої, оскільки висловлені територіальним органом пенсійного фонду зауваження до записів не ґрунтуються на законі. Однак навіть за умови виключення цих періодів зі стажу - умови для призначення пенсії, на думку позивача, виконані.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.10.2025 №1639500035826 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №2 згідно її заяви від 10.10.2025 у зв`язку з недосягненням нею віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та недостатністю стажу. Станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 позивач досягла віку 50 років , а враховуючи пункт 2 частини другої статті 114 Закону 1058-IV необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 становить 55 років. Також до стажу не зараховано періоди навчання, оскільки у дипломі відсутній підпис заступника директора установи, та безробіття, оскільки в трудовій книжці не вказано, яка установа внесла відповідний запис.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

10.10.2025 ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.10.2025 №163950035826 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №2 згідно її заяви від 10.10.2025 у зв`язку з недосягненням нею віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та недостатністю стажу. Станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 позивач досягла віку 51 рік, а враховуючи пункт 2 частини другої статті 114 Закону 1058-IV необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 становить 55 років. Також до стажу не зараховано періоди навчання, оскільки у дипломі відсутній підпис заступника директора установи, та безробіття, оскільки в трудовій книжці не вказано, яка установа внесла відповідний запис.

У рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список №2), становить 30 років 10 місяців 11 днів. Пільговий стаж становить 14 років 11 місяців 14 днів.

Необхідний пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", становить 10 років.

Станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 ОСОБА_1 досягла віку 51 рік, необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 становить 55 років.

Дата, з якої матиме право на пенсійну виплату - 02.03.2029.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /далі Закон №1788-XIІ/ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 12 "Умови призначення пенсій за віком" Закону №1788-XIІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 "Пенсії за віком на пільгових умовах" Закону №1788-XIІ (із змінами, внесеними Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Аналогічні положення містить і Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV /далі - Закон № 1058-ІV /.

Так, підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Висновки щодо правозастосування

У даному адміністративному спорі відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з єдиної підстави - недосягнення заявницею 55-річного віку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи оцінку зазначеному аргументу відповідача, суд зазначає, що 23 січня 2020 року Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213VIII.

Пунктом 1 резолютивної частини вказаного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини цього ж Рішення передбачено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які збільшували пенсійний вік для осіб, що мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, втратили чинність з 23 січня 2020 року та саме з цієї дати підлягає застосуванню норма статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213VIII, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

В постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи викладене, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020, а не норми Закону №1058-ІV.

З тексту оскаржуваного рішення, наданого позивачем, слідує, що пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список №2), становить 55 років; вік заявниці 50 років; дата, з якою особа матиме право на пенсійну виплату: 10.04.2030.

Відтак, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало недосягнення заявницею віку (55 років), передбаченого частиною другою статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом, із заявою за призначенням / перерахунком пенсії позивач звернулася до органу пенсійного фонду 10.10.2025, що не заперечується учасниками справи. Тобто станом на дату звернення із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах вік ОСОБА_1 становив 51 рік (повних років), що визнається відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Аргумент відповідача, що позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд відхиляє, оскільки з 23 січня 2020 року в Україні одночасно існують два Закони, котрі регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції Закону, яка діяла до 01 квітня 2015 року (до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII ) та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, а тому враховуючи частину першу статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що застосуванню підлягає Закон, який є найбільш сприятливим для позивача щодо встановлення пенсійного віку на рівні найменшої величини, тобто 50 років.

Висновки суду у цій справі відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в рішенні від 21 квітня 2021 року у зразковій справі №360/3611/20 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року.

Таким чином, така підстава для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 2) як недосягнення позивачем пенсійного віку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах - є помилковим застосуванням закону.

У зв`язку з невірним застосуванням відповідачем до спірних правовідносин пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням висновків суду у даній справі щодо досягнення позивачем 51-річного віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах; враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж та, що зазначалась вище та приймаючи до уваги, що відповідачем обраховано страховий стаж та пільговий стаж позивача (який є достатнім для призначення пенсії), - належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що заява позивача датована 10.10.2025.

У спірному випадку пенсія за віком позивачу не має бути призначена з дня досягнення пенсійного віку - 01.03.2025, оскільки у даному випадку звернення за пенсією надійшло за межами 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Тому пенсія має бути призначена з дня звернення з відповідною заявою, а саме з 10.10.2025 року.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 10.10.2025.

При цьому, на думку суду, підлягає задоволенню також і частина позовних вимог щодо протиправної відмови у зарахуванні спірного страхового стажу: періоду навчання з 01.09.1989 року по 26.06.1992 року, періоду перебування в статусі безробітньої з 26.02.1998 року по 20.04.1998 року; з 03.07.1998 року по 05.11.1998 року.

У оскаржуваному рішенні частина страхового стажу, що підлягає врахуванню за період навчання з 01.09.1989 по 26.06.1992 року, не була врахована відповідачем на підставі твердження про те, що диплом за результатами відповідного навчання не містить підпису заступника директора.

Позивачем надано суду копію диплома про проходження навчання у Кременчуцькому середньому профтехучилищі серії НОМЕР_1 . Відповідно до цієї копії, диплом містить підпис голови кваліфікаційної комісії, підпис директора училища, відтиск печатки, диплом заповнений у відповідності до існуючих нормативно-правових актів. Графа підпису заступника директора не заповнена, однак суд погоджується з аргументом позивача щодо того, що графа підпису заступника директора не є обов`язковою для визнання диплому дійсним, чинним за умови наявності підпису директора училища та голови кваліфікаційної комісії.

Окремо суд зазначає, що відповідачем не надано ані доказів, ані аргументів щодо того, що зазначений диплом є підробним, визнаний недійсним або у інший спосіб позбавлений юридичної сили.

Інша неврахована частина стажу: період перебування в статусі безробітного з 26.02.1998 по 20.04.1998, а також з 03.07.1998 року по 05.11.1998 року - не була врахована відповідачем ГУПФУ України в Одеській області у зв`язку з тим, що у відповідних записах трудової книжки відсутнє зазначення установи, посадова особа якої внесла відповідні записи про цей стаж.

Суд відхиляє даний аргумент відповідача та не вважає вказане достатньою підставою для неврахування стажу.

Суд дослідив надану копію трудової книжки позивача ОСОБА_1 та зазначає, що у відповідних записах трудової книжки серії НОМЕР_2 наявний відбиток печатки установи та підпис директора установи. На думку суду, вказаних реквізитів достатньо для ідентифікації установи, посадова особа якої внесла відповідні записи. Крім того, територіальний орган Пенсійного фонду України висунув до запису трудової книжки вимогу, яка не гарантується на жодному нормативно-правовому акті. Існуючи у відповідні часові періоди, правила заповнення трудових книжок не передбачали окремого запису для назви установи посадової особи, яка вчиняє відповідний запис. Натомість усі записи трудових книжок посвідчені печатками підприємств та установ, посадові особи яких вносили відповідні записи. Записи про періоди перебування у статусі безробітної, що є спірними, містять підпис посадових осіб зі зазначенням посад та прізвищ, номери наказів та дати наказів, відтиски печатки Державної служби зайнятості, і суд не вбачає жодних підстав для їх неврахування.

Отже, ГУ ПФУ в Одеській області протиправно виключило спірні періоди зі стажу позивача ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням. Тому суд зобов`язує відповідача поновити порушене право, прийнявши рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії зі зарахуванням спірних періодів до стажу.

Розподіл судових витрат

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н ОВ И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83 м. Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 17.10.2025 №163950035826.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 10.10.2025, здійснивши зарахування до страхового стажу періодів: з 01.09.1989 року по 26.06.1992 року, з 26.02.1998 року по 20.04.1998 року, з 03.07.1998 року по 05.11.1998 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков