Рішення № 136785894, 20.05.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/564/26

Провадження № 2/401/1064/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар судового засідання Горбатюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2026 року через електронний кабінет в електронній системі "Електронний суд" представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5603779 від 20 січня 2022 року в розмірі 19 551,80 грн. Також позивач просив стягнути на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного 20 січня 2022 року договору № 5603779 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 12 700,00 грн. Проценти за користування кредитом складають 3 333,75 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Кредитний договір укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

26 липня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 5603779 від 20 січня 2022 року перейшло до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС".

ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" свої зобов`язання за договором про надання кредитних коштів виконало. Однак відповідач умови договору не виконав, порушив строки повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 19 551,80 грн., з яких: 12 700,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 5 873,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 977,90 грн. - заборгованість за комісіями.

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 5603779 від 20 січня 2022 року в сумі 19 551,80 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн. (а.с. 2-7)

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі, призначено судовий розгляд на 09 квітня 2026 року. (а.с. 64-65)

Розгляд справи, призначений на 09 квітня 2026 року, відкладено до 20 травня 2026 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. (а.с. 70)

Представник позивача, повноваження якого належним чином підтверджені, у судове засідання не з`явився, у своїх позовних вимогах просить суд справу розглядати без його участі, проти заочного порядку розгляду справи не заперечує. (а.с. 2-7)

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим конвертом, повернутим до суду з відміткою "Адресат відсутній". (а.с. 67)

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до ухвали суду від 20 травня 2026 року, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 20 січня 2022 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5603779, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 12 700,00 грн., строком на 30 днів (п. 1.2, 1.3 договору). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 19 лютого 2022 року (п. 1.4). Комісія за надання кредиту становить 977,90 грн., яка нараховується за ставкою 7,70 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом складають 3 333,75 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1). (а.с. 18-21)

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 5603779 від 20 січня 2022 року визначено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. (а.с. 23)

Відповідно до паспорту споживчого кредиту № 5603779, реальна річна процентна ставка складає 3 403,00 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом згідно п. 1.3 договору становить 17 011,65 грн. (а.с. 24)

Згідно з анкети-заявою на кредит № 5603779, позичальник: ОСОБА_1 , сума наданого кредиту 12 700,00 грн., строк кредиту: 30 днів з 20 січня 2022 року, дата повернення кредиту: 19 лютого 2022 року, номер мобільного телефону позичальника НОМЕР_1 . (а.с. 25)

Відповідно до довідки про ідентифікацію до договору № 5603779 від 20 січня 2022 року, відповідач пройшов ідентифікацію, подав заявку на отримання кредиту, і підписав договір одноразовим ідентифікатором S83384, який направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . (а.с. 31)

Факт переказу кредитних коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 підтверджується копією квитанції, виданої ТОВ "Елаєнс". (а.с. 32)

З відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 5603779 від 20 січня 2022 року встановлено, що ОСОБА_1 20 січня 2022 року надано кредит у розмірі 12 700,00 грн., нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 977,90 грн. та нараховувалися проценти згідно кредитного договору. (а.с. 33)

26 липня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" належні йому права вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 5603779. (а.с. 35-39)

З платіжної інструкції № 448090005 від 26 липня 2024 року встановлено, що ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" сплатило ТОВ "Мілоан" грошові кошти в розмірі 3 310 395,81 грн. за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року. (а.с. 40)

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року, ТОВ "Мілоан" передало ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" право вимоги із загальною кількістю боржників - 21 979 та загальним розміром заборгованості в сумі 287 052 895,25 грн. (а.с. 41, 42)

Згідно із Реєстру боржників до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 5603779 від 20 січня 2022 року в загальній сумі 19 551,80 грн., з яких: 12 700,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 5 873,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 977,90 грн. - заборгованість за комісіями. (а.с. 43-45, 46)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5603779 від 20 січня 2022 року, заборгованість відповідача станом на 13 лютого 2026 року становить 19 551,80 грн., з яких: 12 700,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 5 873,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 977,90 грн. - заборгованість за комісіями. (а.с. 34)

Фінансова установа Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ЄДРПОУ 42640371, офіційно зареєстрована 21 листопада 2018 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи. (а.с. 47, 50)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 5603779 від 20 січня 2022 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відтак, після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ "Мілоан" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" за кредитним договором № 5603779 від 20 січня 2022 року, укладеним між ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що в підписаному відповідачем кредитному договорі та графіку платежів чітко визначені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно із ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач ОСОБА_1 у порушення умов укладеного кредитного договору № 5603779 від 20 січня 2022 року, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитами, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 19 551,80 грн., з яких: 12 700,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 5 873,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 977,90 грн. - заборгованість за комісіями.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тож, позивач довів належними та допустимими доказами заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості, тоді як відповідачем не спростовано доводів позивача будь-якими доказами.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства позивач вправі ставити вимоги до нього про стягнення заборгованості.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5603779 від 20 січня 2022 року в розмірі 19 551,80 грн., з яких: 12 700,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 5 873,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 977,90 грн. - заборгованість за комісіями.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру", ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

Суд зазначає, що за змістом ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивачем надано: Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладений між АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС"; Прайс-лист АО "Лігал Ассістанс" від 01 грудня 2025 року; Заявку на надання юридичної допомоги № 1252 від 01 січня 2026 року; Витяг з Акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року. (а.с. 53-56, 57-58, 59, 60)

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо вартості понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, подання суду належних доказів щодо вартості вказаних послуг та наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 9 000,00 грн. на відшкодування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

За встановлених вище обставин, судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором № 5603779 від 20 січня 2022 року в розмірі 19 551 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 80 коп., з яких:

- 12 700 (дванадцять тисяч сімсот) гривень 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням;

- 5 873 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 90 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- 977 (дев`ятсот сімдесят сім) гривень 90 коп. - заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 коп.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , УНЗР 19930516-08192, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова