Ухвала суду № 136791055, 25.05.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1111/26

Провадження № 2/331/1921/2026

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків заяви

25 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Бердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Атаманюк Валерія Анатоліївна, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1289159, звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою доБердянської міської ради, Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Атаманюк Валерія Анатоліївна, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 13 лютого 2026 рокудану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з наступних підстав.

Так, вказану позовну заяву подано до суду з порушенням вимог п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якого, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 9) ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» № 358 від 21 серпня 2014 року.

У відповідності до п.п. 1) пункту 1) вказаної вище постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності.

У позовній заяві ціна позову зазначена у розмірі 106750,00 грн., яка вказана у договорі дарування від 16.12.2015 року.

Разом з тим, позивачу необхідно зазначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості майна на час звернення до суду з вказаним позовом, право власності на яке остання просить визнати за нею, і доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру відповідно до реальної ціни позову та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору. При цьому, дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивача до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна, після чого можливо встановити дійсну ціну позову.

Отже, позивачу необхідно надати звіт про грошову оцінку спірного майна, вказавши ціну позову з урахуванням вказаного звіту.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня - 3328,00 грн.

Так, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 1331 грн. 20 коп. та не більше 16 640 грн. 00 коп.

Отже, при зверненні до суду з позовною заявою позивач повинна була сплатити судовий збір, виходячи із реальної ціни позову.

Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.

В той же час, представником позивача адвокатом Демидко І.В. подано до суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про доручення доказів по справі, до якої долучено квитанцію ID: 2085-8395-9433-2422 від 30.03.2026 року що сплати судового збору у розмірі 120 грн.

Разом з тим, у зазначений строк та на момент постанови цієї ухвали, позивачем так і не було виконано вимоги, які зазначені в ухвалі суду від 13.02.2026 року.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно частини 6 статті 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення доступу заявника до правосуддя та для забезпечення можливості реалізації конституційного права на захист своїх прав та інтересів у судовому порядку судом, встановленим законом, суд приходить до висновку про доцільність за власною ініціативою продовжити процесуальний строк, встановлений в ухвалі суду від 13 лютого 2026 року для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 120, 127, 175, 177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити позивачу ОСОБА_1 , строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 13 лютого 2026 року, встановивши позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі суду від 13 лютого 2026 року, позов буде визнано неподаним та повернуто позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Яцун