Рішення № 136794799, 25.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 травня 2026 р. Справа № 826/24623/15

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДІПРОБУДМАШИНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «ДІПРОБУДМАШИНА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління, ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №67726552207, №67926552207, №67826552207 від 23.10.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень, якими позивачу нараховано грошові зобов`язання, з тих підстав, що укладені між позивачем та ТОВ "Чиста вода СП" договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а фактичне здійснення господарських операцій підтверджується первинними та податковими документами. Представник позивача зазначає, що наразі вироку суду щодо посадових осіб та осіб причетних до господарської діяльності контрагента позивача відсутній, як і відсутні докази недійсності (нікчемності) правочинів. Крім того зазначив, що в ході перевірки відповідач посилається на припущення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2015 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

26.11.2015 надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентами є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту та витрат. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

26.07.2015 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій первинної документації.

03.12.2015 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій первинної документації.

10.12.2015 позивачем подано додаткові пояснення щодо реальності господарських операцій з ТОВ "Чиста вода СП".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 призначено у справі №826/24623/15 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Цією ж ухвалою зупинено провадження в адміністративній справі №826/24623/15 до одержання результатів від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

06.09.2017 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про залишення ухвали суду про призначення експертизи без виконання. До даного листа було додано матеріали адміністративної справи №826/24623/15 в дев`яти томах.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 826/24623/15 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Мультян М.Б.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 справу прийнято до свого провадження, її розгляд вирішено розпочати спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи, надати суду інформацію щодо актуальності спірних правовідносин на момент прийняття справи до провадження Вінницьким окружним адміністративним судом; інформацію щодо актуальних та дійсних засобів зв`язку із сторонами, а саме: адреси електронної пошти, номерів телефону та місця проживання (перебування, знаходження) з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей; письмові пояснення та/або заяви у разі зміни фактичних обставин по цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

24.04.2025 позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає про збереження актуальності предмета спору. Позивач повідомляє, що обставини, викладені у позовній заяві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №67726552207, №67926552207, №67826552207 від 23.10.2015 залишаються актуальними. Позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.05.2025 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 21.05.2025 клопотання представника позивача задоволено. В порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача у цій справі з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ).

Ухвалою суду від 21.05.2025 у задоволенні клопотання про виклик свідків відмовлено.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та у зв`язку з надходженням постанови від 02.07.2015 старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, майора податкової міліції Попушой О.В. про призначення у кримінальному провадженні №32015100040000019 податкової перевірки ПАТ «Діпробудмашина» (ПН 00241212), на підставі наказу №2170 від 14.09.2015 виданого начальником ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та згідно направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №1085/26-55-22-07 від 14.09.2015, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Діпробудмашина» (ПН 00241212) за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Чиста вода буд монтаж» (ПН 38995074) та ТОВ «Чиста вода СП» (ПН 38409164), за результатами якої складено акт від 28.09.2015 №395/26-55-22-07/00241212.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 33305 грн, у т.ч.:

- за 2014 рік на суму 33305 грн;

п. 185.1, ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого:

занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 389436 грн, у т.ч. по періодах:

за серпень 2013 року - на суму 96495 грн; за вересень 2013 року - на суму 119962 грн; за січень 2014 року - на суму 46930 грн; за лютий 2014 року - на суму 46357 грн; за березень 2014 року - на суму 13456 грн; за квітень 2014 року - на суму 38455 грн; за серпень 2014 року - на суму 7061 грн; за вересень 2014 року - на суму 8148 грн; за жовтень 2014 року - на суму 12572 грн.

завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму 217396 грн, у т.ч. по періодах: за листопад 2013 року - 103351 грн; за грудень 2013 року - 114045 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 23.10.2015 №67726552207, яким позивачеві визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 33305 грн;

від 23.10.2015 №67926552207, яким позивачеві визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 271745 грн;

від 23.10.2015 №67826552207, яким позивачеві визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 389436 грн та штрафними санкціями 97359.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з, крім іншого: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що визначальною ознакою господарської операції, яка зумовлює наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод, зокрема, податкового кредиту, є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника та бути відображеною у належним чином оформлених первинних документах, які зазвичай супроводжують операцію певного виду. Для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 804/771/17.

Законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції. Однак критерієм можливості відображення операцій у податковому обліку є забезпечення засвідчення дійсного руху активів на підставі наявних доказів. З цією метою первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті спірних операцій, розкривати їх господарську доцільність.

Як убачається з акта перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.09.2015 №395/26-55-22-07/00241212 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Чиста вода СП" за період діяльності з 01.01.2013 по 31.12.2014.

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством «ДІПРОБУДМАШИНА» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Чиста вода СП» (підрядник) укладено типові договори підряду, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик, власними силами або з залученням за свій рахунок силами та/або засобами виконати роботи:

- за договором від 10.06.2013 №100613/1 - «Ізоляцію трубопроводів паркінгу на об`єкті "Адміністративний будинок та їдальня по вул. Лейпцизька, 15, в Печерському районі м. Київ»; До договору №100613/1 сторонами укладено додаткові угоди №1 від 12.06.2013, №2 від 26.08.2013.

- за договором від 19.03.2013 №19/06-3 - «роботи з монтажу системи опалення "Роботи" на об`єкті "Адміністративний будинок та їдальня по вул. Лейпцизька, 15, в Печерському районі м. Київ"; До договору №19/06-3 сторонами укладено додаткові угоди №1 від 16.07.2013, №2 від 19.08.2013, № 3 від 11.09.2013, №4 від 25.10.2013, №5 від 12.11.2013, №6 від 20.11.2013, №7 від 28.11.2013, №11 від 04.03.2014, №12 від 05.03.2014.

- за договором від 11.07.2013 №110713/1 - «додаткові роботи по каналізації на об`єкті "Адміністративний будинок та їдальня по вул. Лейпцизька, 15, в Печерському районі м. Київ"; До договору №110713/1 сторонами укладено додаткові угоди №1 від 29.07.2013, №2 від 16.10.2013, №3 від 23.10.2013, №4 від 24.10.2013, №5 від 28.10.2013, №7 від 15.11.2013, №8 від 19.11.2013;

- за договором від 06.09.2013 №060913/1 - «комплекс робіт з монтажу системи вентиляції повітря 9-го поверху на об`єкті "Адміністративний будинок та їдальня по вул. Лейпцизька, 15, в Печерському районі м. Київ". До договору №060913/1 сторонами укладено додаткові угоди №1 від 10.10.2013, №2 від 16.12.2013, №3 від 23.12.2013, №4 від 24.12.2013;

- за договором від 24.09.2013 №2407/-1 - «комплекс робіт з монтажу системи теплопостачання припливних установок ПВ1 таПВ2 на об`єкті "Адміністративний будинок та їдальня по вул. Лейпцизька, 15, в Печерському районі м. Київ";

- за договором від 24.12.2013 №2412 - «комплекс робіт з устаткування санвузлів на 9 та 10 поверхах об`єкта "Адміністративний будинок та їдальня по вул. Лейпцизька, 15, в Печерському районі м. Київ";

- за договором від 11.08.2014 №110814/1 - «комплекс робіт з монтажу системи водопостачання та каналізації 4-го та 5-го поверху на об`єкті "Адміністративний будинок та їдальня по вул. Лейпцизька, 15, в Печерському районі м. Київ".

Також між Приватним акціонерним товариством «ДІПРОБУДМАШИНА» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Чиста вода СП» (підрядник) укладено договір на виконання проектних робіт №240713/1 від 24.07.2013.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії кошторисів, довідок про вартість виконання робіт, актів приймання виконання робіт, видаткових та податкових накладних, виписок по особовому рахунку.

Позивач вказує, що є власником будівлі адміністративного будинку та їдальні по вул. Лейпцизькій, 15 в Печерському районі м. Києва, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 , видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві 06.11.2013 року, індексний номер 12340956, номер запису про право власності 3263839; приміщенню був присвоєний реєстраційний № 204722980000, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №12341081 від 06.11.2013 року.

Як на підтвердження реальності виконаних робіт за спірними договорами позивач повідомив, що виконував будівництво адміністративного будинку та їдальні за адресою: вул. Лейпцизька, 15 у Печерському районі м. Києва - на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 14.04.2010 № 1955-Пч/С.

Надалі, 28 серпня 2013 року був підписаний Акт готовності об`єкта до експлуатації та виданий Сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом вищезазначеного об?єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Дослідивши зміст та відповідність вимогам чинного законодавства первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд встановив, що вони не розкривають фактичного змісту господарських операцій, не підтверджують реального виконання обсягу робіт саме вказаним контрагентом та не відображають ходу виконання спірних операцій у відповідності з умовами укладених договорів.

Так, самі по собі акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні та платіжні документи не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій, якщо з інших встановлених обставин вбачається неможливість фактичного виконання таких робіт саме заявленим контрагентом.

Суд враховує, що в ході перевірки контролюючим органом встановлено відсутність у ТОВ «Чиста вода СП» достатніх трудових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання значних обсягів спеціалізованих будівельно-монтажних робіт, які були предметом укладених договорів. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у контрагента відповідного персоналу, виробничих потужностей, спеціальної техніки, складських приміщень, транспортних засобів або залучення субпідрядних організацій для виконання спірних робіт.

Крім того, надані позивачем первинні документи не містять достатньої деталізації щодо фактичного виконання робіт, зокрема відсутні відомості про конкретних виконавців робіт, використані механізми та обладнання, місце зберігання матеріалів, порядок їх транспортування та передачі на об`єкт будівництва, а також документи щодо допуску працівників підрядника на будівельний майданчик.

