Вирок № 136785349, 25.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4293/22

Провадження № 1-кп/345/36/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші Івано-Франківської області матеріали виділеного кримінального провадження №12019090000000228 про обвинувачення:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Трускавець Львівської області, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, одруженого, доброволець Добровольчого формування №20 територіального громади м. Києва «Смерч», раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, форми вини і мотивів, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення:

ОСОБА_8 вчинив вимагання чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:

Так, на початку лютого 2019 року, більш точну дату, та час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 , переслідуючи корисливу мету незаконного збагачення внаслідок вчинення злочинних дій, вирішив організувати вимагання грошових коштів у ОСОБА_5 , шляхом залучення до вимагання групи сторонніх осіб, які шляхом погроз із застосування насильства до ОСОБА_5 повинні здійснити вимогу передачі грошових коштів у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень для ОСОБА_9 .

З метою реалізації своїх злочинних намірів, що полягали у спрямуванні, об`єднанні та координуванні зусиль інших осіб на вчинення задуманого ОСОБА_9 злочину, останній звернувся до ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_9 пообіцяв ОСОБА_8 та ОСОБА_10 здійснити виплату невстановленої суми грошових коштів за виконання вимагання.

У подальшому, 16.03.2019, близько 17 год 00 хв, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з відома та згоди ОСОБА_9 , будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом на незаконне заволодіння чужим майном, на автомобілі марки «Тойота Ленд Крузер», чорного кольору, прибули на роздоріжжя доріг Калуш-Бурштин-Івано-Франківськ, що в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області, де на той час знаходився ОСОБА_5 , про зустріч з яким ОСОБА_10 напередодні домовився в ході телефонної розмови. Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , діючи з відома та згоди ОСОБА_9 , погрожуючи застосуванням насильства, вимагали передати грошові кошти у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень у потерпілого ОСОБА_5 , як повернення неіснуючого боргу перед ОСОБА_9 . Підтверджуючи реальність своїх погроз ОСОБА_10 вдарив правою рукою (на відмашку) ОСОБА_5 в область грудей.

Продовжуючи свої злочинні дії, організовані ОСОБА_9 та скеровані на незаконне заволодіння майном ОСОБА_5 , 13.04.2019, близько 14 год 30 хв, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , у присутності ОСОБА_9 , будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом на незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи на перехресті вулиць Калуська-Шухевича, що в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області, біля автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_2 зустрілись з ОСОБА_5 , про зустріч з яким ОСОБА_10 напередодні домовився в ході телефонної розмови. Перебуваючи біля вказаного автомобілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , діючи у з відома та згоди, а також у присутності ОСОБА_9 , погрожуючи застосуванням насильства, вимагали передати грошові кошти у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень у потерпілого ОСОБА_5 як повернення неіснуючого боргу перед ОСОБА_9 . В ході зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зменшили суму незаконної вимоги грошових коштів у ОСОБА_5 з 120 000 (сто двадцяти тисяч) гривень до 80 000 (вісімдесяти тисяч) гривень.

27 квітня 2019 року, у період часу із 11 год 00 хв по 12 год 00 хв, перебуваючи на роздоріжжі доріг Львів-Калуш-Івано-Франківськ в м. Бурштин, Галицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 зі згоди та відома ОСОБА_9 , вимагав у ОСОБА_5 передати грошові кошти у сумі 80 000 (вісімдесять тисяч) гривень.

При цьому, в період часу з лютого місяця 2019 року по травень місяць 2019 року, діючи згідно єдиного злочинного умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , систематично по телефону, вимагали у ОСОБА_11 передати їм попередньо обумовлені грошові кошти у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень та 80 000 (вісімдесять тисяч) гривень, при цьому погрожуючи фізичною розправою, в разі неповернення неіснуючого боргу.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Вказав, що восени 2019 року до нього звернувся його товариш, якого звати ОСОБА_12 . Він йому повідомив, що з потерпілим ОСОБА_13 виникли якісь непорозуміння з приводу суми грошових коштів, які потерпілий мав повернути. Спільно із ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , вони поїхали в ОСОБА_15 , там зустрілись з потерпілим ОСОБА_16 . Потерпілий був винен близько 100 000,00 грн ОСОБА_17 , спочатку вони спілкувались, а згодом ОСОБА_12 говорив з ОСОБА_18 на одинці. Обвинувачений визнає, що в жорсткій манері спілкувався з потерпілим з приводу боргових зобов`язань, але руки до нього не розпускав. Через два-три тижні вони із потерпілим зустрічалися знову, під час спілкування домовились з ним, що він має віддати меншу суму грошових коштів. З того часу потерпілого більше не бачив та не спілкувався з ним. Розуміє, що вчинив неправильно, щиро розкаявшись, просив його суворо не карати. На даний час приймає участь у захисті Батьківщини, із самого початку бойових дій, приєднався до Добровольчого формування територіального громади, був нагороджений медаллю.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_7 подане клопотання про здійснення судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Просив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. Обмежити судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідження матеріалів, що характеризують його особу.

Згідно поданої заяви від 30.03.2021 потерпілий ОСОБА_13 просив здійснювати розгляд справи без його присутності (т.1 а.с.99).

Відповідно до заяви ОСОБА_13 від 02.03.2026, зазначено, що потерпілий не може з`явитись у судове засідання, оскільки проходить військову службу у частині НОМЕР_3 , просив врахувати надані показання під час судового розгляду, щодо призначеного покарання покладається на розсуд суду (т.2 а.с.199).

ІІІ. Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:

враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення даної статті, а саме про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів і про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав дослідження доказів відносно фактичних обставин справи недоцільним та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальний проступок, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

беручи до уваги вказане вище, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України, оскільки він, вчинив вимагання чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим вчинене за попередньою змовою групою осіб.

V. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання:

обставинами, які згідно із ст. 66 КК України пом`якшують покарання, є:

-щире каяття;

-участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку із військовою агресією РФ проти України;

Обставин, які б згідно із ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.

VІ. Мотиви призначення покарання:

призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким кримінальним правопорушенням, особу винного, наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 судом встановлено, що він раніше не судимий, під спостереженням в лікаря - психіатра і лікаря - нарколога не знаходиться, одружений, відповідно до довідки командира Добровольчого формування №20 територіального громади м. Києва «Смерч» ОСОБА_19 №253-12/25 від 11.12.2025 ОСОБА_8 з 04.04.2023 по теперішній час є добровольцем Добровольчого формування №20 територіального громади м. Києва «Смерч» 241 Обр ТРО ЗСУ при в/ч НОМЕР_4 , нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм».

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.ст. 50,65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, думку сторони обвинувачення у зв`язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробовуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд дійшов наступного.

Системне тлумачення норм ст. 75 КК України дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання.

Водночас, з огляду на положення ст.75 КК України законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Судом враховується, що обвинувачений після вчинення злочину за власною ініціативою доєднався до складу Добровольчого формування №20 територіального громади м. Києва «Смерч» 241 Обр ТРО ЗСУ при в/ч НОМЕР_4 , нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм».

Вказане свідчить, що обвинувачений став на шлях виправлення, а тому на переконання суду, з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, обвинуваченого можливо звільнити від відбування покарання з випробовуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України.

VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається із вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.12.2022, суд вирішив стягнути з обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_20 в солідарному порядку процесуальні витрати по справі.

У зв`язку з цим питання процесуальних витрат вирішено вироком суду, який набрав законної сили.

Окрім того, аналогічно вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим за ч.2 ст.189 КК України та призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити потерпілому, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд, лише з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: