Рішення № 136788382, 25.05.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/496/26

провадження № 2/492/665/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 100000 грн, а також судових витрат. В обґрунтування позову посилається на те, що 10 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1346-4455, згідно з яким відповідачка отримала кредит у розмірі 20000 грн, на строк кредитування 300 днів. Позивач виконав умови договору та надав відповідачці кредит у розмірі та на умовах, передбачених договором, однак відповідачка не виконала умов договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом та процентами у загальному розмірі 100000 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки, оскільки остання ухиляється від добровільного погашення заборгованості.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа була розподілена судді Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 07 квітня 2026 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Сповіщення сторін

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

На виконання вимог частини 11 статті 128 ЦПК України виклик відповідачки у справі здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України на 28 квітня 2026 року о 13 год. 00 хв. та на 25 травня 2026 року о 08 год. 30 хв.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак своїми процесуальними правами передбаченими статтями 178, 193 та частинами 4, 5 статті 277 ЦПК України не скористалася та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подала, із зустрічним позовом та заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася.

Крім того, інформація щодо даної справи також розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в частині 2 статті 191 ЦПК України.

З урахуванням вказаного, у зв`язку з повторною неявкою відповідачки, належним чином повідомленої про дату, місце і час судового засідання, без поважних причин та не повідомлення причин неявки, ненаданням відповідачкою відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку представника позивача, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідачки та відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина

Позиція суду

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

10 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1346-4455 продукту «CreditKasa» (а.с. 11-18). Відповідно до умов договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зобов`язалося надати позичальниці кредит в розмірі 20000 грн.

Зазначений кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора С7662.

До договору про відкриття кредитної лінії № 1346-4455 від 10 лютого 2024 року були долучені Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1346-4455, паспорт споживчого кредиту (а.с. 19-26, 26 зворот-28, 28 зворот-29).

Відповідно до пункту 12 договору «Реквізити сторін» визначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальниці: НОМЕР_1 .

На підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало квитанцію № 2424253853 від 10 лютого 2024 року та довідку про перерахування суми кредиту через систему платежів LiqPаy на картку НОМЕР_1 коштів у сумі 20000 грн (а.с. 30, 31).

Разом з тим, ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № 1346-4455 від 10 лютого 2024 року, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка відповідно до наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку станом на 06 березня 2026 року становить 170000 грн, з яких: заборгованість за кредитом 20000 грн, заборгованість за відсотками 15000 грн (а.с. 32-41).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Положеннями статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).

Так, згідно матеріалів справи встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1346-4455 від 10 лютого 2025 року підписано відповідачкою електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора С7662 з дотриманням частин 6, 8 статті 11, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пунктів 4.1, 4.12 договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за договором становить 20000 грн. Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 05 грудня 2024 року.

Базовий період складає 30 календарних днів (пункт 4.8 договору).

Згідно з пунктами 4.13-4.16 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 99947,24 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 170000 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 2.50 %. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 15000 грн та включають у себе проценти за користування Кредитом.

При цьому, суд вважає, що пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена у вільному доступі на веб-сайті (https://creditkasa.com.ua), є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначає порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Таким чином, договір між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 № 1346-4455 від 10 лютого 2024 року є укладеним в електронній формі. При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений.

На підтвердження перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 20 000 грн за договором про відкриття кредитної лінії № 1346-4455 від 10 лютого 2024 року позивачем надано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та квитанцію № 2424253853 про перерахування коштів на картку НОМЕР_2 , зазначену відповідачкою у договорі, як платіжний засіб.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 06 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 170000 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 150 000 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що ним прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальника за нарахованими процентами у загальній сумі 70 000 грн.

У зв`язку з цим сума заборгованості становить 100 000 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 100 000 грн.

Доказів належного виконання відповідачкою зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором матеріали справи не містять.

Отже, оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти у розмірі та на умовах, погоджених сторонами, відтак у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.

Разом з тим, щодо розміру заявлених до стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509, частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідачка не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відсутність позову про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23).

З розрахунку заборгованості вбачається, що розмір заборгованості за тілом кредиту 20 000 грн, заборгованість за процентами 150 000 грн. Тобто, заборгованість за відсотками у сім разів перевищує заборгованість за основним боргом.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір відсотків за користування кредитними коштами до розміру основного боргу та стягнути з відповідачки на користь позивача відсотки за договором № 1346-4455 від 10 лютого 2024 року у розмірі 20 000 грн.

Інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1346-4455 від 10 лютого 2024 року у розмірі 20 000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 20000 - заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат

У відповідності до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1064,96 грн.

На підставі статей 11, 207, 509, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289, 353, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, буд. № 26, офіс 407, м. Київ, поштовий індекс 01133, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1346-4455 від 10 лютого 2024 року у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, буд. № 26, офіс 407, м. Київ, поштовий індекс 01133, код ЄДРПОУ: 38548598) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідачка, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.