Ухвала суду № 136797681, 22.05.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття звіту та припинення судового контролю

22 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/418/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення суду у справі № № 360/418/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/418/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 360/418/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 01.08.2022 по 30.09.2022 у розмірі 18237,36 грн.

Позивач, посилаючись на не виконання відповідачем зазначеного судового рішення, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою суду від 29.09.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 360/418/23.

Ухвалою суду від 11.11.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/418/23. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 360/418/23, - три місяці з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою суду від 13.02.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/418/23. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 360/418/23, - три місяці з дня отримання цієї ухвали.

13.05.2026 надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення у справі в якому зазначено, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №360/418/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області в частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, ОСОБА_1 у липні 2023 року нараховано та виплачено заборгованість за серпень 2022 року у сумі 9118,68 грн на розрахунковий рахунок відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк, дата виплати - 20 число (скріншот з ІКІС ПФУ доказ виплати боргу за один місяць надавався). Залишок боргу за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 (за вересень 2022 року) у сумі 9118,68 грн (18237,36 - 9118,68 = 9118,68) нараховано та обліковано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Станом на дату подання даного звіту (13.05.2026) частину боргу урахуванням пункту 7 Порядку №821 у сумі 866,05 гривень було виплачено в жовтні 2025 в розмірі 187,35 гривень, в листопаді 2025 в розмірі 187,35 в грудні 2025 в розмірі 187,35 гривень, гривень, в лютому 2026 в розмірі 103,00 в березні 2026 в розмірі 101,00 в квітні 2026 в розмірі 100,00 гривень, гривень, гривень. Залишок боргу на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/418/23 складає 8252,63 грн (9118,68 - 866,05 = 8252,63). Подальша виплата буде здійснюватися відповідно до Порядку №821 в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області вжито всіх 21.07.2024 №497 призначено службове розслідування. За результатами розслідування наказом командира військової частини А

Позивач правом на подання письмових пояснень, заперечень щодо звіту не скористався.

При розгляді звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно із частиною другою статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання (частина перша статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частини третя четверта статті 382-3 КАС України).

Згідно із частиною дев`ятою статті 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Частиною десятою статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята статті 382-3 КАС України).

Судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 360/418/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 01.08.2022 по 30.09.2022 у розмірі 18237,36 грн.

22.06.2023 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №360/418/23 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний номер 505696.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №360/418/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області в частині негайного виконання, а саме виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, ОСОБА_1 у липні 2023 року нараховано та виплачено заборгованість за серпень 2022 року у сумі 9118,68 грн на розрахунковий рахунок відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк, дата виплати- 20 число.

Залишок боргу за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 (за вересень 2022 року) у сумі 9118,68 грн (18237,36-9118,68 = 9118,68) нараховано та обліковано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.10.2023 відкрито виконавче провадження №73159454 за виконавчим листом №360/418/23 від 31.08.2023 (ідентифікатор доступу до ЄДВП 95ЕАБГ5Г3ААД).

30.01.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до Пенсійного фонду України було надіслано лист №1200-0501-5/2526 щодо виплати заборгованості з 01.09.2022 по 30.09.2022 у розмірі 8556,63 гривень на виконання рішення суду.

07.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до Пенсійного фонду України було надіслано лист № 1200-0501-5/9254 щодо виплати заборгованості з 01.09.2022 по 30.09.2022 у розмірі 8352,63 гривень на виконання рішення суду.

Як вбачається з витягів із відомостей частину боргу було виплачено з урахуванням пункту 7 Порядку №821 у сумі 866,05 гривень, а саме: у жовтні 2025 в розмірі 187,35 гривень, у листопаді 2025 в розмірі 187,35 гривень, у грудні 2025 в розмірі 187,35 гривень, у лютому 2026 в розмірі 103,00 гривні, у березні 2026 в розмірі 101,00 гривня, у квітні 2026 в розмірі 100,00 гривень.

Залишок боргу складає 8252,63 грн (9118,68 - 866,05 = 8252,63).

Суд зауважує, що пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно із абзацом третім частини третьої статті 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У пункті 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України Державна судова адміністрація України визначена як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Абзацом першим частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; […].

Відповідно до частини четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважається бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Згідно із частиною п`ятою статті 48 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Згідно із абзацом восьмим пункту 1.2 глави 1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662 (далі Порядок № 1407), мережа розпорядника коштів державного бюджету - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.

Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства (абзац перший пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 1407).

До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету (абзац другий пункту 2.1 розділ 2 Порядку № 1407).

Згідно з пунктом 3.6 Порядку № 1407 доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань.

Абзацом першим пункту 1.1 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу від 21.06.2012 № 754) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі Інструкція № 333), визначено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.6 глави 2 Інструкції № 333 виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат віднесені до виконання за Кодом 2800 «Інші поточні видатки».

Розпорядники бюджетних коштів можуть брати на себе зобов`язання, у тому числі й щодо виконання рішень судів, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Міністерством фінансів України в Інструкції № 333 розпорядникам бюджетних коштів визначено здійснювати виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами.