Ненадання до перевірки журналів реєстрації відвідувань за період, що перевірявся, позбавляє можливості встановити факт присутності та перебування персоналу контрагента на об`єктах будівництва. Вказана обставина у своїй сукупності свідчить про відсутність належних підтверджень залучення трудових ресурсів ТОВ «Чиста вода СП» до безпосереднього виконання робіт у заявлені терміни.

Суд звертає увагу, що характер спірних робіт - монтаж систем опалення, вентиляції, каналізації, теплопостачання та інших інженерних мереж у багатоповерховій адміністративній будівлі - об`єктивно передбачає необхідність значного кадрового та технічного забезпечення, а також наявність відповідної дозвільної та виконавчої документації. Однак таких доказів позивачем до матеріалів справи не надано.

Посилання позивача на факт введення об`єкта будівництва в експлуатацію та наявність сертифіката готовності об`єкта до експлуатації суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини самі по собі не підтверджують виконання робіт саме ТОВ «Чиста вода СП», а лише свідчать про завершення будівництва об`єкта в цілому.

Також позивачем не надано документів на підтвердження якості виконаних робіт.

Крім того, аналізуючи факт оплати за договорами, суд встановив, що сама по собі наявність платіжних доручень або виписок по рахунках не є беззаперечним доказом реальності операцій.

З матеріалів справи вбачається, що договори підряду № 110814/1 від 11.08.2014 та додаткові угоди №11 від 04.03.2014 до договору підряду №19/06-3 від 19.06.2013, №12 від 05.03.2014 до договору підряду №19/06-3 від 19.06.2013 підписано між Приватним акціонерним товариством «ДІПРОБУДМАШИНА» (замовник) у особі Генерального директора Сбоєва Ю.М, та товариством з обмеженою відповідальністю «Чиста вода СП» (підрядник) в особі директора Сидоренко О.А.

У період з жовтня 2013 по жовтень 2014 року директором ТОВ "Чиста вода СП" Сидоренко О.А. було виписано податкові накладні на адресу ПАТ «ДІПРОБУДМАШИНА».

Водночас, відповідно до завіреної копії протоколу допиту гр. ОСОБА_1 від 11.03.2015 року (м. Київ), наданого листом СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.07.2015 року №2279/7/26-53-09-01, встановлено, що остання заперечує свою участь у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Чиста вода СП». Зокрема, ОСОБА_1 повідомила, що про реєстрацію підприємства на її ім`я вона вперше дізналася від працівників податкової міліції, а саму процедуру реєстрації погодилася пройти виключно за грошову винагороду без наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Свідком зазначено, що вона не вносила майно чи кошти до статутного фонду, у нотаріуса підписала документи, зміст яких їй не відомий, та не давала нікому доручень на представлення інтересів компанії в державних або банківських установах. Крім того, ОСОБА_1 заперечила факти реєстрації карток для відкриття рахунків у банках, взяття підприємства на облік у податкових органах та отримання свідоцтва платника ПДВ. Вона також наголосила, що не підписувала жодної звітної бухгалтерської та фінансової документації ТОВ «Чиста вода СП», не знає, хто займався її оформленням і чим саме займається підприємство, та висловила повну згоду з`явитися до суду для підтвердження цих обставин з метою визнання документів недійсними.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, суд зазначає, що пояснення особи, яка значилась керівником та засновником ТОВ «Чиста вода СП», щодо непричетності до створення та здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства, заперечення факту підписання первинних бухгалтерських документів та податкової звітності, свідчать про відсутність належного підтвердження достовірності документів, складених від імені такого підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Крім того, додатково суд враховує, що відповідно до відомостей, які містяться в інформаційній системі «Єдиний державний реєстр судових рішень», за результатами розгляду кримінальної справи №755/14554/15-к Дніпровський районний суд міста Києва затвердив угоду про винуватість від 27.07.2015, укладену між ОСОБА_1 та прокурором, визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, та призначив їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Наведені обставини у сукупності з дослідженими судом доказами підтверджують відсутність реального характеру господарської діяльності ТОВ «Чиста вода СП» та свідчать про формальне документальне оформлення спірних господарських операцій без фактичного настання правових наслідків, обумовлених укладеними договорами.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 у справі №2а/3264/11/1070 та від 12.09.2017 у справі №826/10933/14, відповідно до якої первинні документи, складені від імені суб`єкта господарювання, фіктивність діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належним чином оформленими документами, що посвідчують фактичне виконання господарських операцій, а відтак не є належною підставою для формування податкового кредиту та витрат.

За таких обставин суд доходить висновку, що надані позивачем первинні документи не підтверджують фактичного виконання робіт саме ТОВ «Чиста вода СП», а тому позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та витрати за спірними господарськими операціями.

Враховуючи наведене, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.09.2015 №395/26-55-22-07/00241212, є обґрунтованими, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 23.10.2015 №67726552207, №67826552207 та №67926552207 - правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

В силу норми частини 2 статті 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "ДІПРОБУДМАШИНА" (вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 00241212)

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ)

Суддя Мультян Марина Бондівна