Ухвала суду № 136786070, 25.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17111/17

н/п 6/953/153/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харків Кіндер В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , Акціонерне товариство КБ «Приватбанк» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернулася до суду із заявою, в якій просить суд замінити стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» у виконавчому листі №640/17111/17, виданого 24.04.2018 Київським районним судом м. Харкова на стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», а також видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат зазначеного виконавчого листа.

В обґрунтування заяви зазначає, що 24.04.2018 Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист з примусового виконання рішення суду від 18.12.2017, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 14 жовтня 2013 року у розмірі 45561,56 грн.

Відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до боржника за кредитним договором, що є підставою для заміни стягувача у зазначеному виконавчому листі з ПАТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс».

Окрім того, 12 листопада 2019 року виконавче провадження за № 58667667 з примусового виконання виконавчого листа № 640/17111/17 завершено, оригінал листа направлено стягувачу. Проте, станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив. За вказаних обставин, оригінал виконавчого листа були втрачений, рішення суду до тепер боржник не виконав, заява подана в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому заявник просить видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 640/17111/17 від 24.04.2018.

В судове засідання представник заявника та заінтересовані особи не з`явились.

На підставі ч.3 ст. 442 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної заяви за відсутності осіб (їх представників), що не з`явились на підставі наявних у справі матеріалів.

Вивчивши матеріали заяви про заміну стягувача в виконавчому документі та видачу дубліката виконавчого листа, суд дійшов висновку про можливість її задоволення враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2017 року у справі № 640/17111/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 14 жовтня 2013 року у сумі 45561,56 грн, а також судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 липня 2018 року у справі № 640/17111/17 виправлено описку допущену у вступній та резолютивній частині рішення суду від 18.12.2017, а також у виконавчому листі, виданому на підставі вказаного рішення, вказавши ім`я відповідача ОСОБА_2 .

Рішення набуло законної сили, на його виконання виданий виконавчий лист № 640/17111/17 про стягнення із боржника боргу в сумі 45561,56 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків від 12 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 58667667 виконавчий лист № 640/17111/17 повернуто стягувачу. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 12 листопада 2022 року.

За відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження стан виконавчого провадження № 58667667 завершено.

22 серпня 2025 року між ТОВ «Капіталресурс» (фактор) та АТ КБ «Приватбанк» (клієнт) укладений договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого клієнт відступає належні йому права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань. Моментом (днем) переходу до фактора прав вимог є день підписання сторонами відповідного акту приймання -передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань.

08 вересня 2025 року між сторонами підписаний акт №2 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №2 від 08.09.2025 за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025.

За інформацією з витягу з реєстру боргових зобов`язань № 2 ТОВ «Капіталресурс» набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 жовтня 2013 року.

Як регламентовано ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).

Оскільки сторонами дотримані умови зазначеного договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, що встановлюють порядок та процедуру відступлення права вимоги за договором, тому суд дійшов висновку, що ТОВ «Капіталресурс» набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 жовтня 2013 року.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість).

Отже, оскільки у цій справі виконавчий документ було повернуто стягувачу, тобто виконавче провадження за виданим судом виконавчим листом у цій справі не відкрито, то суд дійшов висновку, що заміна стягувача у виконавчому листі № 640/17111/17, виданого 24.04.2018 Київським районним судом м. Харкова, регулюється ст. 55 ЦПК України.

Суд зауважує, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (постанова Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №303/2642/20).

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Зважаючи на те, що у виконавчому провадженні № 59332700 виконавчий лист повернутий стягувачу 12.11.2019, тобто строк був перерваний. При цьому трьохрічний строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки на разі визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перервані та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже, суд дійшов висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, а тому стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» у виконавчому листі № 640/17111/17, виданого 24.04.2018 Київським районним судом м. Харкова, необхідно замінити на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» на підставі ст. 55 ЦПК України.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 зауважив, що судовий порядок видачі дубліката є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень. Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 1013/8111/2012, провадження № 61-15413св23, стягувач може звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа незалежно від обставин його втрати або перебування виконавчого листа на виконанні, а єдиними умовами для його видачі стягувачу є втрата виконавчого листа та звернення до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата та звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При цьому, ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа.

Зважаючи на те, що оригінал виконавчого листа втрачений, на примусовому виконанні у органах державної виконавчої служби не перебуває, станом на день розгляду заяви заборгованість боржника повністю не сплачена, рішення суду у справі № 640/17111/17 є чинним та не втратило законної сили, строк пред`явлення виконавчих документів до виконання не сплив, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 640/17111/17 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 512 ЦК України, ст.ст.247,442 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» у виконавчому листі № 640/17111/17, виданого 24.04.2018 Київським районним судом м. Харкова, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 28а, ЄДРПОУ 43513923).

Видати дублікат виконавчого листа у справі № 640/17111/17 про стягнення із ОСОБА_1 боргу у сумі 45561,56 грн.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Суддя Кіндер В.А.