Рішення № 136778278, 19.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1506/26

Провадження № 2/456/1320/2026

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

19 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Короткий виклад позицій сторін у справі.

Позивач ТОВ «Бізнес Позика», через свого представника, скориставшись підсистемою «Електронний суд», звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 28 300 грн. Крім того, позивач просить, при ухваленні рішення покласти на відповідача судові витрати у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 28.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №540265-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка була вказана ним при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Втім, до теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 540265-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 28 300 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000 грн; суми прострочених платежів по процентах 11 300 грн, суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України 5 000 грн, суми прострочених платежів за комісією 2 000 грн.. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та утворенням заборгованості, яку в добровільному порядку відповідач не погашає, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач, у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.

Заяви та клопотання сторін у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позову просить проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес позика», додатково зазначивши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.03.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Янів Н.М.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації для отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місцепроживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 ..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 27.03.2026 року позовну заяву ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.04.2026 року розгляд справи було відкладено, у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.

Втім, судом задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності.

При цьому, в силу положень ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку відповідача в судове засідання неповажною та за згодою представника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд справи по суті відбувся 19.05.2026 року.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Встановленні судом фактичні обставини справи та їх обгрунтування.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено, що 28.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №540265-КС-001.

Так, 28.05.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 540265-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що позивачем виконано свої зобов`язання за кредитним договором щодо надання кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 ..

Натомість, боржник свої зобов?язання щодо повернення коштів за кредитним договором №540265-КС-001належним чином не виконав.

Крім того, відповідно до п. 2.5. укладено між сторонами у справі кредитного договору комісія нараховується за надання кредиту та становить 2000 грн, така є разовою, та її розмір є незмінним.

Виходячи з аналізу роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, законодавством України прямо визначені можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов?язання за кредитним договором, відповідно до розрахунку заборгованості, який долучено до матеріалів справи, у боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 28 300 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000 грн; суми прострочених платежів по процентах 11 300 грн, суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України 5 000 грн, суми прострочених платежів за комісією 2 000 грн.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи, що розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, в свою чергу відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що доводи позову в частині стягнення суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 грн, по процентах в розмірі - 11 300 грн, по комісії в розмірі 2 000 грн, що разом у сумі становить 23 300 грн, є обґрунтованими та підставними, відтак підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках у порядку ст. 625 ЦК України суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 5000 грн. за кредитним договором №540265-КС-001 від 28.05.2025 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем, при поданні даної позовної заяви до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, який підтверджено платіжною інструкцією №3196 від 09.02.2026 року.

Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2191,95 грн(23 300х 100 : 28 300 = 82,33 %; 2662,40 х 82,33: 100= 2191,95)

Керуючись ст.10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283, 284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» грошові кошти за договором про надання кредиту № 540265-КС-001 від 28.05.2025 року у загальному розмірі 23 300 (двадцять три тисячі триста) грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000 (десять тисяч) грн., суми прострочених платежів по процентах 11 300 (одинадцять тисяч триста) грн., суми заборгованості за комісією 2 000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 191 (дві тисячі сто дев`яносто одна) гривні 95 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Назар ЯНІВ