Регулювання та організація діяльності в Пенсійному фонді України здійснюється в межах правил, встановлених законодавством для центральних органів виконавчої влади, головний принцип якої закріплений в статті 19 Конституції України: діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 29.09.2020 у справі №263/14242/17, застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Враховуючи умови виплати пенсії, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279, та, що відповідно до Закону №2262 виплата пенсій, призначених відповідно до цього Закону, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, виділення коштів на фінансування пенсійних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки з 01.04.2021 цей обов`язок покладено на Пенсійний фонд України.

За абзацом восьмим пункту 1.2 глави 1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662 (далі Порядок № 1407), мережа розпорядника коштів державного бюджету - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.

Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства (абзац перший пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 1407).

До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету (абзац другий пункту 2.1 розділ 2 Порядку № 1407).

За пунктом 3.6 Порядку № 1407 доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань.

За абз. 1 п. 1.1 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу від 21.06.2012 № 754) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі Інструкція № 333), визначено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2.6 глави 2 Інструкції № 333 виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат віднесені до виконання за Кодом 2800 Інші поточні видатки.

Розпорядники бюджетних коштів можуть брати на себе зобов`язання, у тому числі й щодо виконання рішень судів, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області вжито заходів, спрямованих на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №360/418/23, а саме: нараховано та виплачено заборгованість за серпень 2022 року у сумі 9118,68 грн, визначено суму заборгованості, рішення суду внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, проведено часткову виплату нарахованих сум, а також вчинено дії щодо отримання фінансування для подальшого погашення заборгованості.

Суд враховує, що невиплата залишку нарахованої суми заборгованості зумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування та здійснюється відповідачем у порядку, визначеному постановами Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 та №1165 від 10.11.2021, в межах бюджетних призначень, передбачених на відповідний рік.

При цьому суд бере до уваги, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, який здійснює свої повноваження виключно в межах та у спосіб, визначених Конституцією та законами України, а виплата пенсій та сум, нарахованих на виконання судових рішень, проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України та залежить від відповідного бюджетного фінансування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено всі можливі дії, необхідні для виконання судового рішення, які входять до його компетенції, а невиконання рішення суду в частині повної виплати заборгованості зумовлено об`єктивними обставинами, а саме відсутністю достатнього фінансування та встановленим законодавством порядком здійснення таких виплат.

Оскільки виконання рішення суду по цій справі ускладнено відсутністю у відповідача коштів на його виконання, а також те, що відповідачем вживаються у межах наданих йому повноважень заходи з метою виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність визначених у частині другій статті 382-3 КАС України підстав для відмови в прийнятті цього звіту та про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Також суд зауважує, що в межах судового контролю за виконанням судового рішення суд може вчинити такі процесуальні дії:

1) застосувати єдиний захід впливу на відповідача - з метою спонукання відповідача до виконання рішення може за наявності вини суб`єкта владних повноважень накласти на керівника боржника штраф;

2) змінити спосіб і порядок виконання судового рішення.

Заходи примусового виконання судового рішення, визначені статтею 10 Закону України Про виконавче провадження, можуть вживатися в межах відкритого за виконавчим листом, виданим судом, виконавчого провадження, виключно органами та особами, які здійснюють примусове виконання рішень, до яких суд не належить.

Інших заходів примусу, крім накладення на керівника боржника (відповідача у справі) штрафу за невиконання судового рішення, у разі такого невиконання без поважних причин, статті 382-1 - 382-3 КАС України не передбачають.

При цьому умовою накладення такого штрафу є обов`язкове встановлення вини керівника відповідача в ухиленні від виконання судового рішення.

В межах правовідносин, що склалися, питання наявності вини відповідача досліджено, і зроблено висновки, що така вина відсутня, і повне виконання рішення залежить від наявності фінансування на здійснення виплати грошового забезпечення при цьому ГУПФУ в Луганській області не є розпорядником бюджетних коштів.

Норми КАС України, які регламентують порядок здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, не передбачають процесуальної можливості вжиття заходів процесуального примусу до суб`єкта владних повноважень, який не є стороною у справі, зокрема, до Пенсійного фонду України.

За наслідками розгляду звіту суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до начальника ГУПФУ в Луганській області штрафу, оскільки неповне виконання судового рішення обумовлене причинами, які не залежать від волевиявлення відповідача.

Подальше виконання рішення суду здійснюється розпорядником бюджетних коштів вищого рівня та не залежить від відповідача.

За встановлених обставин, відсутні підстави для встановлення нового строку для подання боржником до суду звіту про виконання рішення суду, оскільки подальше встановлення такого виду контролю жодним чином не сприятиме досягненню його мети спонукання боржника до належного та добросовісного виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття поданого ГУПФУ в Луганській області звіту про виконання судового рішення та припинення судового контролю за його виконанням.

При цьому суд зазначає, що судове рішення виконується у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Питання порядку та механізму фінансування і виплати сум, нарахованих на виконання судового рішення, зокрема із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України № 821, не було предметом судового розгляду у цій справі, не досліджувалося судом та не отримало правової оцінки у судовому рішенні, може бути виключно предметом окремого судового розгляду.

Також суд зауважує, що позивач має право в будь-який час звернутися до суду з заявою про зміну способу і порядку судового рішення у разі необхідності.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, судом надано оцінку основним (суттєвим) аргументам сторін.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 13.05.2026 про виконання судового рішення у справі № 360/418/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Припинити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 360/418/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя І.В. Тихонов