Постанова № 136775874, 20.05.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/87/26

Провадження № 1-в/309/19/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , директора ФГ «Добробуття» ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024072180000004 про обвинувачення ОСОБА_5 , уродженця с. Н. Селище Хустського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, начальника відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Сюртівської сільської ради, раніше не судимого, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та директор ФГ «Добробуття» ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024072180000004 звернулись в суд з клопотанням про скасування арешту на майно, який накладено слідчим суддею 16 грудня 2025 року у справі №309/4359/25 на досудовому слідстві на земельні ділянки за кадастровим номерам 2110800000:07:003:0398, площею 0,4093 га для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у власності ФГ «Добробуття» (код ЄДРПОУ:37599463), адреса реєстрації с.Липча вул.Шевченка, буд. 8, головою господарства якого є ОСОБА_4 , та земельну ділянку кадастровий № 2110800000:07:003:0150, площею 0,5 га., яка на праві приватної власності належать ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканці АДРЕСА_2 шляхом заборони їх відчуження та користування. Клопотання вмотивовано тим, що у провадженні Хустського районного суду перебувало кримінальне провадження №142024072180000004 від 20.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 362 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 .

Під час розгляду справи ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Оскільки представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення такого та зазначав що спір між ними вичерпано, сторона обвинувачення також не заперечувала проти закриття кримінального провадження., судом постановлено Ухвалу від 20 лютого 2026 року у справі №309/87/26 про закриття кримінального провадження, на підставі п 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 42024072180000004 закрито,однак не скасовано заходи вжиті ухвалою Хустського районного суду від 16 грудня 2025 року справа №309/4359/25, оскільки власники майна таке клопотання не заявляли так як не були повідомлені про порушення їхніх прав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однією з підстав при накладенні арешту на майно слідчим суддею було вказане збереження речових доказів. Таким чином, наявність арешту в подальшому саме з метою збереження речових доказів немає жодного смислу та підгрунтя. Відповідно до ст. 8 Конституції України зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу.Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 153 Земельного кодексу України встановлює гарантії права власності на земельну ділянку та визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Також ч.2 ст.1 Земельного кодексу України зазначає, що право власності на землю гарантується.

З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практична реалізація Конвенція, застосовується судами як джерело права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166 - 168).

В заявленому клопотанні заявники просили про розгляд клопотання без їх участі, яке просять задовольнити, потерпіла сторона матеріальних та моральних претензій не заявляє, що встановлено у судовому засіданні при постановленні ухвали про закриття кримінального провадження.

Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про задоволення данного клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи в рамках розгляду кримінального провадження у кримінальному провадженні №42024072180000004 про обвинувачення ОСОБА_5 , уродженеця с. Н. Селище Хустського району Закарпатської області, ухвалою слідчого судді було накладено арешт у справі 309/4359/25 на земельні ділянки за кадастровим номерам 2110800000:07:003:0398 площею 0,4093 га для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у власності ФГ «Добробуття» (код ЄДРПОУ:37599463) адреса реєстрації с.Липча вул.Шевченка, буд. 8, головою господарства якого є ОСОБА_4 , та земельну ділянку кадастровий № 2110800000:07:003:0150, площею 0,5 га., яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканці АДРЕСА_2 шляхом заборони їх відчуження та користування.

Ухвалою від 20 лютого 2026 року у справі №309/87/26 про закриття кримінального провадження, на підставі п 3 ч. 1 ст. 49 КК України обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 42024072180000004 закрито.

Згідно ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

На сьогоднішній день відпала потреба у арешті вказаного майна.

Керуючись ст.ст. 174 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3 , директора ФГ «Добробуття» ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024072180000004 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений 16.12.2025 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області у справі 309/4359/25 (кримінальне провадження №142024072180000004 від 20.03.2024 року) на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110800000:07:003:0398 площею 0,4093 га, для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у власності ФГ «Добробуття» (код ЄДРПОУ:37599463), адреса реєстрації с.Липча вул.Шевченка, буд. 8, головою господарства якого є ОСОБА_4 , та земельну ділянку кадастровий № 2110800000:07:003:0150, площею 0,5 га., яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканці АДРЕСА_2 .

Зобов`язати слідчого, прокурора, іншу уповноважену особу після отримання судового рішення про скасування арешту негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання судді відповідно до статті 169 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1