Ухвала суду № 136789649, 21.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19826/26

Провадження № 1-кс/761/12708/2026

УХВАЛА

21 травня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Велика Димерка Броварського району Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця, маючого на утриманні 4 (чотирьох) дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого відповдіно до ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42026112350000078,

установив:

21.05.2026 слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 звернувся (вх. № 50180/26-Вх) до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42026112350000078.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.

Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112350000078 від 11.05.2026 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час, день та місці, але не пізніше 18.05.2026, у військовослужбовця 425-окремого штурмового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на придбання вогнепальної зброї, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав бойову нарізну вогнепальну зброю, а саме: автомат моделі «АК-74», серійний номер « НОМЕР_2 » калібру 5,45х39, виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби, після чого розпочав його незаконно зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою збуту.

Надалі 20.05.2026 у проміжок часу з 08 год 29 хв до 09 год 15 хв ОСОБА_5 умисно, без передбаченого законом дозволу, з невстановленого досудовим розслідуванням місці до ділянки місцевості за адресою: м. Київ, вул. Володимира Брожка, 38-А, здійснив дії з транспортування автомата моделі «АК-74», серійний номер «НОМЕР_2» калібру 5,45х39, виготовленого промисловим способом та придатного до стрільби, за допомогою транспортного засобу «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням свідка ОСОБА_8 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 , чим здійснив незаконне носіння вказаної вогнепальної зброї.

Надалі ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, незаконно зберігаючи при собі бойову нарізну вогнепальну зброю, а саме: автомат моделі «АК-74», серійний номер « НОМЕР_2 » калібру 5,45х39, виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби, який попередньо переніс, перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Володимира Брожка, 38-А, діючи умисно, з корисливих мотивів, приблизно о 09 год 15 хв 20.05.2026, незаконно збув ОСОБА_9 бойову нарізну вогнепальну зброю, а саме: автомат моделі «АК-74», серійний номер « НОМЕР_2 » калібру 5,45х39, виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби, за грошові кошти в сумі 80 000 грн 00 коп.

Під час проведення огляду місця події 20.05.2026 за адресою: місто Київ, вул. Володимира Брожка, 38-А, ОСОБА_9 добровільно видав співробітникам правоохоронних органів бойову нарізну вогнепальну зброю, а саме: автомат моделі «АК-74», серійний номер « НОМЕР_2 » калібру 5,45х39, виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби.

20.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку слідчого, підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 21.05.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому, на його думку, відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зумовлено виконанням, передбаченого ст. 2 КПК України, завдання кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечувала проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав думку захисника та заперечував проти клопотання слідчого.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112350000078 від 11.05.2026.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

20.05.2026 о 09 год 19 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин).

20.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у носінні, зберіганні, придбанні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Частинами 1, 2, 3 статті 176 КПК України встановлено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.

Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися (позбавлення волі на строк від трьох до семи років), достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного.

Водночас матеріали клопотання не містять доказів про існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки, а саме можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки будь-якими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, зазначений ризик не підтверджується, а його існування не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Крім того, не лише наявність ризиків неправомірної поведінки, але й дані про особу підозрюваного враховуються при обранні найсуворішого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає доведеним те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на цьому етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Крім того, менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Так, частина 3 статті 183 КПК України зобов`язує слідчого суддю при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).

Так, згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути.

Встановлюючи розмір застави для ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує початкову стадію досудового розслідування, наявність встановлених ризиків, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного та його спосіб життя, враховуючи думку прокурора, а тому слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Такий розмір застави є співрозмірним з майновим станом підозрюваного та є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, проте в межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; здати на зберігання до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Під час судового розгляду не встановлено обставин, що за станом здоров`я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.

З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115, ч. 1 ст. 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.07.2026 включно.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 липня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- здати на зберігання до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1