Постанова № 13679475, 27.01.2011, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-а-152/11

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

27 січня 2011 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Боярський О. О. ,

при секретарі: Рачицькій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області адміністративну справу за адміністраивним позовом Б-Дністровського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення коштів, вказуючи, що ОСОБА_1 чотири рази перебувала на обліку в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна з 25.10.2006 року по 28.05.2007 рік; з 10.12.2007 року по 01.05.2008 рік; з 27.11.2008 року по 19.05.2009 рік; з 27.10.2009 року по 30.04.2010 рік. На підставі наданих безробітною ОСОБА_1 заяв від 25.10.2006 року, 10.12.2007 року, 27.11.2008 року, 27.10.2009 року їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

При цьому відповідач не повідомила Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості, що вона є фізичною особою підприємцем з 14 червня 2000 року, а тому не мала права на отримання допомоги по безробіттю, так як відноситься до зайнятого населення. Таким чином відповідачем була незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 10007,15 грн., а позивачу, як субєкту владних повноважень було заподіяно матеріальних збитків. Тому просить суд стягнути з відповідача на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості кошти у розмірі 10007,15 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечує в повному обсязі, вказуючи, про те що вона досі значиться фізичною особою підприємцем не мала уяви, оскільки ще в 2001 році надала усі необхідні документи для припинення підприємницької діяльності.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 чотири рази перебувала на обліку в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна з 25.10.2006 року по 28.05.2007 рік; з 10.12.2007 року по 01.05.2008 рік; з 27.11.2008 року по 19.05.2009 рік; з 27.10.2009 року по 30.04.2010 рік. На підставі наданих безробітною ОСОБА_1 заяв від 25.10.2006 року, 10.12.2007 року, 27.11.2008 року, 27.10.2009 року, що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», п.п.1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», надано статус безробітного та відповідно до п. п. 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»призначено допомогу по безробіттю.

При цьому в зазначених заявах про надання статусу безробітного відповідач особисто підписався про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості не одержує пенсію, не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості відповідно до п.2 ст.12 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у звязку з чим виступає органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, - зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 36 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже в порушення зазначених вимог законодавства відповідач не повідомила позивача про те, що під час перебування на обліку як безробітного в центрі зайнятості, вона була фізичною особою - підприємцем. Зазначене підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - від 18.05.2010 року, де встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем з 14 червня 2000 року, реєстраційний номерНОМЕР_1

В звязку з тим, що відповідач з 14 червня 2000 року зареєстрована фізичною особою підприємцем, вона не мала права на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, які впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Таким чином, державній службі зайнятості, як суб'єкту владних повноважень, відповідачем було заподіяно матеріальних збитків на суму 10007,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи Наказом центру зайнятості «Про повернення коштів безробітнім»від 18.05.2010 р. № 126, прийнято рішення вжити заходів по поверненню коштів у сумі 10007,15 грн., виплачених ОСОБА_1 як допомогу по безробіттю.

Згідно з представленими суду листами, позивач неодноразово звертався до відповідачки з проханням повернути кошти, виплачені, як допомогу по безробіттю, до центру зайнятості. Однак, до теперішнього часу зазначені кошти відповідачкою не повернуті.

Доводи відповідача, про те, що вона не знала, що досі являється фізичною особою підприємцем, суд не приймає до уваги і вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки згідно ст. 46 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Як зазначається в п. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач не подавала державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, що підтверджується її словами в судовому засіданні про те, що усі документи вона віддала до Державної податкової служби, а отже не отримувала копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем, тому в неї не було підстав вважати, що вона не є фізичною особою підприємцем.

Доказів, які б спростовували доводи позивача та досліджені судом факти, відповідачкою суду не надані. Таким чином, суд вважає повністю доведеними позовні вимоги позивача, в зв'язку з чим задовольняє їх в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», Статтею 36 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 46 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», ст.ст.70,71, 158-163 КАС України, -

Постановив :

Адміністративний позов Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості кошти у розмірі 10007,15 грн. (десять тисяч сім гривень п'ятнадцять копійок) до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: р/р 37173300900011, одержувач Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості, код 20988545, Банк УДК в Білгород-Дністровському районі, МФО 828011.

Постанова суду може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя