Ухвала суду № 136785902, 25.05.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

25.05.2026

У Х В А Л А

про задоволення заяви захисника

про відвід слідчого судді

копія Справа № 401/3154/24 Провадження № 1-кс/401/342/26

22 травня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

захисника, адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 перебуває клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіка Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331.

15 травня 2026 року через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_3 до суду подав заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2026 року, визначено суддю для судового розгляду заяви захисника ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_7 .

Заяву про відвід слідчого судді захисник ОСОБА_3 аргументував такими підставами: - здійснення слідчим суддею судового контролю за наявності конфлікту інтересів та встановлення фактів позапроцесуальної комунікації слідчого судді та сторони обвинувачення; - порушення права на захист та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд); - інші процесуальні порушення, допущені слідчим суддею.

В обґрунтування першої підстави для відводу захисник ОСОБА_3 зазначив, що на думку сторони захисту, слідчий суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 упродовж тривалого часу, з 17 квітня 2025 року, здійснюючи судовий контроль як слідчий суддя у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331, вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, а саме, - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

З вказаного приводу захисник 30 березня 2026 року подав скаргу в НАЗК, копія якої додано до заяви про відвід судді.

Захисник зазначає, що стороною захисту встановлено, що у висновку Громадської ради доброчесності від 27 лютого 2026 року про невідповідність кандидатки ОСОБА_7 на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики зазначено, що у суддівському досьє ОСОБА_7 серед осіб, які можуть надати рекомендації, вказує прокурора ОСОБА_4 .

Водночас суддя ОСОБА_7 у своїх поясненнях повідомила, що до призначення на посаду судді вона працювала помічником та старшим помічником прокурора під керівництвом ОСОБА_4 .

Громадська рада доброчесності з цього приводу вказала, що «за таких обставин може виникати питання щодо характеру професійних взаємовідносин між Кандидаткою та прокурора ОСОБА_4 , а також щодо можливого впливу таких відносин на об`єктивність сприйняття рекомендації з боку стороннього спостерігача», що видно з наданої копії висновку Громадської ради доброчесності.

Крім того, стороною захисту встановлено, що суддя ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_4 перебувають у тісних позапроцесуальних стосунках, спілкуються поза межами судових засідань та узгоджують свої дії у позапроцесуальний спосіб, займаються «процесуальним плагіатом».

Так, 19 лютого 2026 року захисником в інтересах ОСОБА_6 до Вищої ради правосуддя подана дисциплінарна скарга на дії судді ОСОБА_7 , а також доповнення до дисциплінарної скарги від 19 та від 30 березня 2026 року.

09 березня 2026 року на запит дисциплінарного інспектора ВРП суддею ОСОБА_7 до ВРП надані письмові пояснення, копію яких додано до заяви про відвід.

Захисник зазначає, що прокурор ОСОБА_4 не є учасником дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_7 , у відкритому доступі пояснення судді ОСОБА_7 відсутні.

17 березня 2026 року прокурором ОСОБА_4 до Кропивницького апеляційного суду подані письмові заперечення на апеляційну скаргу захисника, копію яких додано до заяви про відвід.

Захисник стверджує, що вказані документи є повністю ідентичними оскільки у запереченні прокурора ОСОБА_4 повністю збережена структура, стилістика, граматика та навіть граматичні помилки, допущені у поясненнях судді ОСОБА_7 .

Ураховуючи, що прокурор ОСОБА_4 не є стороною за скаргою захисника до ВРП, вона ні в якому разі не мала доступу до письмових пояснень судді ОСОБА_7 у законний/процесуальний спосіб.

Зазначене, на думку сторони захисту, безсумнівно свідчить про те, що суддя ОСОБА_7 вступила у позапроцесуальні стосунки з прокурором ОСОБА_4 та надала їй доступ до матеріалів скарги ВРП, які ОСОБА_4 використала в Кропивницькому апеляційному суді 17 березня 2026 року.

До тексту свого письмового заперечення прокурор ОСОБА_4 додала лише декілька речень. В іншій частині текст її заперечень на 100% збігається із текстом письмових пояснень судді ОСОБА_7 .

