Рішення № 136794900, 14.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 травня 2026 р. Справа № 120/18004/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участі секретаря судового засідання: Данильченко А.О.

представника позивача: Момотюк А.І.

представника відповідача: Дубіцької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Мотивує свою позицію тим, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки не було використано жодного первинного документа. Зазначає, що всупереч вимогам абз. 3 п. 79.2 ст. 79 Податково кодексу України (далі - ПК України) позивачку не повідомили про місце проведення позапланової невиїзної перевірки.

Також позивачка зазначає, що сума, яка зазначена в запиті про надання інформації від 22.10.2024 року жодним чином не відображається в Акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки. Вказує, що в зазначеному Акті взагалі відсутні детальні розрахунки, аналіз валютних показників, дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших фінансових доказів.

Відповідачем неодноразово подавалися заяви про залишення позову без розгляду, з огляду на пропущення позивачкою строку звернення до суду.

Позивачкою викладено заперечення на вказані заяви.

Під час вирішення даного питання, суд зауважив, що визначені процесуальним законом строки звернення з позовом до суду - це орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а спір вирішено. З іншого боку строк звернення до суду є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин. Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк звернення до суду суд може лише якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Відповідач не надав доказів умисних дій позивачки, спрямованих на уникнення від отримання податкових повідомлень-рішень. Навпроти - матеріали справи вказують на те, що позивачці фактично стало відомо про оскаржувані податкові повідомлення-рішення після отримання 22.11.2025 року ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі Вінницького окружного адміністративного суду № 120/15501/25 щодо наявності у позивачки податкової заборгованості у розмірі 626545,96 грн.

Суд врахував, що отримавши вищевказану ухвалу, позивачка в короткі терміни уклала договір з адвокатом, яким було вчинено ряд дій спрямованих на отримання усіх документів щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відносно позивачки.

Представником позивачки окремо наголошувалось на тому, що позивачка не є фізичною-особою підприємцем та не здійснювала жодної діяльності, яка могла слугувати підставою для перевірки, відповідно - позивачка не могла очікувати здійснення відносно неї податковим органом перевірок стосовно даного факту.

Більше того, позивачка заперечує отримання копії наказу від 23.12.2024 року про проведення документальної позапланової перевірки, направленого засобами поштового зв`язку. Аргументує свою позицію тим, що підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення їй не належить. Вказувала, що у м. Вінниці не проживає з жовтня 2024 року, а зазначена у рядку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення "дата" - "02.2025" не дозволяє точно встановити дату отримання такого повідомлення.

З цього приводу суд зазначив, що вручення поштових відправлень операторами поштового зв`язку регламентується Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року (далі - Правила № 270).

Згідно з п. 105 Правил № 270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Викладене свідчить про те, що обов`язковою умовою для підтвердження отримання рекомендованого відправлення є інформація у повідомленні про вручення поштового відправлення про дату вручення та одержувача (прізвище та його підпис).

Повертаючись до обставин справи, наведене позивачкою рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить інформації про прізвище особи, яка отримала відправлення та чітко зазначеної дати отримання "день - місяць - рік", що свідчить про недотримання вимог Правил № 270, а тому вказане рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не може бути належним доказом отримання позивачкою поштового відправлення.

Аналогічний підхід продемонстровано Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 року у справі №640/16786/20, від 03.05.2023 року у справі № 580/4989/22, від 30.07.2025 року №260/5156/24, у яких вказано про те, що обов`язковою умовою для підтвердження отримання рекомендованого відправлення є інформація у повідомленні про вручення поштового відправлення про дату вручення та одержувача. Загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис здійснює працівник поштового зв`язку.

Суд також врахував, що суворе застосування судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд дійшов до висновку, що позивачкою після належного ознайомлення з податковими повідомленнями-рішеннями у найкоротші терміни вчинено усі можливі та необхідні дії щодо їх оскарження в судовому порядку. Відтак, з метою запобігання обмеження прав на доступ до правосуддя, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяв відповідача.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зауважує, що про проведення перевірки позивачка була попереджена належним чином. Вважає, що позивачка допустила умисне порушення норм чинного податкового законодавства, оскільки мала можливість дотримуватись правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, однак вказаного не зробила.

Представником позивачки подано відповідь на відзив, у якій заперечуються доводи відповідача щодо надходження на банківські рахунки коштів у вигляді іноземних доходів за створення контенту на платформі OnlyFans. Також заперечується доводи відповідача щодо отримання позивачкою повідомлення, у якому вказувалось місце проведення позапланової невиїзної перевірки.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини справи.

До ГУ ДПС у Київській області листом Державної податкової служби України від 02.10.2024 року № 27331/7/99-00-24-04-03-07 надійшла інформація, яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів громадянами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans (додаток 1 до цього листа окремо для кожного територіального органу ДСП).

ГУ ДПС у Вінницькій області, фізичній особі ОСОБА_1 , поштою надіслано запит № 47260/6/02-32-24-05-10 від 22.10.2024 року про надання інформації. У запиті зазначено, зокрема, що ГУ ДПС у Вінницькій області отримано інформацію від Державної податкової служби України, надану відповідно до пп 72.1.4 п. 72.1 ст. 72 ПК України компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року (далі-Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки. Зазначено, що згідно отриманої інформації, позивачкою впродовж 2020-2023 років було одержано дохід через вищезгаданий контент в загальній сумі 75579,68 доларів США, за який декларацій та сплати усіх відповідних податків та зборів до податкових органів не надходило.

23.12.2024 року ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, прийнято наказ № 6427к "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ". Перевірку проведено з 03 лютого 2025 року тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2021 р. по 31.12.2022р. з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету.

11.02.2025 року ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт №4086/02-32-24-05/3464906389 Про результати документальної позапланової невиїзної щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету, за період з 01.01.2021 р. по 31.12.2022р. фізичної особи ОСОБА_1 , у висновку якого встановлені порушення:

(1) пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік та за 2022 рік;

(2) пп. 164.2.20 п. 164.2 ст.164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 167.1 ст. 167 та п. 170.11 ст. 170 ПК України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок за 2021 рік у сумі 672407,63 грн., в результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік на суму 121033,37 грн. та за 2022 рік у сумі 1862427,10 грн., в результаті визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на суму 335236,88 грн

(3) nn.1.2, п.1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за 2021 рік на суму 10086,11 грн. та за 2022 рік на суму 27936,41 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.03.2025 року №0074192405, №0073912405, №0073962405 та №0073892405.

13.05.2025 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкову вимогу № 0005917-1303-0232 та рішення про опис майна у податкову заставу № 10192.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується такими нормативно-правовими актами.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка була чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1. ст. 1 ПК України).

У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

В силу пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається ст. 78 ПК України.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп 78.1.1);

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2).

Нормами п. 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформляється наказом.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст. ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до ст. 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної ст. 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї ст. надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п.164.4 ст.164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Наведені положення ПК України відносять отримані фізичною особою іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України, до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які одночасно згідно з пп. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК є також і об`єктом оподаткування військовим збором.

Крім того ст. 42 ПК України передбачений порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї ст., надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 42.5. ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Надаючи правову оцінку відповідним доводам позивача, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивачка вказала про недоведеність факту отримання нею протягом 2021-2022 років доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd. Відтак - отримання позивачкою такого доходу є предметом доказування у даній справі.

Судом встановлено, що згідно з п. 1.8. Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 4086/02-32-24-05/3454906389 від 11.02.2025 року в ході проведення перевірки використані наступні документи:

- відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року;

- відомості, що містяться в інформаційних базах даних ІС «Податковий блок», АІС «Аудит» за період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року;

- лист ДПС України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вхідний до ГУ ДПС у Вінницькій області №3328/8 від 02.10.2024), та наданої інформації компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993р., стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від Британського суб`єкта господарювання "Fenix-International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.

Водночас, абз. 4 підрозділу 1 розділу I Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служба України від 25.02.2021 року № 244 визначено, що акт (довідка) перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи тощо за відповідний звітний період.

Суть документальної перевірки полягає у перевірці первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують правильність нарахування платником податків податкових зобов`язань. Такі висновки не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Однак, судом встановлено, що акт перевірки не містить посилань на документи про фінансово-господарську діяльність позивачки, отримані нею доходи і видатки, чи іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків, зборів, платежів, та з якої можливо достовірно встановити порушення позивачем вимог податкового законодавства (виписки банку, договори про надання послуг тощо).

Тобто, в порушення Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служби України від 25.02.2021 року № 244, при проведенні документальної перевірки не було використано жодного відповідного первинного документа.

Так, суд зазначає, що факт отримання доходу - це момент, коли платник податків набуває право власності або контроль над коштами чи іншими активами.

Оскільки в рамках даного спору мова йде про дохід, який протягом 2021-2022 року був виплачений позивачці, як резиденту України, в доларах США британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd", для підтвердження факту отримання позивачкою такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести всі факти таких платежів.

Встановлення таких фактів можливо на підставі сукупності первинних документів, що відображають суть операції, дату, суму та спосіб платежу (банківській платіж, готівковий розрахунок, або використання таких альтернативних спосіб оплати, як оплата на електронний гаманець, тощо). Такими первинними документами можуть, зокрема, виписки з банківських рахунків платника коштів та їх отримувача, виписка з електронного гаманця, документи про виплату готівки, договори, тощо.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ГУ ДПС у Вінницькій області було отримано інформацію від Державної податкової служби України, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року (далі-Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами-резидентами України від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.

Так, ухвалою суду від 05.03.2026 року витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року, стосовно отримання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 протягом 2020 - 2022 років іноземних доходів від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans із офіційним перекладом на українську мову.

Дослідивши наданий відповідачем лист Королівства Великої Британії суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans, суд встановив, що до цього листа по кожному року були додані два файли в форматі txt, в яких в першому міститься бізнес-інформація про рахунки користувачів платформи OnlyFans громадян України, а в другому - інформація про транзакції.

У другому файлі міститься інформація про загальну кількість транзакцій за 2020-2022 рік щодо акаунтів користувача платформи OnlyFans, які мають ідентифікатори 86341438, 109716972, 220224697, 234904137, та вартість таких транзакцій - 75579,68 доларів США. Тобто, зазначена лише кількість таких транзакцій по акаунтам та загальна вартість таких транзакцій в доларах США, без зазначення дат та сум кожної із таких транзакцій.

Відтак, дослідивши всі вищезазначені документи в сукупності, суд встановив відсутність відомостей щодо дат отримання доходу за усіма транзакціями на суму 75579,68 доларів США, а письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, на яку контролюючій орган послався в акті перевірки як на доказ такого факту, таким доказом бути не може, оскільки не містить в собі необхідної сукупності даних, на підставі яких було б можливо встановити такий факт.

Документів, які б дали суду можливість достеменно встановити факт здійснення британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd усіх транзакцій за результатом яких позивач набула право власності або контроль над коштами в загальній сумі 75579,68 доларів США, суду не надано, і в акті перевірки посилання на такі документи відсутні.

Не надано також суду і належних доказів того, що саме позивач була зареєстрована на платформі OnlyFans, як особа, яка розміщує на цій платформі власний контент з метою отримання доходу.

Окрім інформації з листа ДПС України, акт документальної позапланової перевірки не містить посилань на документи про фінансово-господарську діяльність позивача, отримані нею доходи і видатки, чи іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків, зборів, платежів, та з якої б достовірно вбачалося порушення позивачем вимог податкового законодавства (виписки банку, договори про надання послуг тощо).

Отже, висновок в акті документальної позапланової перевірки про те, що позивачка створювала контент на платформі OnlyFans впродовж 2021-2022 років, внаслідок чого отримувала доходи, які підлягають оподаткуванню - не ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах.

Суд звертає увагу, що відповідач визначив суму доходів позивачки у розмірі 2534834,73 грн на підставі листа ДПС України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 року, відомості з якого він визнав достатніми для висновку про те, що позивач отримувала доходи від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd".

Разом з тим, вказаний лист ДПС України не є первинним документом у розумінні норм ПК України, а є засобом листування між ДПС України та Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

Отже, документів, які б надали суду можливість достеменно встановити факт здійснення британським суб`єктом господарювання "Fenix International Ltd" всіх платежів (транзакцій) за результатом яких позивачка набула право власності або контроль над коштами в загальній сумі 2534834,73 грн, суду не надано. В акті перевірки посилання на такі документи відсутні.

Висновки, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.02.2025 року, про те, що позивачка у період 2021-2022 років здійснювала створення контенту на платформі OnlyFans та у зв`язку з цим отримувала доходи, які підлягають оподаткуванню, не ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних і достатніх доказах у розумінні вимог податкового та процесуального законодавства України. За відсутності таких доказів висновки контролюючого органу мають характер припущень та не можуть вважатися обґрунтованими й доведеними у встановленому законом порядку.

Поза тим, судом враховуються наведені позивачем доводи щодо процедурних порушень під час здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Так, відповідачем не зазначено у наказі про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №6427к від 23.12.2024 року місце її проведення, що відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України є обов`язковою умовою для початку проведення такої перевірки.

Слушним є посилання позивачки на розділ 2.1.1. акту перевірки, у якому вказується на те, що перевіркою встановлено отримання фізичною особою ОСОБА_1 переказів на свої банківські рахунки за 2021 та 2022 роки в розмірі 2534834,73 грн, однак у п. 1.6. підрозділу І Загальні положення розділу ІІ Описова частина зазначено про відсутність інформації про наявність у позивачки рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, суд вважає недоведеним факт надходження на банківські рахунки ОСОБА_1 коштів у вигляді інших доходів в розмірі 2534834,73 грн.

Крім того, у наданих позивачкою виписках з банківських карток за період 2021-2022 рік відсутні перекази на суми, які б відповідали наведеним у акті документальної позапланової перевірки.

Судом враховано доводи позивачки про те, що запит про надання інформації від 22.10.2024 року № 47260/6/02-32-24-05-10, всупереч вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, не містить печатки контролюючого органу.

Враховано також те, що у податковому повідомленні-рішенні від 18.03.2025 року № 0074192405 вказується на порушення позивачкою п. 73.3 ст. 73 ПК України, яке встановлено на підставі Акту. Разом з тим, у п. 1.8. Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 4086/02-32-24-05/3454906389 від 11.02.2025 року не вказано, що при перевірці було використано запит № 47260/6/02-32-24-05-10 від 22.10.2024 року про надання інформації. В розділі ІІІ Висновки Акту не зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення позивачкою вимог пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України в частині ненадання відповіді на обов`язковий запит податкового органу, що стало підставою для застосування до Позивача штрафних санкцій в сумі 8000,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що визначивши суму доходу позивачки за 2021-2022 роки у розмірі 2534834,73 грн, відповідач не вказав, за яким курсом валют зазначену у листі ДПС України від 10.12.2025 року № 78780/6/02-32-24-05-12 суму 75579,68 доларів США перераховано у 2534834,73 грн, що суперечить вимогам п. 164.4 ст.164 ПК України, згідно якого доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Судом також враховано відсутність доказів належного вручення позивачці рекомендованого поштового відправлення з копією наказу від 23.12.2024 року про проведення документальної позапланової перевірки, про що попередньо наголошувалось при відмові у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Поза тим, у листі Державної податкової служби України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 року вказано про необхідність при відпрацюванні зазначеної у ньому інформації забезпечити одержання від платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України. У разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, невиконання ними податкового обов`язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету - вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

Тобто, в самому листі міститься вказівка щодо встановлення підтвердження фактів порушення, а не використання листа в якості джерела інформації та документа підтверджуючого факт порушення.

З урахуванням викладених обставин та наведених норм матеріального права, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також суд зазначає, що пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Оскільки висновок суду про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень свідчить про відсутність у позивачки податкового боргу, відповідно підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.05.2025 року № 0005917-1303-0232 та рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про опис майна у податкову заставу від 13.05.2025 року № 10192.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.12.2025 року за № 0074192405, № 0073912405, № 0073962405, № 0073892405.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.05.2025 року за № 0005917-1303-0232.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про опис майна у податкову заставу від 13.05.2025 року № 10192.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 7518,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович