Рішення № 136797604, 25.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Київ справа №320/48414/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянської селищної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

18.09.2025 позивач звернулася через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом (зареєстрований 29.09.2025) до Бородянської селищної ради.

Просить суд:

- визнати протиправними та скасувати розпорядження «Про звільнення ОСОБА_2 » за 216/к від 11.08.2025, за №223/к від 20.08.2025, за №227/к від 25.08.2025 Бородянської селищної ради в особі в.о. селищного голови Захарченко Ірини;

- поновити ОСОБА_1 на посаді адміністратора відділу центру надання адміністративних послуг Управління центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 15.08.2025;

- стягнути з Бородянської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.09.2025 по день ухвалення судом рішення, з утриманням установлених законодавством податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у період тимчасової непрацездатності та у період невідбутої відпустки її звільнили із посади адміністратора відділу центру надання адміністративних послуг Управління центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради, що позивач вважає незаконним. Протиправність дій по звільненню також підтверджується тим, що позивач є одиноко матір`ю, яка виховує дитину семирічного віку без батька. Окрім того, позивач зазначає що розмір середньоденної заробітної плати розрахований відповідачем неправильно, і має складати 826,68 грн, виходячи із заробітної плати за два повні календарні місяці роботи (квітень-травень 2025 року). Позовні вимоги просить задовольнити.

26.03.2026 від відповідача надійшла заява про визнання позову. Посилаючись на частину першу статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 24.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до розпорядження Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 20.11.2024 № 332/к ОСОБА_1 призначено на посаду адміністратора відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради, за строковим трудовим договором на період тимчасової втрати працездатності основного працівника ОСОБА_3 , з посадовим окладом 8445,00 грн, за основним місцем роботи, з 21.11.2024. Присвоєно 15 ранг 7 категорії посадової особи місцевого самоврядування.

Згідно із розпорядженням Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 13.03.2025 № 72/к у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади адміністратора відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради 12.03.2025, строковий трудовий договір з ОСОБА_1 з 13.03.2025 вважається укладеним на невизначений строк на період дії воєнного стану до призначення на посаду посадової особи за конкурсною процедурою, але не пізніше 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з посадовим окладом 8132,00 грн.

Розпорядженням Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 15.07.2025 № 96/в ОСОБА_1 - адміністратору відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 14 днів з 01.08.2025 до 14.08.2025 за період роботи з 21.11.2024 20.11.2025.

Згідно із медичними висновками про тимчасову непрацездатність, виданими КНП Бородянської селищної ради «Бородянський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 14.08.2025, 22.08.2025 та 28.08.2025, позивач у періоди з 14.08.2025 22.08.2025, 22.08.2025 27.08.2025, 28.08.2025 10.09.2025 була тимчасово непрацездатна.

Позивач є одинокою матір`ю, яка виховує дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини від 04.01.2018 серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області, рішенням Бородянського районного суду Київської області від 14.04.2021 у справі № 939/2305/20 про розірвання шлюбу між позивачем та батьком дитини ОСОБА_5 , яке набрало законної сили 17.05.2021, та свідоцтвом про смерть батька дитини ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 18.06.2021 серії НОМЕР_2 , виданого Бородянським ВДРАЦС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Розпорядженням Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 11.08.2025 № 216/к ОСОБА_1 звільнено з посади адміністратора відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 15.08.2025, перший день після закінчення відпустки, в зв`язку із поновленням працівника на роботі, який раніше виконував цю роботу.

Розпорядженням Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 20.08.2025 № 223/к ОСОБА_1 звільнено з посади адміністратора відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 25.08.2025, (а у разі продовження тимчасової непрацездатності згідно випадку непрацездатності за № 18296124), що буде першим робочим днем, наступним за днем після закінчення тимчасової непрацездатності за № 18296124-2033873529-1, в зв`язку із поновленням працівника на роботі, який раніше виконував цю роботу.

Розпорядженням Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 25.08.2025 № 227/к ОСОБА_1 звільнено з посади адміністратора відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 28.08.2025, (а у разі продовження тимчасової непрацездатності згідно випадку непрацездатності за № 18296124), що буде першим робочим днем, наступним за днем після закінчення тимчасової непрацездатності за № 18296124-2034054473-1, в зв`язку із поновленням працівника на роботі, який раніше виконував цю роботу.

Відповідно до розпорядження Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 01.09.2025 № 233/к ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за невикористані 10 календарних днів додаткової (соціальної) відпустки за 2025 рік, як одинокій матері (вдові), яка виховує дитину без участі батька.

