Рішення № 136795525, 25.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Справа№200/2056/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про призначення грошової компенсації при Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації від 09.12.2025 № 1;

2) зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про призначення грошової компенсації при Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації повторно розглянути заяву про призначення грошової допомоги позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України (далі за текстом КМУ) від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України». Проте, рішенням від 09.12.2025 № 1 позивачу відмовлено у виплаті такої компенсації, оскільки він звернувся за призначенням грошової компенсації в термін, що перевищує місячний строк після взяття на квартирний облік.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки станом на момент взяття позивача на квартирний облік - 21.02.2024 умов щодо місячного строку на подання заяви щодо отримання грошової компенсації у відповідній постанові не було.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

23 березня 2026 року відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

01 квітня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що враховуючи те, що позивач не подав заяву про призначення грошової компенсації у місячний строк після взяття на квартирний облік, позивач не має права на отримання грошової компенсації відповідно до пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 (зі змінами).

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

16 квітня 2026 року позивачем подано заперечення на відзив, згідно яких вказує, що управління жодним чином не пояснює і не надає жодних доказів щодо вчасного і належного повідомлення позивача про прийняте рішення щодо взяття останнього на квартирний облік

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані заяви по суті справи, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копія паспорта громадянина України та довідка про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно довідки від 30.05.2019 № 3001-5000134320 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач був зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

26 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної державної адміністрації із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України». До вказаної заяви позивачем надано копії паспорту, посвідчення учасника бойових дій, рішення про взяття на квартирний облік тощо.

Рішенням Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації №1 від 09.12.2025 року позивачу відмовлено у грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, ОСОБА_1 не має права на отримання грошової компенсації, тому що не подав заяву про призначення грошової компенсації у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми спеціального законодавства.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 31 ЖК України визначено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно ст. 48-1 ЖК України порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі - Порядок №280).

Відповідно до п. 2,3 Порядку №280 (в редакції від 10.07.2024) право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 р., обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 р. і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних.

Грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам виплачується у повному обсязі в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція).

Пунктом 4 Порядку №280 визначено, що за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб про призначення грошової компенсації (далі - комісія).

Згідно п.5 Порядку №280 до повноважень комісії належить, серед іншого:

- проведення перевірки: наявності у внутрішньо переміщеної особи статусу учасника бойових дій, встановленого відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - статус учасника бойових дій), або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановленого відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 зазначеного Закону (далі - статус особи з інвалідністю внаслідок війни); перебування внутрішньо переміщеної особи та членів її сім`ї, на яких нараховується грошова компенсація, на обліку в базі даних; наявності майнових прав на об`єкти незавершеного житлового будівництва чи права власності на житлове приміщення внутрішньо переміщеної особи та всіх членів її сім`ї, тощо;

- прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації.

Пунктом 6 Порядку №280 визначено, що заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - місцевий орган).

Перелік копій документів, які додаються до заяви, визначений п.7 Порядку №20, зокрема, посвідчення встановленого зразка згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, що підтверджує статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно п.8, 10 Порядку №280 Місцевий орган не пізніше ніж через десять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.

Комісія протягом п`яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи або її законного представника чи уповноваженого представника приймає рішення про призначення (відмову в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляд рішення, скасування попереднього рішення, надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних, виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії, внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з території, на якій ведуться бойові дії, за місцем перебування на обліку в базі даних.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1416 від 13 грудня 2024 року (надбала чинності 17.12.2024) внесено зміни до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Зокрема, п.2 Порядку №280 із внесеними змінами передбачає, що право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 р., обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 р. і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних та звернулися за її призначенням у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Згідно абзацу першого пункту 6 Порядку №280 після внесення змін, заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - місцевий орган) не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Також постановою Кабінету Міністрів України № 1416 від 13 грудня 2024 року пункт 13 Порядку №280 доповнено підпунктом 7-1, згідно з яким, комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації якщо внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пункту 6 цього Порядку строк.

Як встановлено судом, позивач перебуває на квартирному обліку з 21 лютого 2024 року, та 26 листопада 2025 року звернувся із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».

Розгляд заяви позивача від 26.11.2025 року був проведений у відповідності до Порядку №280, в редакції чинній з 17.12.2024, та за результатами розгляду вказаної заяви позивача та доданих документів комісія прийняла рішення №1 від 09.12.2025, згідно якого останньому відмовлено у призначені грошової компенсації, оскільки позивач звернувся за призначенням грошової компенсації понад місячний строк після взяття на квартирний облік.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неналежного повідомлення про результати розгляду його заяви про взяття на квартирний облік, оскільки такі дії (бездіяльність) не є предметом позову.

Поряд із цим суд зазначає, що відповідно до ст.22 та 58 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 59 Закону України «Про правотворчу діяльність» визначено , що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли до дня набрання ним чинності, правове регулювання яких змінюється таким нормативно-правовим актом. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, визначених Конституцією України.

У рішенні від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).

До того ж, Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні від 12 лютого 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, Конституційний Суд України в рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Судом встановлено, що позивач з 21.02.2024 року перебуває на квартирному обліку, а відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Порядку №280 в редакції чинній до внесення змін 17.12.2024.

Суд зауважує, що у зв`язку із внесенням постановою Кабінету Міністрів України №1416 від 13 грудня 2024 року змін до Порядку №280 (які передбачають звернення за виплатою грошової компенсації протягом місяця з моменту взяття на квартирний облік) позивач по суті втратив право на отримання такої компенсації, оскільки перебуває на обліку з 21.02.2024. Постановою №1416 не передбачено строку та порядку реалізації прав на отримання грошової компенсації для осіб, які вже понад місяць перебували на квартирному обліку, яким є і позивач, чим автоматично позбавлено його права на отримання такої компенсації.

Враховуючи положення ст. 22, 58 Конституції України суд вважає, що застосування до регулювання правовідносин між позивачем та відповідачем положень Порядку №280 з урахуванням змін, внесених Постановою №1416, не ґрунтується на правильному правозастосуванні, оскільки призводить до звуження існуючих прав. Адже особи, які набули право на отримання грошової компенсації згідно Порядку №280 зберігають таке право й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи принципи адміністративного судочинства, суд вважає, що рішення від 09.12.2025 року № 1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації (код ЄДРПОУ: 37308812, місцезнаходження: пр. Голосіївській 42, м. Київ, 03039), Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 37308812, місцезнаходження: пр. Голосіївській 42, м. Київ, 03039) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про призначення грошової компенсації при Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації від 09.12.2025 № 1 про відмову у призначенні грошової компенсації ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про призначення грошової компенсації при Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення грошової допомоги №100/06/8207 від 26.11.2025 року, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв