Рішення № 136785438, 22.05.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/519/26

Провадження № 2/354/452/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 травня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 229,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.07.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 192611 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 5c5bef51.

Відповідно до умов договору передбачено проведення взаємозаліку, відповідно до якого надані кредитні кошти були спрямовані не лише на їх безпосереднє перерахування Позичальнику на картковий рахунок № НОМЕР_1 , а й на зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом погашення заборгованості Позичальника за раніше укладеними кредитними договорами з Кредитодавцем, всього на загальну суму 18 824,00 грн.

10.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 10102025, за умовами якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором № 192611, де боржником є ОСОБА_1 .

Позикодавець свої зобов?язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв?язку з чим у нього існує заборгованість.

Таким чином, ОСОБА_1 станом на момент подання позовної заяви має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в загальній сумі 20 429,81 грн, яка складається з: 18 824,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4,84 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 401,00 грн - заборгованість по комісії, 1 200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за договором та понесені судові витрати.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 19 229,81 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Згідно з відповіддю № 2592664 від 11.04.2026 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на яку судом направлялася кореспонденція.

Ухвалою судді від 15.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову, та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування на ім?я ОСОБА_1 платіжної картки, повного номеру рахунка, інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок, інформацію про фінансовий номер телефону ОСОБА_1 та інші дані.

06.05.2026, на виконання ухвали суду від 15.04.2026, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду витребувану інформацію, а саме: лист № 20.1.0.0.0/7-260416/118140-БТ від 22.04.2026 про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та виписку по рахунку від 22.04.2026 за період з 18.07.2025 по 23.07.2025, яка містить зарахування на суму 11,06 грн, а також вказано, що номер телефону НОМЕР_3 не є фінансовим номером ОСОБА_1 , однак знаходиться в його анкетних даних.

Представник позивача в судове засідання не з?явилася, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуто суду з відміткою «вручено Одержувачу».

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 18.07.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 192611 у формі електронного документа з використанням електронного підпису 5c5bef51, відповідно до якого, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 18 824,00 грн в наступному порядку: у розмірі 15 989,34 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 176843 від 28.03.2025 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 11,06 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 2 823,60 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно пункту 2.5 індивідуальної частини (п. 2.2.1 Договору); проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних, тип процентної ставки фіксована (п. 2.3. Договору); знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п. 2.4. Договору); комісія за надання кредиту складає 2 823,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини (п. 2.5. Договору); загальний строк кредитування складає 274 днів з 18.07.2025 до 18.04.2026 (п. 2.6. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особовому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця https://finx.com.ua.

Також відповідач підписав з використанням електронного підпису a3db3d1b Паспорт споживчого кредиту, яким визначені умови надання кредиту та заяву на видачу кредиту № 100889165 від 18.07.2025 (а.с. 19-21).

Листом № 20.1.0.0.0/7-260416/118140-БТ від 22.04.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , вказано, що номер телефону НОМЕР_3 не є фінансовим номером ОСОБА_1 , однак знаходиться в його анкетних даних. Згідно з випискою за договором № б/н по цьому рахунку за період з 18.07.2025 по 23.07.2025, складеною 22.04.2026, зарахування на суму 11,06 грн відбулось 18.07.2025 на картку відповідача (а.с. 88-91).

Відповідно до Картки обліку виконання договору № 192611, ОСОБА_1 станом на 05.11.2025 має заборгованість перед ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» у сумі 20 429,81 грн, яка складається з: 18 824,00 грн - тіло кредиту, 4,84 грн - нараховані відсотки, 401,00 грн - комісія, 1 200,00 грн - пеня (а.с. 46-47).

10.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» уклав з ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» договір факторингу № 10102025, за умовами якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» зобов?язалося відступити на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов?язалось їх прийняти та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 37-45).

Відповідно до Витягу з Додатку № 1 від 10.10.2025 до Договору факторингу № 10102025 від 09.03.2026 Реєстр прав вимог № 2, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 192611 від 18.07.2025 в розмірі 20 429,81 грн (а.с. 43).

Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором № 192611 від 18.07.2025 ОСОБА_1 , станом на 20.02.2026 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість у розмірі 20 429,81 грн, яка складається з: 18 824,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4,84 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 401,00 грн - заборгованість по комісії; 1 200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 48).

В матеріалах справи міститься довідка ТОВ ФК «КРЕДІПЛЮС» № 940/09-03 від 09.03.2026, якою підтверджено факт проведення взаємозаліку зобов?язань між сторонами в межах виконання умов кредитних договорів в сумі 18 824,00 грн (а.с. 60-61).

05.02.2026 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» складено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості № 25771398836 до ОСОБА_1 , у якому зазначає про стан заборгованості за кредитним договором № 192611 від 18.07.2025, просить її повернути. Ця досудова вимога надіслана відповідачу у паперовій формі листом з описом вкладення 10.02.2026 (а.с. 62-63).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов?язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов?язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність порушення права відповідачем прав позивача щодо повернення кредитних коштів з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 14.09.2024 ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 192611 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 5c5bef51 з ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», на підставі якого кредитор 18.07.2025 надав кредит в сумі 18 824,00 грн в наступному порядку: в наступному порядку: у розмірі 15 989,34 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 176843 від 28.03.2025 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 11,06 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 2 823,60 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 18 824,00 грн та їх неповернення в повному обсязі на час розгляду справи в суді підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що розрахунки заборгованості за кредитним договором узгоджуються з умовами кредитного договору і не спростовані відповідачем.

Враховуючи те, що у встановленому порядку кредитний договір, укладений між відповідачем й первісним кредитором, та договори факторингу не визнані недійсними, а згідно норм ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів, на переконання суду позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Оскільки доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов?язку зі сплати заявленої заборгованості за кредитним договором № 192611 від 18.07.2025 в розмірі 19 229,81 грн (враховуючи те, що позивачем не заявлено вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову), яка складається з: 18 824,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4,84 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 401,00 грн - заборгованість по комісії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зі ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

В даному випадку позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн надано Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771398836 від 21.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026, який є невід?ємною частиною до цього Договору, на суму 7 000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Тимошенко О.О., довіреність адвокату Тимошенко О.О. на представництво ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ордер на надання правничої допомоги адвоката Тимошенко О.О. № 2115416 від 30.01.2026 (а.с. 49-54, 73).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.03.2025 у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказував на обставини, за яких, як на його думку, заява не підлягала б до задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.

Зважаючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути в користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати в сумі 2 662,40 гривень судового збору, які сплачені позивачем згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 38047 від 08.04.2026 при поданні даної позовної заяви до суду (а.с. 6).

Керуючись ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України,

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором споживчого кредиту № 192611 від 18.07.2025 в розмірі 19 229 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 81 копійок.

3. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської

області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. № 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК