Ухвала суду № 136780598, 20.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.05.2026Справа № 554/3125/26 Провадження № 2/554/2762/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря - Єфименко І.С.,

за участю представника позивача - адвоката Януш А. І.,

представника відповідача Фесенко Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» про відшкодування моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

09.03.2026 року Шевченківським районним судом м. Полтави відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради про відшкодування моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 02.04.2026 року залучено до участі у справі замість відповідача - Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради», яке припинено, на його правонаступника Комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».

19.05.2026 року від представника відповідача, адвоката Фесенко Ю. О. надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Клопотання мотивовано тим, що позивачка пропустила строк звернення до суду, а саме строк для звернення ОСОБА_1 з позовом про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11.07.2017 року у справі № 545/2959/16-ц обмежується строк у 3 місяці відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України з моменту, коли позивач довідалася про порушення її прав.

Представник відповідача, адвокат Фесенко Ю. О. зазначає, що 30.01.2025 року ОСОБА_1 зверталася до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» із заявою щодо виконання вже правонаступником Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико- соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11.07.2017 року у справі № 545/2959/16-ц, на яку 07.03.2025 року нею отримано відповідь № 222 про відсутність правових підстав для задоволення її заяви.

Тобто, беручи до уваги вказані вище факти, а також дану відповідь відповідача у даній справі, на думку адвоката Фесенко Ю. О., 3-місячний строк для звернення до суду ОСОБА_1 станом на 05.03.2026 року фактично пропущено, а питання про його поновлення та наведення відповідних обгрунтувань Позивачем не ставиться, тому просить суд залишити позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11.07.2017 року у справі № 545/2959/16-ц про поновлення на посаді лікаря-терапевта з 12.07.2017 року по дату ухвалення рішення суду, стягнення моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн. без розгляду у зв`язку з пропуском строків, визначених ст. 233 КЗпП України.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала, просила задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Януш А. І., проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що позовні вимоги стосуються стягнення середнього заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі, яке до цього часу залишається невиконаним та оскільки середній заробіток за час невиконання рішення суду по своїй суті є заробітною платою, а спір щодо стягнення середнього заробітку виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не зі своєї вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці, тому звернення до суду не обмежується будь-яким строком.

Суд, перевіривши матеріали справи в межах поданого клопотання, дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання представника відповідач, адвоката Фесенко Ю. О. про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11.07.2017 року у справі № 545/2959/16-ц наказ № 122-К від 15.07.2016 року скасовано. ОСОБА_1 поновлено на посаді лікаря-терапевта обласної МСЕК Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 15.07.2016 року. Стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2016 року по 11.07.2017 року в розрахунку 243 грн.68 коп. за кожен день вимушеного прогулу. Вказане рішення суду переглядалось в апеляційному та касаційному порядку. 05.02.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв остаточне рішення у вказаній справі. Рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено в силі.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Станом на поточну дату рішення суду про поновлення ОСОБА_1 залишається невиконаним. Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170420000133 від 29.01.2022 року за ч. 1 ст. 382 КК України за фактом умисного невиконання рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 веснувала, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як складової належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

В своєму рішенні Конституційний Суд зазначив, що Законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов`язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.

Отже, установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 247, 259-261 ЦПК України, ст.ст.233, 236 КЗпП України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» адвоката Фесенко Ю. О. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» про стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час невиконання рішення суду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Материнко