Ухвала суду № 136791801, 25.05.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/12251/25

Провадження №2/463/642/26

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

25 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судового засідання Афанасьєва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа: Четверта львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача, просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою підготовчого судового засідання 04.03.2026 постановлено клопотання представника відповідача про витребування доказів задовольнити; Зобов`язати Четверту львівську державну нотаріальну контору Львівської області подати до суду протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на виконання якої 10.03.2026 з Четвертої львівської державної нотаріальної контори Львівської області надійшла копія спадкової справи №308/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

В підготовчому засіданні 20.05.2026 представник відповідача просив задовольнити заяву про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, яку обґрунтовує тим, що суд закриває провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред?явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 (провадження №61-3438сво21).

На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред?являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини і має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна. Предмет спору це об?єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з роз?ясненнями, викладеними у п.42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за №3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч.1 ст. 30 ЦПК України, повинен пред?являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі №373/118/20, провадження №61-20156св21 від 13.04.2022 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов?язково виступає як безпосередньо об?єкт спірного матеріального правовідношення». Спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність.

Позивач звернувся з позовом про надання додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини, але не зазначив, яке майно він має намір успадкувати, а відсутнє спадкове майно, на думку представника відповідача, є свідченням того, що відсутній предмет спору у справі, що дає підстави для закриття провадження на підставі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Позивач та його представник в підготовчому засіданні 20.05.2026 проти задоволення заяви про закриття провадження у справі заперечили, оскільки позивачем заявлено вимоги лише про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача, просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Як вбачається зі скерованої на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів копії спадкової справи №308/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , остання на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_1 , який із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернувся лише 09.07.2024, тобто із пропуском встановленого ст.1270 ЦК України шестимісячного строку.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 25.06.2025, яке не оскаржувалось та набрало законної сили 28.07.2025, визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру по АДРЕСА_1 , згідно з заповітом ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 21.11.2025 подав нотаріусу Четвертої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Ярошенко Ж.С. заяву про прийняття спадщини щодо спадкового майна, яке належало спадкодавцю та видати, крім об?єкта житлової нерухомості по АДРЕСА_1 , на усе інше майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, Свідоцтва про право на спадщину або постанову про відмову у видачі свідоцтва на спадщину.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Четвертої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Ярошенко Ж.С. від 21.11.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало ОСОБА_2 .

При цьому, нотаріусом зазначено, що спадкоємець звертався до суду з позовною заявою про продовження йому строку для прийняття спадщини, але з певних причин позивачем в подальшому було подано суду заяву про зміну предмету позову, зокрема він просив визнати за собою право власності на квартиру, що належала померлій. Оскільки у спадкодавця залишилось і інше майно, зокрема земельна ділянка та грошові вклади в банках, а судом не було визнано право власності в порядку спадкування на це майно, нотаріус не вправі оформляти спадщину на майно, що залишилось після спадкодавця, оскільки строки для прийняття спадщини пропущені, а спадкоємець їх не продовжив в судовому порядку.

З урахуванням наведеного, оскільки з копії спадкової справи та постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину вбачається, щоу спадкодавця залишилось і інше майно, зокрема земельна ділянка та грошові вклади в банках, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про відсутність спадкового майна, що могло б свідчити про відсутність предмета спору у справі, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення заяви про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В той же час, суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред?являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі №373/118/20, провадження №61-20156св21 від 13.04.2022 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов?язково виступає як безпосередньо об?єкт спірного матеріального правовідношення». Спір, предметом якого є встановлення наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, має виключну підсудність.

Як зазначалося вище з копії спадкової справи та постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину вбачається, що у спадкодавця залишилось і інше майно, зокрема земельна ділянка, яка розташована на території Солонківської сільської Ради (а.с.49).

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №185/8191/16-ц (провадження № 61-15124св20) зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Аналогічний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 рок у справі №373/118/20 (провадження № 61-20156св21).

Відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Враховуючи вищенаведене, оскільки в підготовчому засіданні встановлено, що позов ОСОБА_1 виник із приводу нерухомого майна, що знаходиться на території Солонківської сільської Ради (Солонківської територіальної громади), відповідно такий не підсудний Личаківському районному суду м.Львова, а тому враховуючи також те, що згідно з ч.1 ст.378 ЦПК України прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), тим більше виключної, є підставою для його скасування, приходжу до висновку, що справу слід передати на розгляд Пустомитівського районного суду Львівської області.

Керуючись ст.30, 31, 255, 260, 261, 354 ЦПК України,

постановив:

в задоволенні заяви представника Львівської міської ради Поповича Ярослава Дмитровича про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України відмовити.

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа: Четверта львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини передати на розгляд Пустомитівського районного суду Львівської області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 25.05.2026.

Суддя: Р.Я. Головатий