Захисник зазначає, що у другому рядку останнього аркушу свого письмового заперечення прокурор ОСОБА_4 забула зробити виправлення в тексті, раніше написаному суддею ОСОБА_7 , і письмово зазначила нібито від свого імені обставини, які могла виконати лише суддя, а не прокурор у справі, про те, що «вона ретельно вивчила матеріали ще до початку судового засідання, що дало їй можливість провести судовий розгляд клопотання у короткий часовий відрізок».

В обгрунтування вказаних доводів заяви про відвід судді, захисник надав до неї копії пояснень судді ОСОБА_7 , подані 09 березня 2026 року до ВРП, та письмові заперечення прокурора ОСОБА_4 , подані 17 березня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду.

Посилаючись на вказані обставини, захисник вважає, що з 17 квітня 2025 року суддя ОСОБА_7 здійснює правосуддя у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331, в умовах реального конфлікту інтересів, перебуваючи у тісних позапроцесуальних стосунках з прокурором Світловодського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 .

Захисник також зазначає, що вказані позапроцесуальні стосунки судді ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_4 досліджувались 14 квітня 2026 року під час засідання ВККС, на якому була присутня суддя ОСОБА_7 .

На запитання головуючого з приводу ідентичності двох документів прокурора ОСОБА_4 та слідчого судді ОСОБА_7 , остання визнала, що їх зміст дійсно ідентичний і повністю збігається, проте, пояснити вказане суддя не змогла.

Крім того, захисник зазначає, що під час засідання у ВККС 14 квітня 2026 року, слідчий суддя ОСОБА_7 визнала, що дійсно 17 квітня 2025 року під час розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, допустила процесуальні помилки, що потягли за собою порушення прав і свобод ОСОБА_6 , гарантовані ЄКПЛ, Конституцією України та КПК України, які призвели до його незаконного арешту на території Литовської Республіки та протиправного тримання під вартою упродовж майже трьох місяців, що створило передумови для його звернення до ЄСПЛ для стягнення з держави Україна грошової компенсації за незаконне рішення слідчого судді ОСОБА_7 .

На думку захисника, аналогічні грубі порушення прав і свобод людини, гарантовані ЄКПЛ, Конституцією України та КПК України, допущені слідчим суддею ОСОБА_7 і під час розгляду аналогічних клопотань сторони обвинувачення щодо його підзахисного ОСОБА_8 , та інших дев`яти підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Сторона захисту також вважає, що безспірною ознакою позапроцесуальних стосунків сторони обвинувачення та слідчого судді ОСОБА_7 є той факт, що остання 17 квітня 2025 року упродовж одного робочого дня, не враховуючи цивільні та адміністративні справи, які суддя також розглядала в той день, розглянула 11 клопотань слідчого, кожне з яких налічувало 160-200 аркушів тексту, надрукованого у поганій якості, щодо обрання запобіжних заходів 11 особам, та склала за результатами розгляду вказаних клопотань повні тексти відповідних ухвал.

При цьому, слідчий суддя ОСОБА_7 у текстах своїх ухвал припустилась ідентичних орфографічних, стилістичних та пунктуаційних помилок, що й слідчий у своїх клопотаннях, що призвело до численних подальших виправлень описок.

Головуючим під час засідання ВККС 14 квітня 2026 року було зазначено, що в середньому 25% судових рішень, винесених суддею ОСОБА_7 за час її суддівської кар`єри, публікувались у ЄДРСР із порушенням визначених строків.

Вказані обставини у даному кримінальному провадженні за участі прокурора ОСОБА_4 не завадили слідчому судді ОСОБА_7 скласти повні тексти 11 ухвал в день фактичного надходження до суду відповідних клопотань, що, на думку сторони захисту, безумовно свідчить про позапроцесуальні стосунки сторони обвинувачення та слідчого судді ОСОБА_7 шляхом надання їй електронних копій клопотань слідчого та подальшого копіювання їх текстів до текстів відповідних ухвал, а сам розгляд цих клопотань відбувся формально, про що свідчить тривалість такого розгляду - від 5 до 10 хвилин на кожне клопотання.

У сукупності наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_7 , викликають стійку недовіру до суду, порушують п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, створюють у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у неупередженості суду та свідчать про узгодженість дій сторони обвинувачення і суду поза межами судового розгляду.

В обґрунтування другої підстави для відводу слідчого судді - порушення права на захист та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд), захисник ОСОБА_3 зазначив, що 17 квітня 2025 року на розгляд до слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 надійшли матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024121070000331 від 09 травня 2024 року.

У цей же день, на розгляд до слідчого судді ОСОБА_7 надійшли аналогічні клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та ще дев`яти підозрюваних.

Усі 11 осіб підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто в особливо тяжкому злочині.

Того ж дня, тобто 17 квітня 2025 року слідчий суддя ОСОБА_7 за участі прокурора ОСОБА_4 розглянула всі 11 клопотань про обрання запобіжних заходів у кримінальному провадженні №12024121070000331 від 09 травня 2024 року, та задовольнила їх.

Судовий розгляд клопотання щодо ОСОБА_6 , яке разом із додатками налічувало понад 160 аркушів, тривав 5 хв. 49 сек., а безпосереднє дослідження доказів - 2 хв. 04 сек.

Судовий розгляд клопотання щодо ОСОБА_8 , яке разом із додатками налічувало близько 200 аркушів, тривав 8 хв. 35 сек., а безпосереднє дослідження доказів - 2 хв. 20 сек.

Незважаючи на імперативні приписи статей 52, 54 КПК України слідчий суддя ОСОБА_7 провела розгляд усіх 11 клопотань щодо підозрюваних в особливо тяжкому злочині без участі захисників, участь яких є обов`язкова.

Окрім того, під час розглядів цих клопотань слідчим суддею ОСОБА_7 встановлено, що усі 11 підозрюваних є іноземцями та не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, тому участь захисника в силу приписів статті 52 КПК України також була обов`язкова.

Після встановлення цього факту, слідчий суддя ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 49 КПК України була зобов`язана залучити захисника для здійснення захисту за призначенням, але цього не зробила.

17 березня 2026 року ухвалою колегії суддів Кропивницького апеляційного суду ухвала слідчого судді ОСОБА_7 від 17 квітня 2025 року про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасована внаслідок істотних порушень вимог ЄКПЛ, Конституції України та КПК України, допущених слідчим суддею ОСОБА_7 , грубого порушення права на захист, недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також у зв`язку із ненабуттям ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у спосіб, передбачений КПК України, що підтверджується наданою захисником копією судового рішення.

В обґрунтування третьої підстави для відводу захисник ОСОБА_3 зазначив, що 18 березня 2026 року слідчий суддя ОСОБА_7 повторно приступила до розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, допустивши такі процесуальні порушення.

Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.

Під час судового засідання щодо розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу 23 березня 2026 року слідчим суддею ОСОБА_7 оголошено клопотання представника потерпілого ПП «Віктор і К», участь якого на даній стадії не передбачена КПК України.

Водночас відсутні будь-які відомості про належне процесуальне повідомлення такого представника про дату, час та місце судового розгляду. Зокрема, ухвала про призначення клопотання до розгляду не постановлялася, а інформація про відповідне судове засідання на офіційному веб-сайті суду відсутня.

За таких обставин представник потерпілого був об`єктивно позбавлений можливості самостійно дізнатися про проведення судового засідання у передбачений законом спосіб.

Факт його обізнаності про заплановане судове засідання за відсутності будь-яких офіційних джерел інформування, на думку захисника, свідчить про високу ймовірність отримання інформації позапроцесуальним шляхом, у тому числі через комунікацію із суддею.

Окрім того, у подальших судових засіданнях, в порушення вимог ч. 1 ст. 193 КПК України слідчим суддею ОСОБА_7 незаконно, всупереч положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, надано процесуальні статуси учасників судового засідання слідчому та представнику потерпілої юридичної особи, участь яких на даній стадії не передбачена КПК України, і зауваження сторони захисту з цього приводу слідчий суддя ОСОБА_7 проігнорувала.

На думку захисника, факт протиправності залучення до судових засідань з розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу представника потерпілої юридичної особи підтверджується також судовим засіданням від 13 квітня 2026 року щодо розгляду скарги сторони захисту на повідомлення ОСОБА_6 про підозру, під час якого слідчий суддя цього ж суду ОСОБА_9 допустила цього ж представника потерпілої юридичної особи до участі в судовому засіданні лише в статусі вільного слухача.

На підтвердження своїх доводів захисник до заяви про відвід надав копії: скарги до НАЗК на суддю ОСОБА_7 ; висновку Громадської ради доброчесності; письмових пояснень до ВРП судді ОСОБА_7 ; заперечення прокурора на апеляційну скаргу; ухвали Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року (а.с.32-74, Том №3).

Призначене на 18 травня 2026 року судове засідання для розгляду заяви захисника про відвід слідчого судді, за заявою захисника ОСОБА_3 було відкладено на 21 травня 2026 року.

21 травня 2026 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 підтримав та зазначив, що сторона захисту має обґрунтовані сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 , які викликають стійку недовіру до вказаного слідчого судді, тому вважає, що остання підлягає відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України з підстав, які викладено у заяві про відвід.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила про відсутність її позапроцесуальної комунікації стосовно даного кримінального провадження зі слідчим суддею ОСОБА_7 , заперечила наявність будь-яких підстав для відводу слідчої судді ОСОБА_7 , та просила відмовити у задоволенні заявленого захисником відводу. Зазначила, що звернення захисника зі скаргами на слідчого суддю ОСОБА_7 є тиском на слідчого суддю.

Представник потерпілої особи, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні зазначив, що заява про відвід слідчого судді ОСОБА_7 не є обгрунтованою, а дії сторони захисту розцінює як тиск на суд та затягування розгляду клопотання сторонни обвинувачення.

Слідчий суддя ОСОБА_7 про час і місце судового засідання повідомлена у встановленому порядку, в судове засідання не прибула, що не є перешкодою у проведенні судового розгляду заяви захисника про відвід.

Заслухавши пояснення захисника, адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілої особи, адвоката ОСОБА_5 , дослідивши матеріали заяви про відвід слідчого судді, матеріали клопотання слідчого від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіка Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.190, ч.2 ст.382 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331, суд дійшов такого висновку.

Так, статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У судовому засіданні встановлено, що з травня 2024 рорку слідчим відділенням ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області розслідується кримінальна справа за підозрою у вчиненні протягом 2021 року ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, відомості щодо якої внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331, в якому підозрюваними є 11 осіб, одним з яких є громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_6 .

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 , складено 06 березня 2025 року слідчим СВ ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, та погоджено прокурором Світловодського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 .

Органом досудового розслідування встановлено відомості, що громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_6 перебуває за межами України, умисно переховується у такий спосіб від участі у досудовому розслідуванні кримінального провадження.

10 квітня 2025 року постановою слідчого СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням прокурора, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

17 квітня 2025 року у провадження слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, погоджене прокурором Світловодського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331.

Стороною обвинувачення для дотримання прав підозрюваного ОСОБА_6 захисник не залучався.

Судовий розгляд клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 17 квітня 2025 року проведено слідчим суддею за відсутності ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 від 17 квітня 2025 року задоволено клопотання слідчого, яке погоджено прокурором ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , 1984 року народження, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого 09 травня 2024 року внесені до ЄРДР за № 12024121070000331, та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до повідомлення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України від 29 грудня 2025 року на території Республіка Литва затримано громадянина Білорусі ОСОБА_6 (а.с.222, Т.№1).

Згідно з договором про надання правової допомоги від 28 січня 2026 року адвокатами адвокатського обєднання «Гвоздій та Оберкович» здійснюється захист ОСОБА_6 у згаданому кримінальному провадженні.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року поновлено строк захиснику, адвокату ОСОБА_3 , на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2025 року, та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задоволено. Також, ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 від 17 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 скасовано. Крім того, апеляційним судом відмовлено в задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника СВ ВП № 1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , 1984 року народження, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого 09 травня 2024 року внесені до ЄРДР за № 12024121070000331.

Як видно з ухвали Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року, підставами для скасування ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 від 17 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 апеляційний суд зазначив: - допущення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону; - наявність сукупності встановлених в ході апеляційного розгляду обставин про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про оголошення ОСОБА_6 підозри у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, що давало би суду підстави розглядати клопотання та приймати за результатами його розгляду рішення про обрання запобіжного заходу у відсутності особи; - наявність порушення права на захист особи при розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу.

Відповідно до повідомлення представника міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 23 березня 2026 року від НЦБ Інтерполу в Литві отримано повідомлення, що згідно з інформацією, отриманою з Генеральної прокуратури Литовської Республіки, провадження щодо екстрадиції ОСОБА_6 в Литві скасовано, він був звільнений з-під варти та виїхав з Литви до Білорусі 20 березня 2026 року (а.с.232, Том №2).

Разом з тим, 18 березня 2026 року у провадження слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_7 надійшло аналогічне первісному клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року, погоджене прокурором Світловодського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіка Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331.

Призначені слідчим суддею ОСОБА_7 судові засідання для розгляду вказаного клопотання 18 березня, 24 березня, 27 березня, 17 квітня, 21 квітня, 29 квітня, 11 травня, 14 травня 2026 року - відкладалися за заявами захисника ОСОБА_3 , та 19 березня та 17 квітня 2026 року - відкладалися за заявами прокурора ОСОБА_4 .

Ухвалами слідчого судді ОСОБА_7 від 27 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяв захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого ОСОБА_11 та про відвід прокурора ОСОБА_4 у згаданому кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_12 від 02 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні заявизахисника, адвоката ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду справи № 401/3154/24 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024121070000331 від 09 травня 2024 року.

Захисником, адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подано до ВРП ряд скарг щодо дій сідді ОСОБА_7 , пов`язаних із розглядом цього кримінального провадження.

Також, захисником, адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подано до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про вчинення суддею ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, в ході розгляду кримінального провадження. На думку захисника, слідчий суддя ОСОБА_7 здійснює правосуддя у згаданому кримінальному провадженні в умовах реального конфлікту інтересів, перебуваючи у позапроцесуальних стосунках з прокурором ОСОБА_4 .

Рішення за результатами розгляду скарг та повідомлення відсутні.

14 травня 2026 року в судовому засіданні щодо розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_6 , захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_7 , і з вказаної підстави у судовому засіданні було оголошено перерву до 15 травня 2026 року.

15 травня 2026 року через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_3 до суду подав заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 зазначив, що 15 травня 2026 року він подав нову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 з інших підстав, про які він не зазначав у первісній заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від 27 березня 2026 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Зважаючи на положення вказаної норми закону, суддя під час розгляду заяви про відвід слідчому судді в порядку ст.81 КПК України не наділений повноваженнями оцінки законності дій слідчого судді, якому заявлено відвід, під час здійснення судового контролю у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування.

Розгляд суддею заяви про відвід слідчого судді має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати у ньому участь та реалізовувати права та обов`язки, встановлені процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

Системний аналіз норм кримінального процесуального закону свідчить, що виконання слідчим суддею своїх професійних обов`язків щодо судового контролю на різних етапах чи за різними зверненнями сторін не може саме по собі свідчити про його упередженість.

Вирішуючи заяву про відвід слідчого судді, суд зазначає, що інститут відводу судді є однією з найважливіших гарантій забезпечення неупередженості та об`єктивності судового контролю, проте він не може бути використаний як інструмент процесуального тиску або засіб вибору бажаного складу суду.

Вирішуючи заяву захисника ОСОБА_3 про відвід з підстави здійснення слідчим суддею ОСОБА_7 судового контролю за наявності конфлікту інтересів та встановлення стороною захисту фактів позапроцесуальної комунікації слідчого судді та сторони обвинувачення, суд враховує розяснення Ради суддів України у рішенні №34 від 8 червня 2017 року, згідно з якими, наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання будь-яким учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд.

Отже, на переконанння суду звернення захисника до Вищої ради правосуддя зі скаргами стосовно слідчого судді ОСОБА_7 не доводить обгрунтованість сумнівів в неупередженості слідчого судді, до прийняття відповідного рішення за результатами розгляду вказаних скарг.

Вирішуючи заяву захисника ОСОБА_3 про відвід у зв`язку з порушенням слідчим суддею ОСОБА_7 вимог ч.1 ст.193 КПК України під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_6 у виді надання процесуального статусу учасників судового засідання слідчому та представнику потерпілої особи, участь яких на даній стадії не передбачена, суд зазначає, що сама по собі участь слідчого, який є ініціатором розглядуваного клопотання, та потерпілого, який є ініціатором кримінального провадження, в судовому засіданні під час розгляду клопотання того ж слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, в розумінні положень ст. 75 КПК України, не є іншою обставиною, яка б свідчила про обгрунтованість сумнівів в неупередженості слідчого судді.

Вирішуючи заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді з підстав порушення слідчим суддею права на захист та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд) суд зазначає, що відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З матеріалів поданої заяви про відвід видно, що дійсно слідчим суддею ОСОБА_7 17 квітня 2025 року постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , яке погоджене та підтримувалося в судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_6 в рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 . 17 квітня 2025 року слідчим суддею ОСОБА_7 , на виконання вимог ч.1 ст.194 КПК України, було надано правову оцінку та встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий і прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановленими обставинами підтверджується, що слідчий суддя ОСОБА_7 у судовому рішенні від 17 квітня 2025 року вже виклала свою позицію у цій справі, зокрема, надала оцінку доказам та доводам прокурора за результатами розгляду первісного клопотанням сторони обвинувачення про застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно вказаної особи, та задовольнила вказане клопотання.

Проте, вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 від 17 квітня 2025 року скасовано ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року за результатами розгляду апеляційної скарги захисника, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 .

При цьому, суд враховує, що підставами для скасування ухвали слідчого судді ОСОБА_7 від 17 квітня 2025 року апеляційний суд зазначив допущення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону про які вказав у заяві захисник ОСОБА_3 , наявність сукупності встановлених в ході апеляційного розгляду обставин про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про оголошення ОСОБА_6 підозри у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, що давало би суду підстави розглядати клопотання та приймати за результатами його розгляду рішення про обрання запобіжного заходу у відсутності особи, та наявність порушення права на захист особи при розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Частиною 2 статті 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка підлягає застосуванню згідно статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з врахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Згідно роз`яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності та неупередженості для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою сукупності субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи, тобто чи виявляла вона упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала ця особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») при розгляді справи має забезпечуватися субєктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі. Вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у зясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, підставою відводу може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість, так і субєктивне переконання сторони у їх наявності.

При цьому, сам факт недовіри особи може створити враження необєктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до обєктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 ст. 6 Конвенції, суддя дійшов висновку, що оскільки слідчим суддею ОСОБА_7 під час розгляду первісного клопотання слідчого 17 квітня 2025 року було надано правову оцінку доказам та доводам прокурора, проте не було забезпечено достатніх гарантій права на захист особи при розгляді клопотання про обрання найсуворішого запобіжного заходу, що стало підставою для скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді від 17 квітня 2025 року, вказані об`єктивні обставини викликали обґрунтований сумнів у сторони захисту у безсторонності (неупередженості) слідчого судді ОСОБА_7 та стійку недовіру до судді під час повторного розгляду нею аналогічного клопотання сторони обвинувачення, що є підставою, передбаченою п.4 ч.1 ст.75 КПК України для відводу слідчого судді.

Враховуючи наявність у сторони захисту аргументованих підозр в існуванні між слідчим суддею та прокурором позапроцесуальних стосунків, що у будь-якого стороннього спостерігача може викликати розумний сумнів у безсторонності слідчого судді, у сукупності з об`єктивними обставинами, які викликали обґрунтований сумнів у сторони захисту у безсторонності (неупередженості) слідчого судді, суддя вважає, що захисником доведено наявність підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, для задоволення заяви про відвід.

З огляду на викладені вище обставини, виходячи із засад кримінального провадження, з метою недопущення подальших сумнівів у сторони захисту щодо об`єктивності і неупередженості слідчого судді при прийнятті судового рішення за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення від 18 березня 2026 року, суддя дійшов висновку, що заява захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 є обґрунтованою, тому її слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.75, 81, 372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву захисника, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , про відвід слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина Республіка Білорусь ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331.

Повний текст ухвали складений і оголошений об 11 год. 40 хв. 25 травня 2026 року.

Матеріали клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 18 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, яке подано у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 09 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121070000331, передати до канцелярії суду для виконання вимог статті 82 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

Згідно з оригіналом