Рішення № 136777883, 20.04.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

20.04.2026

Справа № 331/3243/25

Провадження № 2/331/404/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Антоненко М.В.

за участю секретаря Волотко М.П.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 43/Тургенєва 24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 43\Тургенєва 24» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» заборгованість з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та його прибудинкової території, в тому числі внесків до резервного фонду, яка утворилась за період з червня 2021 року по травень 2025 року, загальний розмір якої складає - 37 158,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» здійснюється утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 , починаючи з 01.06.2021 року.

Згідно інформаційної довідки №424673051 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , у відповідності до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 виданого 10.03.1998 року Жовтневою районною радою м. Запоріжжя є власником (на праві приватної спільної сумісної власності) квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа зазначеної квартири (житлового приміщення) АДРЕСА_3 складає 81,14 кв.м.

Також, на квартиру (житлове приміщення) АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 , у ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» оформлено особовий рахунок № НОМЕР_2 .

З 1998 року і по сьогодні ОСОБА_1 є власником даної квартири (житлового приміщення) №27, загальна площа якої складає 81,14 кв.м., відповідач у вказаній квартирі постійно мешкає, зареєстрований та у період утворення заборгованості отримував послуги від ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24».

З моменту припинення управління будинком керуючою компанією ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», а саме з 01 червня 2021 року згідно із рішенням загальних зборів ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24», що відбулись 15.09.2020 року та яке оформлено протоколом №1 загальних зборів ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» від 29.09.2020 року, розмір внесків і платежів (тариф) на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 , складає - 5,36 грн. на місяць за 1 кв.м. житлового приміщення, що належить співвласнику.

Також, вказаним рішенням загальних зборів ОСББ встановлено, що співвласником сплачується внесок до резервного фонду у розмірі 10,00 грн. на місяць з кожного приміщення.

При цьому, внески і платежі сплачуються співвласниками щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, на банківський рахунок ОСББ, у розмірах визначених загальними зборами Об`єднання.

Окрім цього, згідно із рішенням загальних зборів ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24», що відбулись 10.10.2021 року та яке оформлено протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» від 25.10.2021 року, для проведення ремонту електричних мереж комунального навантаження та щитової, з встановленням приладів обліку, вирішено зібрати кошти на вказаний ремонт поза кошторисом по 200,00 грн. з квартири та нежитлового приміщення, на протязі трьох місяців. Загальна сума з квартири та нежитлового приміщення 600,00 грн.

ОСОБА_1 зобов`язання перед Об`єднанням з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та його прибудинкової території не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за період з червня 2021 року по травень 2025 року, в загальному розмірі 37 158,43 грн., яка складається з наступних сум:

- 21 510,77 грн. - розмір основної заборгованості;

- 13 121,18 грн. - втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку;

- 2 526,48 грн. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

Ухвалою судді від 12.06.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 43\ Тургенєва 24» Мішина І.В. в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог.

24.10.2025 р. до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Ст.14 Закону "Про ОСББ" передбачено право співвласників багатоквартирного будинку брати :ть в управлінні ОСББ у порядку, визначеному цим Законом і статутом ОСББ.Участь в управлінні ОСББ співвласники можуть брати, в тому числі, шляхом участі в загальних )ах та інших органах ОСББ. Відповідно до ч.9 ст.10 Закону "Про ОСББ", Статуту ОСББ до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відноситься, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту. До компетенції правління відноситься підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного (ч.20 ст.10 Закону "Про ОСББ"). Кошторис об`єднання за поданням правління щорічно затверджується загальними зборами на 1 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років (п.5 розділу IV Статуту ОСББ). Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів, кошторис повинен передбачати такі статті витрат: витрати на утримання і ремонт спільного майна; витрати на оплату комунальних та інших послуг; витрати фондів об`єднання; інші витрати (п.5 розділу IV Статуту ОСББ). Про виконання кошторисів, у тому числі окремих (спеціальних), правління викладає щорічний звіт, який подає на перевірку ревізійній комісії (ревізору), а після такої перевірки - загальним зборам на затвердження (п.5 розділу IV Статуту ОСББ).Велика Палата Верховного Суду у п.8.23 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначила, що кошторис - це затверджений у встановленому порядку фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання ОСББ. Отже, прийняття рішення про затвердження кошторису є реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління - зборами ОСББ. З наведеного вбачається, що затвердження кошторису ОСББ загальними зборами, на яких, як зазначалось, по суті відповідного питання голосують співвласники ОСББ - власники квартир/нежитлових приміщень, є одним із способів управління ОСББ, в тому числі щодо джерел надходжень коштів до ОСББ, розміру внесків, статей витрат та сум коштів, які ідуть на такі витрати - розпорядження спільним майном співвласників ОСББ. Тому відсутність кошторису ставить під сумнів реальність та ефективність реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників. Ненадання правлінням кошторису суду та співвласникам позбавляє останніх можливості ознайомитись із обґрунтуванням розміру щомісячних внесків на утримання будинку, складовими кошторису, на підставі якого вони були затверджені, тощо, що ставить під сумнів право співвласників на реальне та ефективне управління ОСББ. Жодного кошторису позивач не надав. Причиною може бути тільки одне - відсутність такого документа у позивача. У постанові 14 вересня 2022 року по справі № 914/3112/20 Верховний Суд зазначив, що кошторис - це не лише загальна сума витрат, це документ, в якому зазначені всі заплановані статті видатків та доходів, в якому розраховано розмір щорічних внесків. Він може бути складений з різним ступенем деталізації, але має бути у наявності на момент його затвердження. Слід зазначити, що правління ОСББ жодного разу не звітувало перед співвласниками про витрачені кошти, а тим часом будинок руйнується. Усі звернення відповідача з цього приводу були проігноровані або йому було відмовлено в надані інформації. Згідно зі Статутом ОСББ повинен бути щорічний звіт правління, а його немає, суду і відповідачу такий документ не надавався. Розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який надав позивач, не є зрозумілим. Взагалі невідомо, з якої суми тощо виходив позивач, здійснюючи цей розрахунок. Ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що є внески і платежі на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку. Враховуючи норму закону та рішення загальних зборів, не зрозуміло, які саме внески просить стягнути позивач. Стягнення заборгованості за відсутності договору необхідним також є доведення факту надання та споживання послуг (пункт 4.12 постанови Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19). У разі не укладення сторонами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивач повинен довести надання таких послуг, що є предметом спору у справі (постанова Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 907/563/18). У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951 с15, зроблено висновок, що "споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.Аналогічний висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 904/7183/17 та в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі N9 750/12850/16.Таким чином, Позивач зобов`язан надати підтвердження про фактичне надання послуг Відповідачу, що може бути підтверджено актами виконаних робіт або іншими документами. Позов датований Позивачем 30.05.2025 року. Заявлено до стягнення кошти за період з червня 2021 р. по травень 2025 р. Тобто, позивач був обізнаний про порушення нібито його права з червня 2021 року, натомість подав позов лише через чотири роки.Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Зазначені висновки підтверджені висновками господарського суду у Постанові ВП ВС від 10.11.2022 у справі № 990/115/22. Ухвалою КГС ВС від 20.07.2022 у справі № 924/939/21 зазначено: « саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження», в наслідок чого відмовлено заявнику. Так, за аналізом висновків КГС ВС вбачається, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та позивач повинен саме обґрунтувати належними доказами(конкретні обставини) як це завадило подати позов і надати докази на підтвердження відсутності у нього можливості вчинити дії. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13, о п. 5.11. постанови : фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Правовий аналіз норм чинного ГПК України свідчить про те, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. Тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (правовий висновок сформульовано у постанові КГС ВС від 17.12.20 у справі № 911/4670/13).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову ОСББ Соборний 43/Тургенєва 24 заперечував з підстав, вказаних у відзиві, просив суд відмовити у позовних вимогах в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши думку сторін та їх представників, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

На підтвердження позовних вимог стороною позивача надано суду наступні письмові докази: інформаційну довідку №424673051 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою ОСОБА_1 є власником 1/1 квартири АДРЕСА_3 . (а.с. 10-11) розрахунок заборгованості за період з червня 2021 року по травень 2025 року, в загальному розмірі 37 158,43 грн., яка складається з наступних сум: 21 510,77 грн. - розмір основної заборгованості; 13 121,18 грн. - втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку; 2 526,48 грн. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості. (а.с.12-20) Копію виписки з ЄДР щодо ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24»; копію Статуту ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24». (а.с.22-34) Копію протоколу №1 загальних зборів ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» від 29.09.2020p. (а.с.37-39) копію протоколу №2 загальних зборів Об`єднання від 10.04.2021 p. (а.с.40,41) копію протоколу №4 засідання правління ОСББ від 16.04.2021 року. (а.с.42-43) копію договору №01-06/2021 від 01.06.2021 року, укдаженого між ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» та ФОП ОСОБА_2 на виконання робіт з бухгалтерського обслуговування. (а.с.44-46) копію договору №005 від 01.06.2021 року,укладеного між ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» та ФОП ОСОБА_3 на надання послуг по прибиранню. (а.с.47-49) копію договору №0129/21 від 01.06.2021 року, укладеного між ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» та ТОВ «Вольт-Сантех-Майстер» з надання послуг з технічного обслуговування та аварійного обслуговування інженерних мереж, з додатками до нього. (а.с.50-54) копію протоколу №3 загальних зборів Об`єднання від 25.10.2021 p. (а.с.55-57)

З наданих суду доказів слід, що 26 травня 2020 року відбулись установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , які оформлено протоколом установчих зборів від 13.06.2020 року, і у відповідності до яких прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 43\Тургенєва 24».

01.07.2020 року, ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24», зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Об`єднанню було присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи №43685570.

Відповідно до статуту ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24», Об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно пунктів 1 та 2 розділу II статуту ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24», метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Господарче забезпечення діяльності Об`єднання може здійснюватися власними силами Об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Завданнями діяльності ОСББ, серед інших, є: забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання.

Як зазначено у п.2 розділу IV статуту ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24», сплата встановлених загальними зборами Об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1). Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України (ч. 2). Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4).

Згідно з ч. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (ч. 1). Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (ч. 5). Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (ч. 8).

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» визначено, що співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (ч. 6). З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат (ч. 7).

В силу вимог ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом за власні кошти. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей тощо. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Опалення є однією із витрат пов`язаною зі зберіганням майна, а отже оплата за надані послуги для сталого функціонування приміщення є обов`язком власника.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , відтак, на підставі вищенаведених норм закону він зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, установлені загальними зборами ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24».

Крім того, суд наголошує на тому, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто такі рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше.

Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 06 вересня 2022 року у справі № 916/451/21, у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №910/12317/18.

Верховний Суд також зазначає про те, що існування презумпції прямо випливає з правової природи таких рішень, які є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами) та не можуть за будь-яких підстав автоматично вважатися недійсними за відсутності відповідного судового рішення. До моменту визнання рішення недійсним в судовому порядку юридична сила такого рішення не може ставитися під сумнів.(постанова Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 916/3610/21).

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача про відсутність кошторису ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» (ненадання позивачем кошторису співвласникам), не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, а тому, таке твердження суд розцінює як голослівне. Незгода відповідача сплачувати внески на утримання будинку, співвласником якого він є, не є підставою для його звільнення від такого обов`язку, передбаченого законом.

Крім того, згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник має право знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник мас право одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.

Суд наголошує на тому, що, відповідач як співвласник багатоквартирного будинку багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 мав гарантовану законом можливість ознайомитися з протоколами загальних зборів ОСББ, звертатись до голови правління ОСББ «Ладозька 38» для отримання інформації про розмір і порядок сплати заборгованості, проте, невчинення відповідачем протягом чотирьох років зазначених дій, жодним чином не свідчить про об`єктивну неможливість виконання ОСОБА_1 його обов`язку зі сплати ОСББ «Соборний 43\Тургенєва 24» внесків на утримання будинку за період з червня 2021 року по травень 2025 року не може бути підставою для його звільнення від відповідальності за невиконання зазначеного обов`язку.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороноюу спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням хвороби COVID-19» (далі - Закон№ 540-ІХ), який набрав чинності 02 квітня 2020 року продовжено позовну давність на період карантину.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року у справі № 728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, «у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є хибними.

Правові позиції Верховного Суду, викладені у висновках господарського суду у Постанові ВП ВС від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 в ухвалі КГС ВС від 20.07.2022 у справі № 924/939/21, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13, на які посилається відповідач не мають значення для розгляду цієї справи, адже правові висновки, викладені в них, стосуються строків звернення до господарського суду, а не позовної давності в цивільних справах.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ст.530ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач ОСОБА_1 не сплатив заборгованість з утримання будинку, позивач мав право нарахувати та просити стягнути з відповідача 3% річних та інфляційних витрат.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення».

Отже, зазначене положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України регулює відносини, що виникли у зв`язку з отриманням особою позики чи кредиту, і не поширюється на відносини, що виникають між співвласником і об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку щодо сплати внесків на утримання будинку, що спростовує відповідні доводи відповідача щодо відсутності у позивача підстав для отримання відсотків річних.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 43/Тургенєва 24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 43/Тургенєва 24» код в ЄДРПОУ: 43685570 (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний/вул. Тургенєва, буд.43/24; р/р IBAN: НОМЕР_4 у AT КБ «Приватбанк», код в ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 313399), заборгованість з оплати внесків і платежів за утримання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та його прибудинкової території, в тому числі внесків до резервного фонду, за період з червня 2021 року по травень 2025 року у загальному розмірі 37158,43 грн. (тридцять сім тисяч сто п`ятдесят вісім гривень сорок три копійки) з яких: 21510,77 грн. - сума основного боргу; 13121,18 грн. - втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку; 2526,48 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 43/Тургенєва 24» код в ЄДРПОУ: 43685570 судовий збір у розмірі 3028,00 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя: М.В. Антоненко