Ухвала суду № 136777890, 25.05.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

25.05.2026

Справа № 331/414/26

Провадження № 6/331/303/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Клименко Л.В., з участю секретаря судового засідання Владиченко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про розстрочку виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя (справа № 331/414/26) з неї стягнуто заборгованість в сумі понад 38300 гривень. На даний час вона перебуває за межами України, не має стабільного офіційного доходу. Крім того, заявник має інші кредитні зобов`язання, що значно ускладнює її фінансове становище. Таким чином, одноразове виконання рішення суду для заявника є неможливим, проте вона має намір поступово погасити заборгованість. З огляду на викладене, просить суд надати розстрочку виконання рішення суду строком на 24 місяці, встановивши щомісячний платіж у розмір 1000 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд вказаної справи без її участі, на задоволенні заяви наполягала.

Представник ТОВ «ФК Єврокредит» в судове засідання не з`явився, вирішення питання про розстрочку судового рішення покладав на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи заяви, додані до неї документи, суд вважає, що заява про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06 квітня 2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість в загальному розмірі 42878 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитним договором № 23-014-869-2-21-Г від 05.08.2021 року в розмірі 32349 гривень 70 копійок, заборгованості по сплаті відсотків 10528 гривень 30 копійок. Також вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 1414 гривень 09 копійок та суму витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як встановлено ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.

Розстрочка надається у виняткових випадках і в розумних межах.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Водночас, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19.

Враховуючи вищевикладене, оскільки розстрочення виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому, проте ОСОБА_1 у своїй заяві просить розстрочити виконання рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06.04.2026 року зі сплатою щомісячно по 1000,00 грн., що стане наслідком повного виконання рішення у значно більший строк, аніж той, що передбачений ч. 5 ст. 435 ЦПК України, а тому безпідставне та необґрунтоване розстрочення виконання рішення суду буде порушувати законні права та інтереси стягувача та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення.

Крім того, ОСОБА_1 належним чином не доведено, що вона не має стабільного та офіційного доходу, а також не доведено факт наявності інших кредитних зобов`язань, що у свою чергу позбавляє суд можливість перевірити наявність об`єктивних обставин, які могли б бути перешкодою для виконання відповідного судового рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити, оскільки вона є не обґрунтованою, а розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06 квітня 2026 року по цивільній справі № 331/414/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Клименко