Ухвала суду № 136789376, 20.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2880/26

ун. № 759/23602/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Немировської А.М., розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника позивача, адвоката Пустового Б.В., про збільшення позовних вимог та зміну складу учасників справи, а також вирішуючи питання про залучення третьої особи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

20 листопада 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочав підготовче провадження у справі.

11 травня 2026 року до суду від представника позивача, адвоката Пустового Б.В., надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» страхове відшкодування в сумі 119 759,67 гривень;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП» майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, у сумі 343 319,89 гривень.

Також у заяві представник позивача просив виключити ОСОБА_2 з числа відповідачів у справі, адже матеріалами справи підтверджено, що під час ДТП ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки як працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП».

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.

Щодо збільшення позовних вимог

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

З огляду на те, що підготовче засідання ще не закінчене, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд уважає за можливе прийняти заяву про збільшення позовних вимог.

Щодо клопотання про виключення з числа відповідачів

Суд повторює, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність. Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Чинний процесуальний закон не регулює питання виключення особи з числа відповідачів.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (частина четверта статті 51 ЦПК України).

Згідно із ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.

Отже, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-591/11 від 08.06.2022

З огляду на те, що підготовче провадження у справі ще не закінчене, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд уважає за можливе застосувати за аналогією закону ч. 1 ст. 51 ЦПК України і клопотання представника позивача про виключення ОСОБА_2 з числа відповідачів у справі задовольнити.

Щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Згідно із ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частини четверта, п`ята статті 53 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що під час ДТП ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки як працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП».

За таких обставин, суд уважає за необхідне залучити ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, адже у разі задоволення позовної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП» останнє набуде право зворотної вимоги до ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 13, 49, 51, 53, 198, 223, 247, 258-261, 353ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача, адвоката Пустового Богдана Вікторовича, про виключення особи з числа відповідачів задовольнити повністю.

Виключити ОСОБА_2 з числа відповідачів у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Залучити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Заяву представника позивача, адвоката Пустового Б.В., про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити повністю.

Прийняти заяву про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Установити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням збільшення позовних вимог) - 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення цієї ухвали. Роз`яснити відповідачам, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.

Установити позивачеві строк для подання відповіді на відзив - 5 (п`ять) днів з дня отримання відзиву на позовну заяву. Роз`яснити позивачеві, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Установити відповідачам строк для подання заперечень - 5 (п`ять) днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснити відповідачам, що копія заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Установити третім особам строк для подання пояснень щодо позову або відзиву - 10 (десять) днів з дня отримання позову або відзиву. Роз`яснити третім особам, що копія пояснень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду.

Підготовче засідання у справі відкласти на 06 липня 2026 року на 12 годину 00 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко