Ухвала суду № 136791517, 22.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1674/26

Провадження № 1-в/461/43/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 року. м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника ЛУВП(№19) ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові подання начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник Львівської установи виконання покарань (№19) ОСОБА_8 звернувся до суду з поданням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким ОСОБА_4 мотивуючи його тим, що засуджений відбув частину покарання та є підстави для застосування ст. 82 КК України.

Представник Львівської установи виконання покарань (№19) у судовому засіданні подання підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах подання та просить таке задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні подання заперечив, просить відмовити в задоволенні подання.

Засуджений та його захисник подання установи підтримали та просять його задовольнити.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_4 , захисника, представника ДУ «Львівська установи виконання покарань (№19)», думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 26.03.2024 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20.06.2024 року вирок від 26.03.2024 залишено без змін.

Станом на день розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув покарання 1 рік 01 місяць 11 днів, невідбута частина 01 рік 10 місяців 19 днів.

Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засуджений має одне заохочення за зразкову поведінку та ставлення до праці за підсумками роботи у ІІІ кварталі 2025 року. Стягнення не накладались.

Згідно з ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

У відповідності до ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Пунктом 2 ч.4 ст.82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: б) при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ст.17 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Пояснення зазначених осіб і думка прокурора мають бути відображені в протоколі судового засідання.

Згідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Таким чином, виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, і при оцінці поведінки засудженого, судом приймається до уваги, що сумлінна поведінка, як передумова умовно-дострокового звільнення, це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, яка полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо. Поведінка засудженого має бути взірцевою для інших засуджених.

Виходячи з характеру вчиненого злочину, з того, що застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням до засудженої особи є правом, а не обов`язком суду, а факт відбуття ним половини строку покарання, виходячи з формального зарахування строку попереднього ув`язнення, а не реальне відбуття покарання, не є для цього достатньою правовою підставою, приймаючи до уваги відсутність достатніх даних, які б свідчили про його виправлення;- неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, суд приходить до висновку, що засуджений належним чином не довів своє виправлення, в зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити за безпідставністю.

Повний текст ухвали проголошено 25.05.2026 року о 16 год. 10хв.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_9