Рішення № 136779160, 19.05.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5796/23

Провадження № 2-др/740/9/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр металопрокату», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсними актів приймання-передачі, договору дарування, свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності,

установив:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до ТОВ «Регіональний центр металопрокату», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інжен» (далі - ТОВ «ПКФ «Інжен» від 13.01.2021, оформлене протоколом № 167, у частині: проведення розрахунку з ОСОБА_4 по сплаті йому грошових коштів за належну вартість майна товариства, що підлягає виплаті грошовими коштами в розмірі 49 % від вартості чистих активів товариства, яка є пропорційною долі ОСОБА_4 в статутному капіталі товариства, на підставі балансу, складеному на дату його виходу з товариства, замінити передачею йому майна, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із земельною ділянкою площею 0,0601 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0011, на якій розташована вказана будівля та 1/2 частки у праві власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (п. 5 порядку денного); проведення розрахунку з ОСОБА_2 по сплаті йому грошових коштів за належну вартість майна товариства, що підлягає виплаті грошовими коштами в розмірі 49 % від вартості чистих активів товариства, яка є пропорційною долі ОСОБА_2 в статутному капіталі товариства, на підставі балансу, складеному на дату його виходу з товариства, замінити передачею йому майна, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , та 1/2 частки у праві власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (п. 6 порядку денного);

- визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ПКФ «Інжен» від 13.01.2021, укладений між ПКФ «Інжен» та ОСОБА_4 щодо передачі майна, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Кузьменком О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 33, 34;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 261,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 01.02.2021 за номером запису про право власності 40404427 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2274472274104) на ім`я ОСОБА_4 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частку нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 20.01.2021 за номером запису про право власності 40252540 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1946117274104) на ім`я ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ПКФ «Інжен» від 13.01.2021, укладений між ТОВ ПКФ «Інжен» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Кузьменком О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 35, 36;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 383,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , вчинену 20.01.2021 за номером запису про право власності 40232013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1945389074104) на ім`я ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частку нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 20.01.2021 за номером запису про право власності 40232565 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1946117274104) на ім`я ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір дарування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , від 20.07.2021 за номером 508, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Кузьменком О. В., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 261,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 20.07.2021 за номером запису про право власності 43054211 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2274472274104) на ім`я ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про права на спадщину № 785 від 02.09.2022, видане на ім`я ОСОБА_3 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Кострицею С. В. на 1/2 частку нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частку нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 02.09.2022 за номером запису про право власності 47757350 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1946117274104) на ім`я ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпуся І. М. від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31 жовтня 2023 року 09-00 год., яке в подальшому неодноразово відкладено.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 січня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 14 лютого 2024 року 14-00 год., яке в подальшому неодноразово відкладено, востаннє - на 30 травня 2024 року 15-00 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2024 року провадження в указаній цивільній справі закрито. Ухвалу мотивовано тим, що спір між учасником товариства, який вийшов з нього, і перед яким товариством у повній мірі не виконано зобов`язання з виплати грошових коштів вартості його частки, є корпоративним спором, при цьому позовні вимоги про визнання недійсним договору дарування і свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації прав власності - є похідними від вищевказаних, а тому підлягають розгляду з основними вимогами у порядку господарського судочинства.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 грудня 2024 року ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2024 року скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження розгляду. Постанову мотивовано тим, що позивачу має бути забезпечений доступ до правосуддя навіть в іншому, ніж це передбачено законом судочинстві, оскільки перешкоди у розгляді у належному судочинстві виникли у зв`язку із процесуальною діяльністю суду, зокрема, ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2023, якою позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, що вказана справа за аналогічним позовом повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства.

09 січня 2025 року до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла вказана цивільна справа. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано головуючому судді Шевченко І. М.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Регіональний центр металопрокату», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним актів приймання-передачі, договору дарування, свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності задоволено частково: визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інжен» від 13.01.2021, оформлене протоколом № 167, у частині: проведення розрахунку з ОСОБА_4 по сплаті йому грошових коштів за належну вартість майна товариства, що підлягає виплаті грошовими коштами в розмірі 49 % від вартості чистих активів товариства, яка є пропорційною долі ОСОБА_4 в статутному капіталі товариства, на підставі балансу, складеному на дату його виходу з товариства, замінити передачею йому майна, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із земельною ділянкою площею 0,0601 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0011, на якій розташована вказана будівля та 1/2 частки у праві власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 ; проведення розрахунку з ОСОБА_2 по сплаті йому грошових коштів за належну вартість майна товариства, що підлягає виплаті грошовими коштами в розмірі 49 % від вартості чистих активів товариства, яка є пропорційною долі ОСОБА_2 в статутному капіталі товариства, на підставі балансу, складеному на дату його виходу з товариства, замінити передачею йому майна, а саме: нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , та 1/2 частки у праві власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інжен» від 13.01.2021, укладений між ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інжен» та ОСОБА_4 щодо передачі майна, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Кузьменком О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 33, 34; визнано недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інжен» від 13.01.2021, укладений між ТОВ «Промислово-комерційна фірма «Інжен» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Кузьменком О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 35, 36; визнано недійсним договір дарування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , від 20.07.2021 за номером 508, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Кузьменком О. В., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину № 785 від 02.09.2022, видане на ім`я ОСОБА_3 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Кострицею С. В. на 1/2 частку нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

08.05.2026 позивач подав до суду заяву, в якій просив на підставі ст. 270 ЦПК України ухвалити у справі додаткове рішення про розподіл судових витрат, а саме стягнути з відповідача ТОВ «Регіональний центр металопрокату» на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 83 000,00 грн, а також судовий збір. На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення додано: витяг з договору № 60/22 від 01.11.2022 року; розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу; квитанцію до прибуткового касового ордера № 60/22 від 04.05.2026 року на суму 83 000,00 грн; рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару.

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу до договору № 60/22 від 01 листопада 2022 року у справі № 70/5796/23 додається: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 2000,00 грн; складання позовної заяви - 18 000,00 грн; збір доказів, підготовка та подання матеріалів позовної заяви до суду, підготовка заяв і клопотань - 6000,00 грн; складання інших заяв по суті - 15 000,00 грн; участь в судових засіданнях (14 х 3000,00 грн) - 42 000,00 грн, а всього - 83 000,00 грн.

19.05.2026 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Литовченко Д. М. подав до суду заяву, в якій просив зменшити розмір судових витрат які підлягають стягненню на корись позивача ОСОБА_1 , пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи із розміру заявлених прогнозованих витрат на правничу допомогу у позовній заяві. Заява мотивована тим, що позивач у першій заяві по суті справи (у позовній заяві) заявив суму 20 000,00 грн. Водночас відповідно до частини третьої статті 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Дана норма встановлює обов`язок сторони довести розмір судових витрат. Розподіл судових витрат здійснюється за правилами, встановленими зокрема у статтях 141, 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач заявляв 11 позовних вимог, задоволено 5 з 11, відмовлено у задоволенні 6 вимог. Виходячи з цього, розмір судових витрат має бути пропорційно зменшений. Наданий позивачем договір не містить інформації про розмір витрат на правничу допомогу адвоката, не містить розміру гонорару, не містить порядку визначення суми гонорару, з чого слідує, що розмір витрат встановлений позивачем у заяві про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат (в якій просить стягнути на свою користь 83 000,00 грн понесених судових витрат) не підтверджується належними та допустимими доказами. Також витяг із договору № 60/22 від 01 листопада 2022 року не є допустимим доказом з тих підстав, що він суперечить матеріалам справи. Згідно з текстом позовної заяви розмір гонорару за договором про надання правничої допомоги становить 20 000,00 грн. Оригіналу договору позивач до суду не надав. А тому наданий позивачем витяг є неналежним та недопустимим доказом і не може бути взятий до уваги судом при прийнятті рішення.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому, враховуючи наявність клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, визнано за можливе розглянути заяву на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення,якщо: стосовно певної позовної вимоги,з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення,не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких віднесено і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом,та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом,витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, п. 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням вищевказаного, з огляду на категорію й обставини справи, її значення для сторін, тривалість розгляду справи в суді, кількість судових засідань, їх тривалість, заявлені сторонами клопотання, кількість заявлених позовних вимог, часткове задоволення позову судом (45,45 %), фінансовий стан сторін, а також те, що у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив стягнути судові витрати тільки з відповідача ТОВ «Регіональний центр металопрокату», з урахуванням принципу диспозитивності, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву позивача і стягнути з відповідача ТОВ «Регіональний центр металопрокату» на його користь 12 575,00 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно з матеріалами справи позивач сплатив судовий збір на загальну суму 12 415,21 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову, вимог ОСОБА_1 у заяві про ухвалення додаткового рішення, принципу диспозитивності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Регіональний центр металопрокату» на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 1881,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр металопрокату» (код ЄДРПОУ 14230198; Луганська обл., м. Лисичанськ, пр. Перемоги, буд. 117) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) судові витрати в загальному розмірі 14 456 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко