Рішення № 136791072, 25.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/144/26

Провадження № 2/332/1402/26

Заочне рішення

Іменем України

25 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4295046, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів, стандартна процентна ставка 1,90% на день в межах строку, визначеного п. 1.4 Договору, знижена процентна ставка 1,90% на день.

21.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладений договір факторингу № ФК 21-01/22, за яким ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

01.08.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладений договір факторингу № 01-08/25, за яким ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Отже, позивач вважає, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4295046 від 10.06.2021 в розмірі 16 400,00 грн, що просить стягнути з відповідача на свою користь разом із судовим збором в розмірі 2 422,40 грн та правничою допомогою в розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторонам надані строки для подання заяв по суті.

Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та документально підтверджено, що 10.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4295046, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів, стандартна процентна ставка 1,90% на день в межах строку, визначеного п. 1.4 Договору, знижена процентна ставка 1,90% на день (а.с. 7-11).

Згідно п. 10.11 Договору, всі додатки до цього Договору, підписані Сторонами, є невід`ємною частиною Договору.

Цей договір підписано електронним підписом відповідача, як і додатки до нього, а саме таблиця обчислення загальної вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-зворот 14).

Перерахування коштів в розмірі 5 000,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , номер якого зазначено в п. 2.1 Договору, підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 10.11.2025 (а.с. 18-зворот 20).

Приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закон), електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону).

Наведене знаходить своє підтвердження у постанові Верховного Суду по справі № 524/5556/19 від 12.01.2021.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Підписавши спірний договір, відповідач фактично погодився із запропонованими кредитодавцем умовами договору, що свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, які вони повинні виконувати.

21.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладений договір факторингу № ФК 21-01/22, за яким ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором (а.с. 29-30).

01.08.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладений договір факторингу № 01-08/25, за яким ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором (а.с. 32-зворот 37).

Вказане вище також підтверджується актами прийому-передачі, реєстром боржників та витягом з нього (а.с. 31-зворот, 32, 43-44, 45-47).

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідач порушив умови кредитного договору, а тому станом на день звернення до суду з даним позовом має заборгованість в загальному розмірі 16 400,00 грн, що складається з наступного: 5 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 11 400,00 грн заборгованість по нарахованим процентам на дату відступлення права вимоги, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 22-зворот 27).

Долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідає вимогам чинного законодавства, відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, доказів належного виконання зобов`язання відповідачем суду також не надано.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість в загальному розмірі 16 400,00 грн, що підлягає до стягнення у повному обсязі на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі та факт надання правової допомоги підтверджено наступними документами: копією договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», копією документа про вартість послуг, копією заявки № 1766 на надання юридичної допомоги від 03.11.2025 на суму 9 000,00 грн, копією витягу з акта № 23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 на суму 9 000,00 грн (а.с. 52-58).

Відповідач не подав жодних заперечень з приводу неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу, а суд, в свою чергу, не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Вказане узгоджується з правової позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 13.03.2025 в рамках справи № 275/150/22.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцерозташування: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4295046 від 10.06.2021 в розмірі 16 400,00 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун