Ухвала суду № 136797948, 22.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24276/25

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

22 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, та заяву представника відповідача, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 01.07.2025 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту, визнання таким, що не склав письмову частину іспиту, недопуск до складення усної частини іспиту, а також про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.10.2025 року № Х-029/2025, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області без змін;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу позивача та визначити іншу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для продовження складення позивачем кваліфікаційного іспиту.

Ухвалою судді від 29.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі КДКА Київської області), надійшло клопотання, в якому просить залишити позов без розгляду на підставі ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що рішення КДКА Київської області від 01.07.2025 року отримано позивачем 11.07.2025 року, у зв`язку з чим передбачений ч.5 ст.9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тридцятиденний строк звернення до суду пропущено; крім того, заявник вважає пропущеним і строк оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановлений ч.7 ст.52 цього Закону.

Від представника відповідача, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі ВКДКА), надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій наведено аналогічні доводи. Заявник зазначає, що звернення зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору (постанови Верховного Суду від 31.01.2020 року у справі № 640/3026/19 та від 06.10.2022 року у справі № 640/17351/19); що тридцятиденний строк оскарження рішення ВКДКА обчислюється з дня його прийняття 17.10.2025 року (постанова Верховного Суду від 11.04.2024 року у справі № 640/14734/22); що граничним строком оскарження було 17.11.2025 року, тоді як позов подано лише 11.12.2025 року, тобто з пропуском строку. На обґрунтування заявник посилається також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2025 року у справі №990/426/25.

Від позивача надійшли пояснення, в яких він просить відмовити в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду. Зазначає, що оскарження рішення КДКА Київської області до ВКДКА є реалізацією передбаченого законом способу врегулювання спору, після завершення якого виникає право на звернення до суду, а відповідно до ч.4 ст.122 КАС України у разі використання досудового порядку строк звернення до суду обчислюється з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги. Аналогічні доводи позивач навів у позовній заяві та у відповіді на відзив від 15.01.2026 року, наголошуючи, що рішення ВКДКА фактично доведено до його відома лише 11.11.2025 року з моменту отримання його на особисту електронну адресу, а тому саме з цієї дати розпочався перебіг строку звернення до суду, який не пропущено.

Зважаючи на спільний предмет, суд розглядає клопотання КДКА Київської області та заяву ВКДКА спільно, з урахуванням пояснень позивача.

При постановленні ухвали суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальні строки оскарження рішень органів адвокатського самоврядування встановлено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон). Так, відповідно до ч.5 ст.9 Закону особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Згідно з ч.7 ст.52 Закону рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Щодо строку оскарження рішення КДКА Київської області від 01.07.2025 року.

Судом встановлено, що рішення КДКА Київської області від 01.07.2025 року отримано позивачем 11.07.2025 року. Реалізуючи надане ч.5 ст.9 Закону право вибору, позивач 11.08.2025 року оскаржив це рішення до ВКДКА, тобто в межах тридцятиденного строку. Ці обставини сторонами не заперечуються.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 року у справі № 640/17351/19 сформулював висновок, що особа, яка скористалася правом оскарження рішення КДКА до ВКДКА, не позбавляється права на судовий захист, проте реалізує його шляхом оскарження рішення ВКДКА, прийнятого за результатами перегляду рішення КДКА. Тобто рішення КДКА Київської області від 01.07.2025 року стало предметом перегляду ВКДКА, за результатами якого ухвалено рішення від 17.10.2025 року № Х-029/2025, а тому питання дотримання строку звернення до суду в цій справі визначається передусім моментом, з якого позивач набув можливості оскаржити рішення ВКДКА.

Щодо строку оскарження рішення ВКДКА від 17.10.2025 року № Х-029/2025.

Заявники наполягають, що тридцятиденний строк, передбачений ч.7 ст.52 Закону, обчислюється виключно з дня прийняття рішення 17.10.2025 року, у зв`язку з чим граничним строком оскарження було 17.11.2025 року. На обґрунтування цього заявники посилаються на постанову Верховного Суду від 11.04.2024 року у справі №640/14734/22, в якій зазначено, що положення ч.7 ст.52 Закону №5076-VI є імперативними до застосування в призмі ч.3 ст.122 КАС України.

Суд враховує наведену правову позицію, проте звертає увагу на істотну відмінність фактичних обставин. У справі №640/14734/22 позивач отримав оскаржуване рішення ВКДКА в межах тридцятиденного строку від дня його прийняття та мав об`єктивну можливість своєчасно звернутися до суду. Натомість у цій справі рішення ВКДКА від 17.10.2025 року направлено позивачеві супровідним листом лише 07.11.2025 року за №6496 та надійшло на його електронну адресу 11.11.2025 року, тобто на двадцять п`ятий день після його прийняття. Доказів більш раннього доведення змісту рішення до відома позивача матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що застосування ч.7 ст.52 Закону не може здійснюватися у відриві від змісту права на доступ до суду, гарантованого ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у рішенні від 04.12.1995 року у справі «Беллет проти Франції» (заява №23805/94) зазначив, що право на доступ до суду має бути практичним та ефективним, а не теоретичним чи ілюзорним, а особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права. У рішенні від 25.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (заява №38366/97 та інші) Європейський суд з прав людини виснував, що перебіг строку на оскарження повинен обчислюватися не з дати ухвалення рішення, а з дати, коли особа могла обґрунтовано дізнатися про його зміст. У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини вказав, що неповідомлення сторони про прийняте рішення є підставою для поновлення відповідного строку.

Суд також враховує, що неможливо вимагати від особи оскарження рішення, про зміст якого вона об`єктивно не була обізнана. Тлумачення, за яким перебіг строку розпочинається до фактичного доведення рішення до відома особи, фактично скорочує реальний строк судового захисту та ставить його реалізацію у залежність від оперативності надсилання рішення органом, що його ухвалив. Як неодноразово наголошував Верховний Суд, прояв надмірного формалізму при застосуванні строків звернення до суду розцінюється як неправомірне обмеження особи в доступі до суду.

За таких обставин суд виходить з того, що перебіг тридцятиденного строку звернення до суду з вимогою про оскарження рішення ВКДКА розпочався з дня, коли позивач реально отримав можливість ознайомитися зі змістом рішення, тобто з 11.11.2025 року. Останнім днем строку відповідно є 11.12.2025 року. Позовну заяву подано позивачем через підсистему «Електронний суд» 11.12.2025 року, що підтверджується відомостями системи. Отже, позов подано в межах установленого ч.7 ст.52 Закону тридцятиденного строку.

У зв`язку із чим, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для застосування положень ч.3 ст.123 КАС України, а саме залишення позову без розгляду. Як наслідок, у задоволенні клопотання представника КДКА Київської області та заяви представника ВКДКА про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, та заяви представника відповідача, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ланкевич А.З.