Ухвала суду № 136792094, 19.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 453/855/20

Провадження № 1-кп/456/25/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12020140300000013 від 03.01.2020, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Довге, Стрийського р-ну, Львівської обл., з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «Артур», раніше не судимого, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , -

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вступив в попередню змову з в.о. селищного голови Верхньосиньовидненської селищної ради, а саме: в порушення вимог ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №293 від 05.07.2013, та в порушення умов договору, укладеного між Верхньосиньовидненською селищною радою Сколівського району Львівської області та ТОВ «Технабуд-проект» №140 від 19.09.2019, без виконання робіт з проведення технічного нагляду об`єкту згідно з вимогами державних будівельних норм і правил, 22.11.2019 власноручно підписав та затвердив відтиском печатки ТОВ «Артур» та дав на відпис в.о. селищного голови, який власноручно підписав та затвердив відтиском печатки Верхньосиньовидненської селищної ради виготовлений на комп`ютері, завідомо неправдивий акт № 1 про придбання обладнання форми № КБ-2в за листопад 2019 року на загальну суму 775 017,36 грн на проведення робіт по об`єкту «Реконструкція вуличного освітлення з використанням Інноваційних енергоефективних заходів відновлювальних джерел енергії (енергії сонця в смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області вулиці І. Франка, Кобилянської)» а саме: кошти на придбання обладнання «1511-1007-1 Акумуляторна батарея 12V 60Ah - 39 штук» в сумі 235 154,79 грн; «1507-1179-7-1 Сонячні панелі 2*120 Вт - 39 штук» в сумі 324 580,23 грн; «1504-13321-2-1 Контролер заряду і управління 20А - 39 штук» в сумі 96 112,78 грн, достовірно знаючи про те, що на момент виконання вказаних дій останні не придбані.

Цього ж дня, ОСОБА_3 , за попередньою змовою в групі осіб з в.о. селищного голови ОСОБА_9 , в приміщенні Верхньосиньовидненської селищної ради по вул. Січових Стрільців, 45 у смт. Верхнє Синьовидне, виготовили на комп`ютері, власноручно підписали та скріпили печатками завідомо неправдивий акт на зберігання обладнання, усвідомлюючи, що на момент складення, останнє не придбане.

В подальшому, ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив, умисно діючи за попередньою змовою в групі осіб з директором ТОВ «Артур» ОСОБА_3 , з метою розтрати бюджетних коштів, подав вищевказаний акт до Державної казначейської служби України, якою на підставі платіжних доручень № 4 від 10.09.2019 на суму 229 587,40 грн, здійснено перерахування на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Артур». відкритий у Держказначейській службі України, та № 1 від 25.11.2019 на суму 545 429,96 грн, - на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ТОВ «Артур», відкритий у Західному ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Львів, грошових коштів на загальну суму 775 017,36 грн, з яких 775 017,36 грн - вартість невиконаних робіт (непридбаного обладнання), якими на підставі завідомо підробленого офіційного документа заволодів директор ТОВ «Артур» ОСОБА_3 , завдавши бюджету селищної ради збитків в розмірі 775 017,36 грн.

Крім цього, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи групою осіб з в.о. селищного голови Верхньосиньовидненської селищної ради ОСОБА_11 , в порушення вимог ДСТУ Б Д. 111-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 293 від 05.07,2013, 23.12.2019 виготовив на комп`ютері, власноручно підписав, затвердив відтиском печатки ТзОВ «Артур» та дав на підпис в.о. селищного голови ОСОБА_9 , який власноручно підписав, затвердив відтиском печатки Верхньосиньовидненської селищної ради та передав для перевірки об`єму виконаних робіт інженерного технічного нагляду ПП «Технабуд-проект» ОСОБА_12 , який також власноручно написав «об`єм перевірив», підписався та поставив відтиск особистої печатки на виготовленому на комп`ютері, власноручні підписаному директором ТОВ «Артур» ОСОБА_3 та скріпленому печаткою підприємства завідомо неправдивий акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2019 року на загальну суму 179 129,94 грн за проведення робіт по об`єкту «Реконструкція вуличного освітлення з використанням інноваційних енергоефективних заходів відновлювальних джерел енергії (енергії сонця в смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області вулиць І. Франка, Кобилянської), які фактично не були виконані, а саме: кошти на виконання робіт та придбання матеріалів і обладнання «М8-573-5 Шафа (пульт) керування навісна, висота, ширина і глибина до 900*600*500мм - 39 штук» в умі 10 506,6 грн; «М8-125-4 Акумулятор лужний одноелементний, ємність 60А год - 39 штук» в сумі 4617,6 грн; «G1547-7-1- 19 Світильник світлодіодний 30Вт - 39 штук» в сумі 69 621,24 грн, однак по факту влаштували інший (вартістю 768,96 грн без ПДВ); «М8-471-4 Заземлювач вертикальний з круглої сталі діаметром 16мм - 39 штук» в сумі 21 369,22 грн; «П2- 13-6 Контролер заряду і управління - 39 7 штук» в сумі 52 128,96 грн. Після цього ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що у вказані документи внесені неправдиві відомості, переслідуючи корисливий мотив, умисно, діючи групою осіб з директором ТОВ «Артур» ОСОБА_3 , з метою перерахування бюджетних коштів, подав вищевказаний акт до Державної казначейської служби України, яке, на підставі платіжного доручення №2 від 23.12.2019 на суму 378 615,64 грн, перерахувало на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ТОВ «Артур», відкритий у Західному ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Львів, з яких 179 129,94 грн - вартість невиконаних робіт, якими зловживаю їй своїм службовим становищем заволодів директор ТОВ «Артур» ОСОБА_3 шляхом перерахування на рахунки інших суб`єктів господарювання за попередньо поставлені електротовари, обов`язкові платежі і збори, тобто витрачені на поточну господарську діяльність даного підприємства. Внаслідок вчинення вищевказаних неправомірних дій, місцевому бюджету в особі Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області заподіяно майнову шкоду на загальну суму 179 129,94 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України складання, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб.

18.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , - ОСОБА_7 , про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строків притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 , подане письмове клопотання про звільнення ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності закінчилися, обвинувачений надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, нових кримінальних правопорушень обвинувачений не вчиняв тому, проти закриття даного кримінального провадження на підставі ст.49 КК України не заперечує.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого підлягає до задоволення, а обвинувачений звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, згідно зі ст.49 ч.1 КК України, на підставі наступного.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить із положень КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно санкції ч. 1 ст. 366 КК України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018, внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях ст. 12 та частину першу ст. 49 КК України.

Відповідно до положення статті 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Згідно з п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини

Згідно з положеннями статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 5 КК України, суд дійшов до переконання, що в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діє на час розгляду клопотання.

Положеннями ч. 1 ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких зупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення від слідства та суду, та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , вчинене 22.11.2019 та з моменту вчинення кримінального проступку минуло понад 5 років.

Згідно матеріалів кримінального провадження та пояснень прокурора в даному випадку відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, ОСОБА_3 , від органу досудового розслідування чи суду не ухилявся, нового кримінального правопорушення не вчинив.

Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , суть пред`явленого обвинувачення зрозумів, він розуміє свої права, визначені ч.ч. 2-3 ст. 285 КПК України та підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 , що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за статтею 49 КК України є нереабілітуючою підставою та не звільняє його від цивільно-правової відповідальності.

Вказане також узгоджується і з позицією Верховного Суду, який у своїй Постанові від 24.05.2018 (справа № 531/2332/14-к) також зазначив, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , розуміє наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Враховуючи те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 5 років, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю в зв`язку із закінченням строку давності, встановленого ст. 49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , на підставі ст. 49 КК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за наявності його згоди буде порушенням права обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Питання речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не подавався.

З огляду на ч.1 ст.124 КПК України не підлягають стягненню з обвинуваченого витрати на залучення експерта..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242, 332, 376 КПК України суд, -

ухвалив:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України - задоволити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв?язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності

Кримінальне провадження №12020140300000013 від 03.01.2020 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України - закрити.

Продовжити розгляд об`єднаного кримінального провадження (справа №453/855/20 провадження №1-кп/456/25/2026) про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3, 5 ст.191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3, 5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів після її проголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 25.05.2026 о 18 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1