Згідно із довідкою Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 10.09.2025 № 4466/08 середня заробітна плата позивача за день складає 776,72 грн. До розрахунку включено заробітну плату за червень (16 днів) 13041,61 грн та за липень (23 дні) 17250,33 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс законів про працю України (КЗпП України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Пунктом шостим частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Частиною другою статті 40 КЗпП України унормовано, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як встановлено судом, позивача звільнено з посади адміністратора відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 15.08.2025, 25.08.2025 та 28.08.2025 у зв`язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Водночас доказів, що позивачу пропонували переведення на іншу роботу, відповідач не надав, що свідчить про недотримання частини другої статті 40 КЗпП України.

Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (Закон № 2136-IX).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та діє дотепер.

За приписами частини першої статті 5 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Згідно із розпорядженням Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 15.07.2025 № 96/в перший робочий день позивача після щорічної основної оплачуваної відпустки 15.08.2025.

Заразом згідно із медичними висновками позивач у період з 14.08.2025 до 10.09.2025 була тимчасово непрацездатною.

З огляду на те, що дата останнього дня щорічної основної оплачуваної відпустки позивача 14.08.2025 збігається із датою першого дня тимчасової непрацездатності, а останнім днем тимчасової непрацездатності була дата 10.09.2025, то першим робочим днем позивача після тимчасової непрацездатності та щорічної основної оплачуваної відпустки мала б бути дата 12.09.2025.

Проте оскаржувані розпорядження містять дати звільнення позивача - 15.08.2025, 25.08.2025 та 28.08.2025, тобто у період її тимчасової непрацездатності, що є порушенням трудового законодавства.

За нормами статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

З огляду на те, що позивач є одинокою матір`ю, яка виховує дитину до чотирнадцяти років, то її звільнення за ініціативою відповідача у цьому спорі було неправомірним.

Відповідно до статті 235 КЗпП України (у редакції на час розгляду цієї справи) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Із урахуванням численних порушень трудового законодавства відповідачем під час прийняття оскаржуваних розпоряджень, які зазначені вище, позивач підлягає поновленню на посаді адміністратора відділу-центру надання адміністративних послуг Управління-центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 15.08.2025 (дата звільнення згідно із першим розпорядженням).

З огляду на те, що першим робочим днем позивача після тимчасової непрацездатності та щорічної основної оплачуваної відпустки мала б бути дата 12.09.2025, то саме з цієї дати підлягає нарахуванню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Щодо розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

За правилами статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» затверджено цей порядок (Порядок № 100).

Згідно із абзацами четвертим та п`ятим пункту 2 Постанови № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із довідкою Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 10.09.2025 № 4466/08 середня заробітна плата позивача за день складає 776,72 грн. До розрахунку включено заробітну плату за червень (16 днів) 13041,61 грн та за липень (23 дні) 17250,33 грн.

Суд відхиляє твердження позивача щодо неправильного розрахунку середньоденної заробітної плати, оскільки відповідачем узято до уваги фактично відпрацьовані позивачем протягом двох місяців робочі дні, що відповідає абзацу першому пункту 8 Порядку № 100.

Позиція позивача щодо розрахунку середньоденної заробітної плати із урахуванням заробітної плати за квітень-травень 2025 року була б застосовною у випадку, якщо б позивач не працювала у червні-липні 2025 року взагалі.

Так, періодом вимушеного прогулу у цьому спорі є період з 12.09.2025 (перший робочий день після закінчення періоду щорічної основної відпустки та тимчасової непрацездатності позивача) до 25.05.2026 (дата ухвалення рішення у цій справі), що складає 182 робочих дні.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 141363,04 грн (776,72 грн х 182).

Варто зауважити, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, необхідно зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Подібна правова позиція зазначена у Постанові Верховного Суду 08.11.2018 у справі №805/1008/16-а.

Із урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, а також факту визнання відповідачем позову, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

За нормами пунктів другого та третього частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області «Про звільнення ОСОБА_2 » № 216/к від 11.08.2025, №223/к від 20.08.2025, №227/к від 25.08.2025.

Поновити ОСОБА_1 на посаді адміністратора відділу центру надання адміністративних послуг Управління центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 15.08.2025.

Стягнути з Бородянської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04363662; місцезнаходження: 07801, Київська обл., Бучанський район, сел. Бородянка, вул. Центральна, буд. 331) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.09.2025 до 25.05.2026 у сумі 141363,04 грн (сто сорок одна тисяча триста шістдесят три гривні чотири копійки), з утриманням установлених законодавством податків та зборів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді адміністратора відділу центру надання адміністративних послуг Управління центру надання адміністративних послуг Бородянської селищної ради з 15.08.2025 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням обов`язкових платежів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.