Рішення № 136789081, 19.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

19.05.2026 Справа № 756/3929/26

Унікальний номер 756/3929/26

Провадження номер 2/756/5224/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 410419242 від 08 лютого 2022 року в загальному розмірі 30133,09 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказують, що 08 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 410419242 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Позичальник пройшла верифікацію та ідентифікацію на сайті кредитодавця та отримала доступ до особистого кабінету. Після ознайомлення з чинною редакцією Правил надання коштів у позику, зазначила свої персональні дані, обрала бажану суму позики та бажаний строк кредитування, також зазначила банківську картку, на яку в подальшому на виконання умов укладеного договору були зараховані грошові кошти перший транш 08 лютого 2022 року в сумі 7000,00 грн. та 09 лютого 2022 року ще додатково 15000,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в загальному розмірі 22000,00 грн, строком до 65 днів з подальшою пролонгацією, зі сплатою 766,50% річних, 2,10% - за кожен день користування протягом пільгового періоду .

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди до даного договору, за умовами якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за договором кредитної лінії № 410419242 від 08 лютого 2022 року.

У подальшому, 30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» також відступив право вимоги до ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

У свою чергу, ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» відступив 14 липня 2025 року на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги за договором кредитної лінії № 410419242 від 08 лютого 2022 року на підставі договору факторингу №11/07/25-Е від 14 липня 2025 року.

Відповідач не виконує умови укладеного договору, тому позивач, як правонаступник просить суд задовольнити заявлені вимоги.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11березня 2026 року матеріали справи передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду на 27 квітня 2026 року та витребувано інформацію щодо карткового рахунку відповідача та зарахування на нього кредитних коштів.

За клопотанням відповідача, розгляду справи відкладено до 19 травня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання 27 квітня й 19 травня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині поданої позовної заяви представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання 19 травня 2026 року не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала 19 травня 2026 року до суду заяву, в якій визнала позовні вимоги в повному обсязі. Просила зменшити витрати на правничу допомогу й з у3рахуванням положення ст.142 ЦПК України й визнанням нею позову стягнути лише 50% судового збору. Долучила довідку про відсутність доходу та висновок ЛКК.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 410419242.

За умовами договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало ОСОБА_1 кредитні кошти на споживчі цілі, шляхом зарахування на її картковий рахунок № НОМЕР_1 в загальному розмірі 22000,00 гривень.

ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за їх користування.

Згідно з п.3.8 договору для здійснення першої пролонгації, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані відсотки за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 882,00 грн задля оформлення другої та наступних пролонгацій.

За умовами договору п.8.3,8.4 позичальник сплачує проценти, які є фіксованими -766,50 % на рік, що на день складає 2,10% від суми залишку.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконав своє зобов`язання за кредитним договором і надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22000,00 гривень.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua.

Ці правила є публічної пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01. За умовами якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язався відступити на користь ТОВ «Таліон Плюс» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором.

Неодноразово між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладалися додаткові угоди до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 включно.

Згідно реєстру прав вимоги №181 від 14 червня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії від 08 лютого 2022 року в розмірі 25256,56 грн (а.с.71).

30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» уклав з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу № 30/1023-01. Згідно з яким ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язався відступити на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язався їх прийняти і передати грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором. ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги за договором кредитної лінії від 08 лютого 2022, що підтверджується копією Реєстру прав вимоги.

ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» відступив 11 липня 2025 року на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги за договором кредитної лінії № 410419242 від 08 лютого 2022 року на підставі договору факторингу №11/07/25-Е від 14 липня 2025 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №410419242 від 08 лютого 2022 року становить 30133,09 грн, яка складається : заборгованість за кредитом 21907,00 грн, заборгованість за відсотками 8226,09 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Між сторонами виникли правовідносини, щодо належного виконання позичальником умов кредитного договору.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що заборгованість за договором кредитної лінії №410419242 від 08 лютого 2022 року становить 30133,09 грн, яка складається із заборгованість за кредитом 21907,00 грн та заборгованість за нарахованими відсотками 8226,09 грн. в межах строку дії договору, з урахуванням сплачених позичальником сум - 10 березня 2022 року сплачено 1416,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 визнано розмір заборгованості 30133,09 грн, який підлягає стягненню на користь позивача, як правонаступника.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № 39928 від 25 лютого 2026 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи положення ст. ст. 133, 141, 142 ЦПК України та те, що відповідач визнала позов, з неї підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 1331,20 грн, що становить частину судового збору, що позивач сплатив при зверненні до суду з позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24 січня 2019 року у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір про надання правової допомоги №20/08/25-01, за умовами якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах визначених договором.

Також між сторонами укладено Додаткову Угода № 25770931243 від 01 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року.

Згідно Акт прийому - передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року адвокатським бюро «Соломко та партнери» надані ТОВ «ФК «ЕЙС» юридичні послуги на суму 7000, 00 грн., які складаються з (5000,00 грн - складання позовної заяви; 1000,00 грн - вивчення матеріалів справи, 500,00- підготовка адвокатського запиту, 500,00 грн - подача клопотання про витребування доказів).

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, з урахуванням стану здоров`я відповідача, її фінансового стану, клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача частину понесених витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 530, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 410419242 від 08 лютого 2022 року в розмірі 30133,09 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

1.Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м. Київ, Юрія Поправки, 6,кааб.13);

2.Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання:

АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик