Ухвала суду № 136779666, 25.05.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 289/828/26

провадження №1-кс/283/271/2026

У Х В А Л А

25 травня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі під головуванням судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву про самовідвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 при розгляді матеріалів обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12025060000001502 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 до Малинського районного суду Житомирської області надійшли матеріали заяви судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 289/828/26 відносно ОСОБА_4 .

05.05.2026 суддею Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 заявлено самовідвід, який мотивований тим, що обвинуваченою по вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , яка обіймає посаду головного спеціаліста відділу документального та аналітичного забезпечення Радомишльського районного суду Житомирської області тому дана обставина може викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності під час розгляду вказаної справи головуючим суддею ОСОБА_3 .

Сторони у справі у судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду даної заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду заяви за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Суд, розглянувши ухвалу про самовідвід слідчого судді, вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя (…) не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 1 ст. 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно зі ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді. Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд, і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (справа Фей проти Австрії). Таким чином, у кожній справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про небезсторонність суду. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки необхідно визначити чи є обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

За таких обставин, оцінивши доводи заявленого самовідводу, з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого судового розгляду, виключення можливості сумніву у відсутності впливу суб`єктивних факторів на прийняте суддею рішення, доцільним та виправданим є задоволення заявленого самовідводу.

Керуючись статтями 75, 80, 81 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити самовідвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 при розгляді матеріалів обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12025060000001502 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.367 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя