Рішення № 136785424, 19.05.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2784/25

Провадження № 2/352/309/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

у с т а н о в и в :

Позивач 04.12.2025 звернувся в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 58601,25 грн, та судових витрат.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 11.12.2019 між ТОВ"Інфінанс" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір № 0993582527, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн строком 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти, а відповідачка не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує. 14.07.2021 між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" отримав право вимоги до відповідачки за договором № 0993582527. 10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до відповідачки. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 88132,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4500 грн; заборгованість за відсотками 83632,50 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 58601,25 грн, з яких 4500 грн тіло кредиту та 54101,25 грн відсотки. Отже, просив стягнути з відповідачки суму заборгованості 58601,25 грн, та судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 16000 грн.

Представник позивача в поданій позовній заяві не заперечує проти заочного розгляду справи, просить суд ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, без участі представника позивача.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомила суду про причини неявки, не подала відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно до ч. 1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Судом установлено, що 11 грудня 2019 року між ТОВ "Інфінанс" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір позики № 0993582527 (а.с.25-28), кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами(траншами). Даний договір підписано відповідачкою особистим підписом 1j2q5q.

Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн, в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним поверненням кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами.

За п.1.2. договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору- при наданні першого траншу кредиту та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору при наданні другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.6 договору надання позики, сторони погодили наступні умови: максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) 30 календарних днів; діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) 20000 грн; максимальна відсоткова ставка, нараховується за 1 календарний день на суму фактичного залишку заборгованості 1,75%.

За п. 3.1., 3.1.1. договору, перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заяви-анкети та Додатка № 2 до договору, які є невід`ємною частиною даного договору. В заявці-анкеті на отримання першого фінансового кредиту (траншу) зазначено суму першого фінансового кредиту та строк користування ним. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети та Додатку № . В заявці-анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у Додатку №4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.

15.01.2020 відповідачка ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 1q815s підписала Заявку-Анкету на отримання кредиту на наступних умовах: сума кредиту 4500 грн, термін кредитування 30 днів, спосіб отримання кредиту на платіжну картку (а.с.51).

Відповідно до пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети № 2628502924 від 15.01.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0993582527 від 11.12.2019 (а.с.63), ТОВ "Інфінанс" запропонувало відповідачці отримати 3 транш кредиту на наступних умовах: розмір кредиту- 4500 грн; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії договору надання позики - 3 роки; відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 638,75 %; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2363 грн; реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

Відповідачка прийняла зазначені умови надання 3 траншу в рамках договору надання позики шляхом підписання акцепту оферти від 15.01.2020 одноразовим ідентифікатором 1g816s (а.с.64).

Згідно листа ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № б/н від 03.07.2025 (а.с.75), успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 15.01.2020 на суму 4500 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPau.ua 46523203, призначення платежу: зачислення 4500 грн на карту НОМЕР_1 .

14 липня 2021 року між ТОВ "Інфінанс" і ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ "Інфінанс" зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ "Вердикт Капітал" зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належиь ТОВ "Інфінанс" і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ "Інфінанс" та боржниками (а.с.9-13).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 ТОВ "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором позики у сумі 47576,25 грн, з яких: 4500 грн заборгованість за тілом кредиту, 43076,25 грн заборгованість за відсотками (а.с.24).

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступає шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" належні ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Коллект Центр" набуває у повному обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору (а.с.29-34).

Відповідно до витягу з Додатку №3 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором у загальному розмірі 88132,5 грн, з яких: 4500 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 83632,5 грн сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с.47).

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за договором позики, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з договору позики.

З огляду на викладене, встановивши укладення між сторонами договору надання позики, а також наявність заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4500 грн.

Разом з тим, згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Так, п. 1.6 договору надання позики передбачено, що остаточний термін повернення кожного траншу кредиту - не пізніше строку користування траншем, максимальний строк якого становить 30 днів.

Підпунктом 3.1.1 Кредитного договору передбачено, що другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником Заявки Анкети (Додаток № 5) та Додатку № 4, які є невід`ємною частиною даного договору. В Заявці-Анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у Додатку № 4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.

Так, згідно Заявки-Анкети на отримання кредиту від 15.01.2020, Оферти та Акцепту надання 3 траншу в рамках договору надання позики строк користування кредитом встановлено 30 днів, загальна вартість кредиту у грошовому вимірі становить 4500 грн.

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора перший та другий транш відповідачкою сплачено.

Суд зазначає, що неповернення кредиту в погоджений сторонами 30-ти денний строк, не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії договору, а є порушенням грошового зобов`язання за укладеним договором, за що настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

За наведених обставин, нарахування відповідачці процентів за користування кредитом після спливу 30 днів з дня надання кредиту по своїй суті є реалізацією положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Позивач у позові не заявляв до стягнення з відповідачки відсотків в порядку, встановленому ч. 2 ст. 625 ЦК України, як наслідок прострочення відповідачкою виконання грошового зобов`язання за договором надання позики, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом у порядку, встановленому ст. 1048 ЦК України, що не відповідає Заявці-анкеті, Оферті та Акцепту надання 3 траншу згідно з Заявкою-анкетою від 15.01.2020 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0993582527 від 11.12.2019, підписаних відповідачкою 15.01.2020.

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку користування кредитом (3 траншу), який становить 30 днів, є безпідставним.

З урахуванням викладеного, суд розраховує заборгованість відповідачки за відсотками протягом строку дії кредиту (3 траншу) за погодженою сторонами процентною ставкою 1,75%, наступним чином: 4500 (тіло кредиту) х 1,75 % : 100 % х 30 (днів) = 2362,5 грн.

Отже, сума заборгованості за договором, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 6862,5 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4500 грн та заборгованості за відсотками в сумі 2362,5 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ "Коллект Центр" та адвокатським об`днанням "Лігал Ассістанс" (а.с. 56-58), прайс-лист АО "Лігал Ассістанс" (а.с.60), заявку на надання юридичної допомоги №1883 від 01.10.2025 (а.с.61), витяг з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, згідно з якими АО "Лігал Ассістанс" надало правову допомогу ТОВ "Коллект Центр" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 0993582527 на загальну суму 16000 грн.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 283,66 грн (на 11,71% задоволено позов) та витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1873, 6 грн, загалом 2157 грн 26 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 526, 634, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265, 282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", 6862 (шість тисяч вісімсот шістдесят два) грн 5 коп заборгованості за договором № 0993582527 від 11.12.2019, що складається з 4500 грн заборгованості за тілом кредиту, 2362,5 грн заборгованості за відсотками, та 2157 (дві тисячі сто п`ятдесят сім) грн 26 коп судових витрат, а всього 9019 (дев`ять тисяч дев`ятнадцять) грн 76 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, м.Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 25.05.20265.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