Рішення № 136779598, 25.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4363/25

2/296/1469/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді- Пилипюк Л. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 04 травня 2024 між ТзОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 06104-05/2024 (далі по тексу рішення - Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов Кредитного договору відповідач отримала суму кредиту шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти, які надані відповідачем.

19 вересня 2024 року між ТзОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №190092024, відповідно до умов якого ТзОВ «Аванс кредит» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників від 19 вересня 2024 року до Договору факторингу №190092024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 21 450 гривень, з яких: 6 500 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 700 гривень сума заборгованості за відсотками, 3 250 гривень сума заборгованості по штрафним санкціям. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором у розмірі 21 450 гривень

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 21 450 гривень. Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень.

Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира Сингаївського О. П. від 12 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі Розпорядження Корольовського районного суду м. Житомира №232 від 02 вересня 2025 року цивільну справу № 296/4363/25 за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оскільки суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_2 звільнений у відставку.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2025 року цивільну справу № 296/4363/25 передано для розгляду судді Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2025 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України.

13 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 . Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які підтверджують отримання нею грошових коштів. Наданий позивачем доказ переказу коштів не є первинним бухгалтерським документом, оскільки не містить необхідних реквізитів, зокрема відомостей про власника банківської картки, що унеможливлює визнання доведеним факту перерахування кредитних коштів. Крім того, розрахунок заборгованості, на думку відповідача, не може вважатися належним доказом існування заборгованості чи інших грошових правовідносин. Відповідач також зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу. Окремо відповідач вказує, що є дружиною військовослужбовця, який проходить військову службу, у зв`язку з чим вона звільнена від виконання зобов`язань перед кредитором, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та штрафних санкцій, оскільки їх нарахування суперечить положенням частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про шлюб, з якого вбачається, що відповідач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

22 жовтня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача. Представник позивача вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у кредитодавця, у зв`язку з чим ТзОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та об`єктивно не може володіти оригіналами первинних документів, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, оскільки такі документи становлять банківську таємницю. Представник позивача також звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач, з одного боку, заперечує доведеність факту отримання грошових коштів, а з іншого прямо не заперечує їх отримання. При цьому, на думку позивача, відповідач не позбавлена можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи повний доступ до таких відомостей. Згідно з умовами укладеного кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання у повному обсязі в строки і на умовах, визначених договором. Позивач вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладення кредитного договору між відповідачем і первісним кредитором, а також для обґрунтування розміру заборгованості. Крім того, представник позивача зазначає, що відповідач не повідомила кредитора в порядку, передбаченому чинним законодавством, про поширення на неї положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до доданого розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором, проценти за договором нараховувалися та підлягають стягненню відповідно до умов договору.

З огляду на викладене, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Крім того, 27 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення, у яких вона зазначає, що подані додаткові пояснення представника позивача подано з пропуском встановленого строку. Відповідач також вказує, що представником позивача не надано доказів поважності причин пропуску строку для подання відповіді на відзив, у зв`язку з чим просить залишити такі пояснення без розгляду.

Водночас суд вважає за можливе прийняти зазначені пояснення до уваги, оскільки їх подання не перешкоджає всебічному та об`єктивному розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексу рішення ЦПК України) при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно з ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 04 травня 2024 року між ТзОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №06104-05/2024 (Кредитний договір). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 6 500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Основні умови кредитування відповідно до умов вищевказаного кредитного договору:

- сума кредиту 6 500 гривень (п. 1.1. Кредитного договору);

- тип кредиту кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника; Кредит надається строком на 120 днів; дата надання кредиту 04 травня 2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 31 серпня 2024 року (п. 1.2. Кредитного договору);

- денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказано у п. 1.2 цього Договору (п. 1.4.1. Кредитного договору);

- кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6. Кредитного договору).

19 вересня 2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТзОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «Аванс Кредит» права вимоги боржників, які вказані у Реєстрі боржників.

Загальна сума прав вимоги, що відступаються за Договором (без урахування штрафних санкцій) складає _, а з урахуванням штрафних санкцій -: _ (п. 3.2. Договору факторингу).

Згідно пункту 3.3 договору факторингу № 19092024 ціна продажу за договором становить (не зазначено).

Фактор сплачує клієнту 100 % ціни продажу, передбаченої п. 3.3 Договору, протягом 6 робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру боржників шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта (п. 3.4 Договору факторингу).

Акт прийому-передачі реєстру боржників від 19 вересня 2024 року також не містить інформації про ціну продажу за договором факторингом № 19092024 від 19 вересня 2024 року.

Таким чином, суд установив, що договір факторингу № 19092024 від 19 вересня 2024 року є відплатним, однак позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження повної оплати за цим договором, а також не надав інформації щодо ціни його відступлення.

Представлений суду витяг з реєстру боржників не містить печатки первісного кредитора та не підписаний представником первісного кредитора ТзОВ «Аванс Кредит».

Отже, позивач наданими суду письмовими доказами не підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором, який укладений між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ч.1ст. 530ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року, справа № 916/2286/16, відповідно до якої відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволені заяви про стягнення заборгованості.

Суд ураховує, що позивач не надав доказів на підтвердження факту відступлення права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором. Матеріали справи не містять документального підтвердження набуття позивачем права вимоги за Кредитним договором на підставі договору факторингу №19092024 від 19 вересня 2024 року, який укладений між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд ураховує, що представник позивача заявив про розгляд справи за його відсутності, будь-яких клопотань не подавав, будь-яких поважних причин неможливості надати докази суду не повідомив.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18).

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2040/20).

З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з висновком суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК