Рішення № 136793442, 22.05.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2919/26

Провадження № 2/686/4764/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Заворотної О.Л., розглянувши у письмовому провадженні, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 11.04.2020 між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2260381, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.

Однак, відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратила та не повертає, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 39088,70 грн., а саме:

-заборгованість за тілом кредиту 11917,20 грн.;

-заборгованість за відсотками 27171,50 грн.

26.02.2021 ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККАУ-26022021, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги за договором № 2260381 від 11.04.2020.

У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20.02.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

02.03.2026 представник відповідача подав відзив на позов, в якому вказав, що відповідачка не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір, договір № 2260381 від 11.04.2020 є нікчемним, оскільки не підписаний відповідачем, а тому не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Крім цього вказав, що проведений позивачем розрахунок не відповідає вимогам закону та долученому графіку розрахунку, оскільки нарахований за межами строку кредитування визначеному в договорі, визначений поизвасем розмір заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, просить в позові відмовити, справу розглянути за відсутності сторони відповідача.

04.03.2026 представник позивача надав відповідь на відзив.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

22.05.2026 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.04.2020 між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2260381, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти в сумі 12000 грн., на строк 30 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сторони погодили наступні умови кредитування:

П.1.4 кредит надається загальним строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

П. 1.5.1 знижена процентна ставка становить 1,33% від суми позики за кожен день користування позикою у межах строку надання позики, зазначеного п пункті 1.4 цього договору.

П. 1.5.2 стандартна процентна ставка становить 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою.

П. 1.8.1 загальна вартість позики за зниженою ставкою складає 16788 грн.

П. 1.8.2 загальна вартість позики за стандартною ставкою складає 18840 грн.

П. 6.1 сторони домовились, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватимуться згідно графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно Графіку платежів, який є додатком № 1 до договору від 11.04.2020 № 2260381, дата повернення позики та сплати нарахованих процентів 11.05.2020, сума позики 12000 грн., сума процентів 4788 грн. разом до сплати 16788 грн.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 16.12.2025 № 6516-ВП, випискою по банківському рахунку відповідачки.

Згідно розрахунку заборгованості за договором від 11.04.2020 № 2260381 станом на 25.02.2021 заборгованість становить 39088,70 грн., а саме:

-заборгованість за тілом кредиту 11917,20 грн.;

-заборгованість за відсотками 27171,50 грн.

26.02.2021 ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККАУ-26022021, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги за договором № 2260381 від 11.04.2020.

Згідно витягу з реєстру боржників від 26.02.2021 ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за договором № 2260381 від 11.04.2020 в сумі 39088,70 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції,чинній на час виникнення спірних правовідносин,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Одноразовий ідентифікатор - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно п. 9.6. кредитного договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

У п. 9.8. Кредитного договору зазначено, що підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не пливають на зобов`язання споживача, передбачені цим Договором;

У постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020, суд дійшов висновку, що «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Відповідно до довідки про ідентифікацію, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2260381 від 11.04.2020р., ідентифікована ТОВ «Авентус Україна». Акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора М724062.

Згідно п. 2.1. кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_2 .

Згідно інформації АТ «Універсал Банк» від 05.03.2026, платіжна картка НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , 11.04.2020 на платіжну картку зараховані кошти в сумі 12000грн.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до умов договору № 2260381 від 11.04.2020 сторони погодили строк кредитування 30 днів (п. 1.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.4.2-4.5 договору.

Пунктом 4.2-4.5 договору передбачено, що споживач у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.3.

Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем (п. 4.3).

Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінету/зазначені в договорі (п.4.4).

У випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка продовжувала строк користування позикою сплачуючи нараховані проценти, зокрема,

17.04.2020 в сумі 1200грн., змінена дата погашення позики 17.05.2020,

Таким чином, враховуючи умови договору п.4.1-4.5, 6.1 строк виконання зобов`язань настав 17.05.2020.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Отже, проценти за користування кредиту не підлягають нарахуванню після 17.05.2020, а вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами в сумі 20 198,70 грн. (за період з 18.05.2020 по 15.08.2020) задоволенню не підлягають.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість договором в розмірі 18 890 грн. 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 917 грн 20 коп., по процентам в розмірі 6 972 грн 80 коп.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Надання правової допомоги позивачу здійснювало АО «Апологет» на підставі договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордеру серія ВС № 381377 від 02.07.2025.

Згідно акту наданих послуг № 806 про надання правничої допомоги від 12.01.2026 надано правову допомогу на загальну суму 8000 грн. Згідно детального опису наданих послуг від 12.01.2026 АО «Апологет» надана правнича допомога, а саме, усна консультація, ознайомлення із документами, погодження правової позиції, складання позовної заяви, подання до суду від імені клієнта.

Надання правової допомоги відповідачці ОСОБА_1 здійснював адвокат Калінін С.К. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія ВІ № 1371174 від 01.03.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н/26 від 06.02.2026.

Згідно договору № б/н/26 від 06.02.2026, укладеного між АБ «Калінін і Партнери» та ОСОБА_1 за надання правничої допомоги клієнт сплачує гонорар в розмірі 6500 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 01.03.2026 клієнт отримав професійну правничу допомогу : усна консультація, вивчення та аналіз позовної заяви з додатками, складення та оформлення, подання до суду відзив на позовну заяву обсягом 12 год., вартість 6500грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3).

Враховуючи вищевикладене, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (48,33%), а саме, судовий збір в розмірі 1286,74 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3866,40 грн., з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3 358,55 грн. (6500х51,67%).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 525, 526, 612, 1048, 1049, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2260381 від 11.04.2020 у розмірі 18 890 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 286 грн 74 коп., витрати на правову допомогу 3 866 грн 60 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 358 грн 55 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення суду 22.05.2026.

Суддя :