Ухвала суду № 136781162, 22.05.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Єдиний унікальний номер: 704/727/26

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без руху)

22 травня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про визнання майна особистою приватною власністю та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про про визнання майна особистою приватною власністю та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення.

Під час прийняття заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ч.4 ст.177 ЦПК України, а саме до заяви не було долучено документ про сплату судового збору у належному розмірі.

В позовній заяві позивачка просить відстрочити сплату судового збору до моменту винесення рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження умов відстрочення судового збору.

Таким чином, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення судового збору, оскільки позивачем доказів, що підтверджують скрутне матеріальне становище не надано.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.(ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 заявила дві вимоги, а саме: вимога майнового характеру про визнання житлового будинку її приватною власністю та вимога немайнового характеру про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення.

Однак, позивачка, подаючи до суду документи не сплатила судовий збір за ці вимоги.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до суду позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачці слід сплатити судовий збір за немайнову вимогу в розмірі 1331 грн. 20 коп. за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Черкобл/тгм.Тальне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206000023615; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також позивачці слід сплатити судовий збір за майнову вимогу.

Позивачкою в позовній заяві вказана ціна позову 217492, 22 грн., тоді як згідно доданої нею довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вартість об`єкта оцінки станом на 18.06.2026 року 217492, 22 грн., вартістьполіпшень 13563, 18 грн., вартість земельної ділянки 518592,04 грн. Ця довідка не відображає реальну ринкову вартість об`єкта. У ній автоматично розрахована так звана «оціночна вартість», тобто ймовірна вартість майна, обчислена за алгоритмами на основі усереднених статистичних даних. На відміну від ринкової вартості, яку визначає професійний оцінювач, автоматична оцінка не враховує індивідуальні особливості конкретного об`єкта.

Оцінка нерухомості це процес визначення ринкової, оціночної або іншої вартості об`єкта за встановленими методиками. В Україні вона регулюється законодавством і виконується лише сертифікованими фахівцями.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст.4Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні`професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Згідно ст.12Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні`звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Отже ціна позову має бути розрахована відповідно до звіту про оцінку майна.

Також, якщо об`єктом оцінки є нерухоме майно, то відповідно до п.3 Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442) , то в загальну вартість такого об`єкта включається, як власне вартість самої будівлі, так і вартість земельної ділянки.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до суду позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачці слід сплатити судовий збір за майнову вимогу (розмір судового збору суддя не має змоги обрахувати, оскільки в матеріалах справи відсутній звіт про оцінку майна) за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Черкобл/тгм.Тальне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206000023615; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

В підтвердження чого надати суду оригінал квитанції.

У відповідності до п.п.4,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем має бути вказано зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачені законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Отже метою позову є захист права. В позовній заяві однією з вимог позивачка зазначає вимогу про визнання майна особистою приватною власністю житловогобудинку повул. Благовісній 15а, м.Тальне Звенигородського району Черкаськоїобласті, водночас надає копію договору купівлі- продажу цього житлового будинку, в якому вона заначена покупцем, а також надає витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого даний будинок належить позивачці на праві приватної власності, розмір частки: 1. Однак, з даної вимоги не є зрозумілим, хто оспорює право власності на даний будинок та в який спосіб має бути визнане за нею право власності. Така вимога є не конкретизованою.

Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам закону, то в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, судя вважає, що її слід залишити без руху і надати строк для виправлення вищевказаних недоліків, після усунення яких подати на адресу суду нові екземпляри позовної заяви відповідно до кількості учасників) із виправленими по ній недоліками та докази про сплату судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення залишити без руху, і надати позивачці строк для виправлення недоліків тривалістю в десять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. В. Москаленко