Постанова № 136785948, 21.05.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/13/26

Провадження № 3/615/4/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Левченко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

25.12.2025 року о 13 год 10 хв в м. Валки на автодорозі М-03 430 км ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550258.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких вказано в той день мене до місця, де знаходився автомобіль, підвіз його знайомий. Сам транспортний засіб вже стояв на узбіччі дороги. Після цього він підійшов до автомобіля та сів у нього. У цей момент до нього підійшли працівники поліції. Ніякого руху автомобіля в той момент не було. Працівники поліції його не зупиняли під час руху, не подавали сигналу про зупинку та не повідомляли причину, чому підійшли до нього. Під час спілкування працівники поліції попросили документи та почали говорити про нібито наявність ознак сп?яніння. Він пояснював, що алкоголь не вживав та транспортним засобом не керував. Також хочу зазначити, що спочатку працівники поліції запропонували пройти огляд, а вже потім почали оформлювати документи. При цьому йому не було належним чином роз?яснено правові наслідки відмови від проходження огляду. Автомобіль на момент спілкування вже знаходився у нерухомому стані. Факту керування транспортним засобом з його боку не було. Вважає, що його безпідставно притягують до адміністративної відповідальності, оскільки він не керував транспортним засобом, а матеріали справи не містять належних доказів такого керування.

Захисник Козловська Т.В. в судовому засіданні просила провадження у справі №615/13/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, про що надала до суду клопотання.

В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що зібрані матеріали справи містять низку істотних процесуальних порушень, які свідчать про відсутність належних та допустимих доказів складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, у справі існують суттєві сумніви щодо факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки: відеозапис не містить жодного фрагменту, який би фіксував рух транспортного засобу або безпосереднє керування ним; відеофіксація розпочинається вже після того, як транспортний засіб знаходиться у нерухомому стані на узбіччі дороги; у матеріалах справи відсутні показання свідків або інші об`єктивні докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом.

Крім того, у справі наявні сумніви щодо наявності законних підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки: ознаки сп`яніння, зазначені у протоколі, не отримали належного підтвердження у відеозаписі; частина ознак сп`яніння фактично з`являється лише у тексті протоколу, але не називається працівником поліції під час відеофіксації; відеозапис не підтверджує об`єктивної наявності зазначених ознак.

Захисник також звертає увагу, що серйозні сумніви викликає повнота та достовірність відеофіксації події, оскільки: відеозапис не містить моменту виявлення транспортного засобу; відсутній початковий етап спілкування між працівниками поліції та ОСОБА_1 ; відеофіксація є фрагментарною та не дозволяє встановити повну хронологію подій; відсутність первинної частини спілкування не дає можливості перевірити обставини виникнення відмови від проходження огляду.

Також у матеріалах справи встановлено інші процесуальні порушення, зокрема:

- відсутність належного роз`яснення правових наслідків відмови від проходження огляду;

- оформлення направлення на медичний огляд із суттєвим часовим розривом після фактичної пропозиції пройти такий огляд;

- наявність на відеозаписі висловлювань працівників поліції, які можуть свідчити про їх упереджене ставлення до особи.

Сукупність зазначених обставин свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 , які відповідно до принципу презумпції невинуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких умов, захисник вважає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності суперечило б вимогам законності, принципам справедливого судового розгляду та положенням чинного законодавства. Відсутність доказів факту керування транспортним засобом, недотримання працівниками поліції встановленої процедури документування події, суперечності між матеріалами справи та відеофіксацією, а також наявність суттєвих сумнівів щодо достовірності доказів унеможливлюють встановлення вини особи у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Крім того, 15.05.2026 року захисником подано доповнення до клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначено, що після допиту працівника поліції у судовому засіданні сторона захисту вважає за необхідне додатково звернути увагу суду на обставини, які ще більше підтверджують відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час допиту працівник поліції не зміг надати суду чіткі та послідовні пояснення щодо ключових обставин справи. Зокрема, у рапорті зазначено, що транспортний засіб було зупинено о 13:00. Разом з тим, відеозапис розпочинається лише о 13:13. На запитання сторони захисту працівник поліції не зміг пояснити, які саме дії відбувалися у проміжку часу з 13:00 до 13:13, чому цей період не зафіксований на відео та яким чином у цей час було встановлено факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Крім того, працівник поліції не зміг пояснити розбіжність між рапортом та протоколом, оскільки у рапорті зазначено час події 13:00, тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення вказано інший час 13:10. Окремо слід зазначити, що під час допиту працівник поліції не зміг надати жодного об`єктивного доказу факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Окрім власних слів та відомостей, внесених до протоколу і рапорту, працівник поліції не послався на жоден доказ, який би підтверджував рух транспортного засобу або факт його зупинки під керуванням ОСОБА_1 . Він не зміг вказати, де саме на відеозаписі зафіксовано керування транспортним засобом, не зміг послатися на свідків керування, не надав пояснень щодо наявності інших технічних доказів, які б підтверджували рух автомобіля. Таким чином, захисник вважає, що під час судового допиту не було підтверджено ані законної підстави для зупинки транспортного засобу, ані факту самого керування, ані належного дотримання процедури оформлення відмови від проходження огляду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність заст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені у ході судового розгляду, а саме:

- відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550258 від 25.12.2025 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, де в графі з результатом згоден ОСОБА_1 поставив підпис;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я;

- рапортом інспектора взводу №2 роти №6 батальйону№1 УПП в Харківській області ДПП Есаулова Івана;

- довідкою т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Галкіної К., згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 видане 25.07.2017 року;

- відеозаписом подій від 25.12.2025 року, що долучений до протоколу про адміністративні правопорушення, на якому зафіксовано, що працівниками поліції зупинений ОСОБА_1 , в ході розмови працівниками поліції виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Після чого, працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» (4:00 хв відео export-46pss.mp4), на що ОСОБА_1 відмовляється. Працівник поліції роз`яснює, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 відповідає, що йому зрозуміло. На 04:16 відеозапису export-46pss.mp4 працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я, однак на вказану пропозицію останній також відмовляється. Потім працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні був опитаний працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що підставу для зупинки точно не пам`ятає, але ОСОБА_1 міг бути зупинений на блок-посту «Валки» відповідно до постанови КМУ 1456 або ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Наслідки відмови від проходження огляду ОСОБА_1 він не пам`ятає чи роз`яснював, оскільки він спілкувався з ним разом з колегою.

Суд критично відноситься до пояснень захисника про відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів (назва файлів export-46pss.mp4 та export-xq1lx.mp4) вбачається, що за кермом автомобіля знаходився саме ОСОБА_1 . Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , останній жодних заперечень того, що він не керував транспортним засобом не висловлював.

Як вбачається з рапорту інспектора взводу №2 роти №6 батальйону№1 УПП в Харківській області ДПП Есаулова Івана, 25.12.2025 під час несення служби на стаціонарному посту «Валки» на автодорозі М-03 430 км у складі екіпажу 0311 близько 13:00 год було зупинено транспортний засіб Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_1 із ознаками алкогольного сп`яніння.

Суд також критично відноситься до письмових пояснень ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не зупиняли його автомобіль, а його в цей день до місця, де знаходився автомобіль, підвіз його знайомий, та в момент коли він сів за кермо до нього підійшли поліцейські.

Отже, відеозапис, який міститься у матеріалах справи, а також інші докази в своїй сукупності, підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому суд вважає доведеним факт керування останнім транспортним засобом у вказаний час та у вказаному місці. Доводи про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Захисник в клопотанні про закриття провадження у справі зазначає, що наявні сумніви щодо наявності законних підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки: ознаки сп`яніння, зазначені у протоколі, не отримали належного підтвердження у відеозаписі; частина ознак сп`яніння фактично з`являється лише у тексті протоколу, але не називається працівником поліції під час відеофіксації; відеозапис не підтверджує об`єктивної наявності зазначених ознак

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 3 Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

При цьому, виходячи з п. 2 Інструкції, виявлення ознак сп`яніння у водія належить до компетенції саме поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України.

Як вбачається з відеозапису в ході розмови працівниками поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, про які його повідомляють, а саме почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у п.3 Розділу І Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого останній відмовився.

Працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, які по суті відповідають тим, що працівник поліції зазначив на відеозаписі.

Пунктами 6 та 7 розділу 1 вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерського-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

Виходячи зі змісту вказаних нормативно-правових актів відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як підстави відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, має місце в тому випадку, коли водій відмовився від такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

Матеріалами провадження, в тому числі відеозапис (export-46pss.mp4), підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я. З вказаного відеозапису вбачається, як працівник поліції пропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився, та працівником поліції останнього було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, на що він не заперечив.

Отже, твердження захисника про те, що працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 правових наслідків відмови від проходження огляду спростовується відеозаписом export-46pss.mp4 (04 хв. 05 с відео).

Разом з цим твердження захисника про те, що відеозапис не підтверджує об`єктивної наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, не впливають на доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він був зобов`язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено нормі абз.3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, що покладає на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що відеозапис є фрагментарним та не дозволяє встановити повну хронологію подій, не можуть вважатися істотним порушеннями, оскільки не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Наявні розбіжності щодо часу вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі, із зафіксованим на відеозаписі та вказаним у рапорті поліцейського, не є суттєвими та не спростовують наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.

Доводи захисника про оформлення направлення на медичний огляд із суттєвим часовим розривом після фактичної пропозиції пройти такий огляд, є безпідставними, оскільки направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану, в тому числі наркотичного сп`яніння складається не для вручення водію, а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення лікарем огляду особи. Вся процедура огляду водія у медичному закладі проводиться виключно за участю працівників поліції, які і доставляють водія до лікарні, а не водій сам прибуває туди з направленням, що передбачено ч. 4 ст. 266 КУпАП.

Таким чином, наявність в матеріалах справи направлення на медичний огляд водія та оформлення направлення на медичний огляд із часовим розривом після фактичної пропозиції, не впливає на кваліфікацію ОСОБА_1 правопорушення, оскільки наявність зазначених документів має правове значення для лікаря медичної установи, який у цьому випадку повинен провести медичний огляд. Однак, ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку.

Інші доводи захисника Бажок В.М. в клопотанні про закриття, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та враховуючи суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та його характер, дані про особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є необхідним і достатнім для виховання останнього у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф повинен бути сплачений за реквізитами:

отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300; код ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення», справа № 615/13/26.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя А.М. Левченко