Рішення № 136789484, 26.11.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 754/6456/25

Провадження № 2/761/8964/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025р. позивач ТОВ «Таліон Плюс» звернувся Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.08.2024р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою було укладено договір кредитної лінії №851960003 у формі електронного документа, за умовами якого кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 12 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування. Кредитний договір підписано позичальником електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

12.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/8, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі право вимоги за кредитним договором до відповідачки.

У зв`язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, відповідачка станом на дату звернення до суду має заборгованість перед Позивачем в розмірі 47 431,96 грн. Проте, Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення, тому просив суд стягнути частину заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 41 082,31 грн., яка складається з: 12 699,30 грн. - заборгованості по кредиту; 28 383,01 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом.

У зв`язку із чим, позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 41 082,31 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не сповістила.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом, 08.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №851960003 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.п. 2.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 12 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 2.2. Договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Пунктами 2.3.-2.4. Кредитного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 4037,00 грн 08.08.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором.

Згідно п.3.1. договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу у день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Пунктом 3.2. Кредитного договору визначено, що встановлений в п.3.1. Договору строк Дисконтного періодуможе бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Згідно п. 3.3. договору, для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 884,10 грн.

Кожен окремий Транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п.5.1. кредитного договору).

Згідно п. 7.1 вказаного Договору визначено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всім наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування -07.09.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: - закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1. Договору; - дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п 9.1.1.7. Договору (п.7.2. Договору).

Згідно п. 7.3. Кредитного договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 20.05.2029.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором, базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 % річних.

Судом встановлено, що у Розділі 15 договору кредитної лінії № 851960003 від 08.08.2024 (реквізити сторін) зазначено, що договір підписано відповідачкою ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також вказано наступну інформацію: «Позичальник: ОСОБА_1 ; ІН: НОМЕР_2; Тел.: НОМЕР_3, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Договір: 851960003 від 08.08.2024; Одноразовий ідентифікатор: JGTQ, відправлено 08.08.2024 14:44:03, введено 08.08.2024 14:47:28».

Одночасно з підписанням Кредитного договору, відповідачка ознайомилась з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, що підтверджується паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №851960003 від 08.08.2024р., підписаним відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 7597, відправлено 08.08.2024 14:44:03, введено 08.08.2024 14:47:28.

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації позичальника, що міститься на останній сторінці паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №851960003 від 08.08.2024р. та кредитного договору 851960003 від 08.08.2024р.

За умовами договору Товариство надало відповідачці 4 037,00 грн. кредиту шляхом перерахування коштів на її банківський рахунок, за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування таким відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів у кредит.

Доказом, що кредитор виконав своїх зобов`язання, є підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів в сумі 4 037,00 грн,шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідачки, за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , складене ТОВ «ПрофітГід», та довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №851960003/21042025/Э від 21.04.2025.

08.08.2024 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до Договору №851960003 від 08.08.2024, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем, позичальнику траншу в сумі 8 663,00 грн.

Пунктом 1.5. Додаткової угоди визначено, що денна процентна ставка за користування всією сумою Кредиту, що буде фактично видана після укладення цієї Додаткової угоди (сумою, що вже знаходиться в користування Позичальника та сумою додаткового Траншу за цією Додатковою угодою) розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою, що вже є в користування позичальника, та суми що буде видано після укладення цієї додаткової угоди, до закінчення строку кредитування: 347 853,00 грн) / (сума, що вже є в користування позичальника, та сума щодо буде видано після укладення цієї додаткової угоди: 12 700,00 грн) / (строк кредитування, що залишився по Договору: 1 826 днів) х 100%=1,50 відсотків в день.

Додаткова угода підписана відповідачкою ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також вказано наступну інформацію: «Позичальник: ОСОБА_1 ; ІН: НОМЕР_2; Тел.: НОМЕР_3, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Угода до договору: 851960003 від 08.08.2024; Одноразовий ідентифікатор: MNV5TU54, відправлено 08.08.2024 14:53:54, введено 08.08.2024 14:55:38».

Доказом, що кредитор виконав своїх зобов`язання за умовами Додаткової угоди від 08.08.2024 до Договору №851960003 від 08.08.2024, є підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів в сумі 8 663,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідачки, за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , складене ТОВ «Профіт Гід», та довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №851960003/21042025/Э від 21.04.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 851960003 від 08.08.2024 та додаткової угоди до нього, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.11.2024 із урахування проведених погашень заборгованості становить 30 859,33 грн, з яких 12 699,30 грн. заборгованість за кредитом, 11 810,38 грн. - заборгованість за процентами та 6 349,65 грн. заборгованість за неустойкою.

Положеннями ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Враховуючи вищевикладені вимоги законів, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Договору кредитної лінії №851960003 від 08.08.2024 14.11.2024 року та Додаткової угоди до нього від 08.08.2024 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Так, судом також встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором та додатковою угодою до нього, надавши кредит відповідачці ОСОБА_1 в загальній сумі 12 700,00 грн.

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту, за процентами та нарахованою кредитодавцем неустойкою.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

12.11.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № МВ-ТП/8, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Таліон плюс» (фактору) право вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Факт оплати суми фінансування за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № МВ-ТП/8 від 12.11.2024 підтверджується платіжною інструкцією № 1001 від 30.12.2024.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № МВ-ТП/8 від 12.11.2024, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило позивачу право вимоги до боржника ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості останньої за договором № 851960003 від 08.08.2024 склала 30 859,33 грн.

Відповідачці направлено повідомлення про відступлення права вимоги за договором №851960003 від 08.08.2024 на користь ТОВ «Таліон Плюс».

Позивач направив на адресу Відповідачки Повідомлення про дострокове розірвання Договору №ТП/851960003 від 08.02.2025, в якому про дострокове розірвання кредитного договору №851960003 від 08.08.2024 з 08.02.2025 та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 47 431,96 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 851960003 від 08.08.2024, здійсненого ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 07.02.2025 становить 47 431,96 грн., з яких 12 699,30 грн. - заборгованість за кредитом, 28 383,01 грн. - заборгованість за процентами та 6 349,65 грн. - заборгованість за неустойкою.

Позивач у позові від 26.04.2025 просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 851960003 від 08.08.2024 в розмірі 41 082,31 грн. , що складається з 12 699,30 грн. - заборгованість за кредитом та 28 383,01 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №851960003 від 08.08.2024 в загальному розмірі 41 082,31 грн підлягають задоволенню.

З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представником позивача в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій», додаткову угоду №373 від 30.12.2024 до Договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024, згідно якого послуги надано на загальну суму 5 000,00 грн. та платіжну інструкцію №1273 від 30.12.2024 про оплату наданих послуг згідно Договору №5 від 02.12.2024 та Додаткової угоди №373 від 30.12.2024 в сумі 5 000,00 грн.

З огляду на викладене, витрати на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем, обґрунтовані та документально підтверджені у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 611, 629, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265, 279, 280 - 282, 352 - 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 082,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.В. Аббасова