Рішення № 136789314, 25.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1619/26

пр. № 2/759/6377/26

25 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

при секретарі судового засідання Кульбовської В.В.,

за участю представника позивача Тараненка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яким просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року у розмірі 64729,59 грн, 3% річних у розмірі 5489,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 26749,55 грн. та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал, в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір), відповідно до якого ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати відповідачам відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідачі зобов`язуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, що передбачені договором.

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідачі є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу позивача - ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідача не надходило.

Відповідачі в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконували належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 64729,59 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням оплати зазначених платежів, відповідачі зобов`язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у сумі 5489,92 грн. та інфляційні втрати - 26749,55 грн.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року було відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення заборгованості в межах строку позовної давності.

Відповідач в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву, якою просять розгляд справи провести за їх відсутності та відзив, яким просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та застосувати до даних правовідносин позовну давність.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, вислухавши думку представника позивача, дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги

Пунктами 5, 6 частини другої статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцем послуг з централізованого водопостачання та послуг з централізованого водовідведення є суб`єкти господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частинами першою-другою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» положень договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Суд встановив, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).

Відповідно до пункту 1. 1. вказаного договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 3.1. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Повідомленням про публічний договір визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Згідно із статтею 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов статей 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною другою статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

До того ж, слід зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бутипідставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Відповідне позиція викладене у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2020 року (справа № 910/7968/19).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У зв`язку з вищевикладеним, беручи до уваги, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за вищенаведеною адресою, суд приходить до висновку, що між сторонами існують зобов`язання, що випливають з договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу позивача - ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідачів не надходило.

Згідно зі статтями 525, 526, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Крім того, статтею 629 встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, положеннями статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У порушення вищенаведених вимог чинного законодавства, відповідачі не виконували належним чином зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих у період з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року послуг з водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 64729,59 грн., що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Однак відповідачами подано заяву щодо застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зауважити, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 продовжено на всій території України карантин до 30 червня 2023 року.

Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 вказав на те, що у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, враховуючи, що Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року і до часу звернення до суду з позовом, строки позовної давності було продовжено.

Після 04.09.2025 року почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 05.11.2025 року, тобто коли вже почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Враховуючи вищевикладене, щодо вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за період часу з 01.01.2017 року по 08.01.2023 року має бути застосовано наслідки пропуску строку позовної давності.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідачів заборгованості за період з 09.01.2023 року по 30.05.2025 року у розмірі 34771,48 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено наступне.

Закріплена у п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

З врахуванням викладеного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати за період з 09.01.2023 року по 30.09.2025 року у розмірі 1690,69 грн. та 3 % річних за період з 09.01.2023 року по 30.09.2025 року у розмірі 401,11 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути заборгованість з відповідачів в рівних частках, а не солідарно як просить позивач, оскільки солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України). Як встановлено судом, договори між сторонами, які б передбачали солідарну відповідальність не укладались. Крім того, законодавством не передбачена солідарна відповідальність споживачів за несплату житлово-комунальних послуг.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі, не надавши відзиву до суду, приведені позивачем обставини не спростували, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надали.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частини першої 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи часткове задоволення вимог позивача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь позивача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, тобто у розмірі 1109,33 грн. з кожного.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 257, 256, 259, 261, 525, 526, 615, 625, 629 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 137, 141, 209, 258, 259, 263-268, 273, 280-284, 352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті комунальні послуги за період часу з 09.01.2023 року по 30.09.2025 року у розмірі 34771 грн. 48 коп., 3 % річних за період з 09.01.2023 року по 30.09.2025 року у розмірі 401 грн. 11 коп., інфляційні втрати за період з 09.01.2023 року по 30.09.2025 року у розмірі 1690 грн. 69 коп., а всього стягнути 36863 (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят три ) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) судовий збір у розмірі 1109,33 грн. з кожного.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.В. П`ятничук