Рішення № 136779630, 25.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11144/25

2/296/1987/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді - Пилипюк Л. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Споживчий центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява подана представником позивача ОСОБА_2 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Позов обґрунтовано тим, що 19 листопада 2024 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.11.2024-100002370 (далі по тексту рішення - Кредитний договір), відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 2 500 гривень строком на 140 днів та зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач підписала Кредитний договір (оферту), Заявку на отримання кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, кредит не повернула, проценти за користування кредитом не сплачує, у зв`язку з чим має заборгованість, розмір якої станом на дату звернення до суду становить 7 255 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 500 гривень, заборгованість по процентах 2 975 гривень, комісія за надання кредиту 125 гривень, додаткова комісія 375 гривень; неустойка 1 250 гривень.

Наразі відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, заборгованість за договором не погашає.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.11.2024-100002370 від 19 листопада 2024 року в розмірі 7 225 гривень та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді від 16 жовтня 2025 року прийнято до розгляду справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Установлено, що станом на дату розгляду справи від відповідача ОСОБА_1 до Корольовського районного суду міста Житомира відзив на позовну заяву не надійшов.

Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексу рішення - ЦПК України) при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Установлено, що відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, однак такий лист повернувся неврученим адресату з відміткою «адресат відсутній».

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 19 листопада 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 19.11.2024-100002370, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), розміщеної на веб-сайті кредитодавця в загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця; заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця, та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаному при його ідентифікації на сайті.

Електронний підпис позичальника - одноразовий ідентифікатор, отриманий в смс-повідомленні на номер телефону НОМЕР_1 (E549).

Основні умови кредитного договору № 19.11.2024-100002370 від 19 листопада 2024 року:

- кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію, якщо комісія встановлена договором (п. 3.1 Кредитного договору);

- кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5375-87XX-XXXX-4422 (п. 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти);

- сума кредиту: 2 500 гривень (п. 2 акцепту);

- строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання (п. 3 акцепту);

- дата повернення (виплати) кредиту 07 квітня 2025 року (п. 4 акцепту);

- процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6 акцепту);

- комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність плата за надання Кредиту) 5 % від суми кредиту та дорівнює 125 гривень. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п. 7 акцепту);

- орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 4 645,86 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 5 975 гривень. Загальні витрати за споживчим кредитом 3 475 гривень (п.16 акцепту);

- неустойка: 37,50 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п. 17 акцепту);

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 2 500 гривень підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 вересня 2025 року, відповідно до якої між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року. ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджує, що 19 листопада 2024 року на картку № НОМЕР_2 зараховано кошти в розмірі 2 500 гривень, призначення платежу № 19.11.2024-100002370 від 19 листопада 2024 року.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 19.11.2024-100002370 від 19 листопада 2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 500 гривень, заборгованість по процентах 2 975 гривні, комісія 125 гривень, 375 гривень комісія за обслуговування; неустойка 1 250 гривень.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Щодо розміру заборгованості та її складових суд зазначає таке.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі укладеного Кредитного договору отримала кредит в розмірі 2 500 гривень, однак в обумовлений договором строк кредит не повернула, проценти на користування кредитом не сплатила, а тому позов в частині вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 500 гривень та заборгованості по процентах у розмірі 2 975 гривень підлягає до задоволення. Також підлягає до задоволення вимога про стягнення комісії у розмірі 125 гривень за надання кредиту, оскільки умовами Кредитного договору встановлений розмір комісії за надання кредиту. Підписуючи Кредитний договір, відповідач вказану умову договору погодила. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема за надання кредиту.

Позивач також заявляє вимогу про стягнення 1 250 гривень неустойки, однак ані в позовній заяві, ані в довідці-розрахунку не зазначено періоду нарахування неустойки.

Крім того, оскільки неустойка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати неустойки на користь позивача, як кредитодавця.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки слід відмовити.

Також не підлягає до задоволення вимога про стягнення додаткової комісії в розмірі 375 гривень. Комісія за обслуговування кредиту передбачена п. 9 Кредитного договору.

Нарахування ОСОБА_1 комісії за управління та обслуговування кредиту, а саме: за дії, які банк здійснює на власну користь (електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо), або за дії, які позичальник здійснює на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин, протирічить ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Зазначене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 (справа № 363/1834/17) та постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 (справа № 496/3134/19). Зокрема, у справі № 496/3134/19 суд касаційної інстанції констатував, що «умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 31.33).

Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22) зроблений висновок, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 5 600 гривень, з яких 2 500 гривень - тіло кредиту; 2 975 гривень - проценти на користування кредитом; 125 гривень - комісія за надання кредиту.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованості в розмірі 5 600 гривень.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (на 77,5 % від ціни позову), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 877,36 гривень.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.11.2024-1000002370 від 19 листопада 2024 року в розмірі 5 600 (п`ять тисяч шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 877 (одна тисяча вісімсот сімдесят сім) гривень 36 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК