Рішення № 136786926, 25.05.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/558/26

2/134/478/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 травня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

01 квітня 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 92659,08 гривень, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.05.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 123884148, у формі електронного документу, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 29900 грн 00 коп. з кінцевою датою повернення 21.06.2030 року із базовою щоденною ставкою у розмірі 0,98. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору. П. 8.5 Договору передбачена комісія за надання кредиту.

Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно, як плата за надану позику.

У разі користування Кредитом понад 6 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на процентну ставку не надається. Перерахунок зобов`язань Позичальника по оплаті процентів під базову процентну ставку, при користуванні Кредитом або несплаті нарахованої комісії за надання кредиту здійснюється на вибір кредитодавця.

26.08.2025 року Товариство відступило право вимоги за Договором до ТОВ «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/50.

Відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, в зв`язку з чим, відповідно до п. 9.1.7 Договору ТОВ «Таліон Плюс» було достроково розірвано Договір шляхом направлення Відповідачу відповідного повідомлення. З 16.01.2026 року припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом. Сума заборгованості відповідача становить 92 659,08 гривень, з яких: 29899,10 гривень заборгованість за кредитом; 60965,98 гривень заборгованість за користування кредитом; 1794,00 гривень заборгованість по комісії за надання кредиту. Дану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено питання витребування доказів.

28 квітня 2026 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, щодо винесення заочного рішення суду не заперечує.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року розгляд справи був відкладений у зв`язку із неявкою відповідача. Повторно витребувано докази у зв`язку із ненадходженням на дату розгляду.

30 квітня на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом докази.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи суду не подавав. Про дату та місце розгляду справи повідомлений шляхом надіслання судових повісток на зареєстровану адресу проживання, яка вказана в Єдиному державному демографічному реєстрі (поштові конверти з повістками повернулися з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою»). Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 травня 2026 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.

Суд установив, що ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 22.05.2025 року уклали Договір кредитної лінії № 123884148, шляхом заповнення позичальником заявки із зазначенням суми грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення Договору (перший транш). Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії в розмірі 5100,00 гривень на умовах строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Кінцева дата повернення Кредиту 21.06.2030 року (п. 7.3. Договору).

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів (п. 3.2 Договору).

Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 153 гривень. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет (п. 3.3 Договору).

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка 5168-75XX-XXXX-8718, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п. 5.1 Договору).

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту. Розмір комісії за надання першого траншу становить 306,00 гривень.

Договором (п.8.7.1) передбачено за період від 22.05.2025 року до 21.06.2025 року кредитодавець надає позичальнику знижку, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,10 від суми кредиту за кожен день користування.

22.05.2025 року між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору № 123884148 від 22.05.2025 року. В результаті чого сума Траншу, що видається становить 29900,00 гривень, комісія за надання кредиту становить 1494 гривні.

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №123884148 від 22.05.20202 року.

Дані Договору та Паспорт були підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Відповідач отримав кредитні кошти у сумі 19900,00 гривень, що підтверджується Довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також інформацією, яка надана АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до останньої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) на яку були зараховані 22 травня 2025 року кошти в загальній сумі 29900,00 гривень.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Таліон Плюс» прав первісного кредитора у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 26.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/50, відповідно до якого передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 26.08.2025 року до зазначеного Договору Факторингу до ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло право вимоги за кредитними договорами до боржників, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №123884148 від 22.05.2025 року загальною сумою 66001,21 гривня.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Таліон Плюс», перейшло право вимоги за кредитним договором №123884148 від 22 травня 2025 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Згідно з Розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача становить 65708,20 гривень, при цьому заборгованість за тілом кредиту становить 29899,10 гривень, за процентами 19358,56 гривень, за комісією за надання кредиту 1794,00 гривень, штрафами 14949,55 гривень.

Згідно з Розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача становить 107608,63 гривень, з яких: за тілом кредиту 29899,10 гривень, за процентами 60965,98 гривень, за комісією з надання кредиту 1794,00 гривень, за штрафами 14949,55 гривень.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості в загальній суму 92 659,08 гривень, з яких: 29899,10 гривень заборгованість по кредиту, 60965,98 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, 1794,00 гривень заборгованість по комісії за надання кредиту.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Суд установив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір №123884148 від 22 травня 2025 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на загальну суму 19900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов кредитного договору.

Позивачем доведено факт переходу до нього право вимоги від первісного кредитодавця.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи.

Проценти за користування кредитом нараховані нарахованих в межах строку договору.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок на підставі платіжної інструкції № 751 від 17.03.2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (92659,08), відповідно до частини першої статті 141ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662 гривні 40 копійок (3328 х 0,8).

В підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, який укладено між Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» а особі керуючого партнера Колінько А.В. та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Колінько А.В., додаткова угода №2970від 12.03.2026 року про надання правової допомоги до Договору № 5 від 02 грудня 2024 року, де зазначено, що сторони погодили, що вартість послуг Адвокатського об`єднання по супроводження справи Клієнта до ОСОБА_1 становить 5000 гривень; акт приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2026 року відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, де зазначені такі послуги підготовка до розгляду справи 1000 гривень, підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості 500 гривень, підготовка позовної заяви 3500 гривень; платіжна інструкція № 225 від 12.03.2026 року на 5000 гривень за надання правової допомоги згідно Договору № 5 від 02.12.2024 року та Додаткової угоди № 2970 від 12.03.2026 року у справі про стягнення заборгованості.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: вивчення документів, підготовка позовної заяви. Суд також враховує категорію та складність справи, суть спору й характер спірних правовідносин, загальну тривалість процесу, кількість учасників справи, кількість та обсяг зібраних та доданих до позовної заяви доказів, а також обсяг документів, що підлягав вивченню у справі. Мають значення у даному випадку і критерії, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтований.

Дослідивши матеріали справи та додані до клопотання представником позивача документів на доказ стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновків, що заявлена сума понесених відповідачем адвокатських витрат відповідає вищевказаним критеріям розумності та співмірності.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором №123884148 від 22 травня 2025 року у розмірі 92 659 (дев`яносто дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого позивачем судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, 14017, ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 25 травня 2026 року.

Суддя