Ухвала суду № 136798560, 25.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8517/26

У Х В А Л А

25 травня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Вадатурського Олексія, буд. 61а, код ЄДРПОУ 01999052) про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 27.03.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради (КНП «МКЛ №10» ОМР), в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) № 2026-0226-1235 1049-7 від 26.02.2026 р. військово-лікарської комісії при КОМУНАЛЬНОМУ НЕКОМЕРЦІЙНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 10» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він відповідно до Довідки військово-лікарняної комісії № 40/1344 від 17.02.2024 на підставі ст. 64Б графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ: НМОУ № 402 08р. (зі змінами) був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. 18.02.2025 ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_2 та призначений на посаду швеця ремонтної майстерні речового майна взводу матеріального забезпечення. Фактично, ОСОБА_1 постійно знаходився на кухні допомагав з прибиранням, чисткою овочів та виконував інші завдання по кухні. За час проходження військової служби, а саме з 18.02.2025 по теперішній час стан здоров`я погіршився.

11.06.2025 з військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 був направлений до шпиталю ім. Пірогова на консультацію до невропатолога. Після обстеження невропатологом було поставлено діагноз вертеброгенна терахомомбалия. 30.06.2025 на підставі направлення невропатолога шпиталю ОСОБА_1 було зроблено рентгенографію грудного та поперекового відділів хребта. Згідно діагнозу було встановлено обмеження на фізичні навантаження високої інтенсивності. В подальшому у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, яке пов`язане з проходженням військової служби, згідно направлення номер 184 від 21.10.2025, виданого військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 був направлений на медичний огляд військово - лікармькою комісією для визначення ступеню придатності до військової служби. Згідно службової характеристики наданої військовою частиною НОМЕР_2 ОСОБА_1 потребує лікування. З 22.10.2025 ОСОБА_1 почав проходити ВЛК в Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону на базі КНП «МКЛ ном. 10» ОМР.

На підставі даної спірної довідки за 2026 рік з АДРЕСА_2 , військова частина НОМЕР_3 перевела ОСОБА_1 до резервного батальйону як солдата резерву, військова частина НОМЕР_4 АДРЕСА_3 . 09.03.2026 ОСОБА_1 відправили до НОМЕР_5 мотопехотної бригади Краматорськ Донецька область. За постановою ВЛК № 2026-0226-1235-1049-7 від 26.02.2026 ОСОБА_1 не був направлений на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. В спірній постанові (довідці) ВЛК № 2026-0226-1235-1049-7 від 26.02.2026 в порушення підпунктів «в», «ґ» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 комісія зробила висновок про придатність ОСОБА_1 до військової служби.

Таким чином, огляд ОСОБА_1 проведений лікарями військово-лікарської комісії КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 10» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з порушеннями Положення № 402, тому постанова військово-лікарської комісії, оформлена Довідкою № 2026-0226-1235-1049-7 від 26.02.2026, є необґрунтованою, внаслідок чого має бути скасована, а відповідач зобов`язаний провести повторний медичний огляд позивача для визначення придатності до військової служби, із врахуванням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 № 402, оскільки вбачається порушення саме процедури прийняття оскаржуваної довідки.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою судді від 31.03.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 а саме:

- додатків: №7 - Хірург.jpg., 8 - Паспорт 2.jpg., 9 - Паспорт 1.jpg., 10 - Невролог.jpg., 12 - ІНН.jpg., 15- Місце реєстрації.jpg належної якості.

23.04.2026 від представника позивача надійшла заява (ах. №ЕС/44072/26) про долучення доказів належної якості.

Ухвалою судді від 27.04.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тащі М.М. надійшло клопотання (вх. №ЕС/56124/26 від 18.05.2026) з проханням розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та Військово-лікарською комісією при КОМУНАЛЬНОМУ НЕКОМЕРЦІЙНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 10» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ має досить важливе значення для позивача та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також позивач має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі.

Розглянувши вказане клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд також зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи з викликом сторін, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Суд зазначає, що будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.

Отже, представником відповідачів у поданому клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідачів, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.

З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тащі М.М. (вх. №ЕС/54124/26 від 18.05.2026) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА