Рішення № 136789555, 12.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12327/26

Провадження № 2/761/9833/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

за участі секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 527704-КС-001 про надання кредиту від 01.03.2025 року, що становить 48 110,00 грн та сплачений судовий збір 2662,40 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

01.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 527704-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 17000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4441-1111 3827-0669 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 527704-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 48 110,00 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 19 210,00 грн; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 500,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією - 3 400,00 грн.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2026р. відкрито провадження у даній цивільній справі розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, з приводу ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, правом подачі відзиву не скористався.

З матеріалів справи вбачається, що судову повістку про виклик до суду, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу направлено рекомендованим листом (штрих код R06752698744), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.3 ч.7 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023р. у справі №755/17944/18 зазначено, що посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, які встановлені судом.

01.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 527704-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.3 Договору кредит надається на строк 16 тижнів.

Комісія за надання кредиту 3 400,00 грн. Дата видачі кредиту 01.03.2025 року. Дата повернення кредиту 21.06.2025 року.

ТОВ «Бізнес Позика» 01.03.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 527704-КС-001 про надання кредиту.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало надало позичальнику грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника №НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

Згідно наданих представником позивача відомостей, станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 527704-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 48 110,00 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 19 210,00 грн; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 500,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією - 3 400,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються: (акцепт) пропозицією (оферти) щодо укладення договору №527704-КС-001 від 01.03.2025; договором №527704-КС-001 від 01.03.2025 про надання кредиту; Паспортом споживчого кредиту, Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика»; розрахунком заборгованості за кредитом у гривні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Обставини, наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Проте, ознайомившись з розрахунком заборгованості, який наданий позивачем, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК в розмірі 8 500,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року) був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача відсотків річних у порядку ст. 625 ЦК України в сумі 8 500,00 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи вказані положення ЦК України, суд відмовляє ТОВ «Бізнес позика» у стягнені з ОСОБА_1 відсотків нарахованих за правилами ст. 625 ЦК України розмірі 8 500,00 грн., нарахування яких не відповідає вимогам чинного законодавства (п.18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України).

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах кредитного договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 527704-КС-001 про надання кредиту в розмірі 39 610,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 19 210,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 400,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № 8529 від 27 березня 2026 року при звернені до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2 192,01 грн., пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до розрахунку (39 610 х 2 662,40 : 48 110).

На підставі ст.ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 527704-КС-001 про надання кредиту від 01.03.2025 року у загальному розмірі 39 610,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 192,01 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 524, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239;

ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 15.05.2026 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА