Рішення № 136775661, 25.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40114/25

Провадження 2/127/9613/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 14.07.2025 укладено договір кредиту № 8146883, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Позивач зазначив, що договір укладено в електронній формі, відповідач підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором 047112, який був направлений на електронну адресу відповідача.

Позивач вказав, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн на банківську картку, зазначену відповідачем під час укладення договору.

Також позивач зазначив, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 16.09.2025 уклали договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором кредиту № 8146883 від 14.07.2025.

Первісно позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20185,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за комісією, 10000,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою.

Крім основної суми заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу, зокрема, право на подання відзиву на позовну заяву та наслідки його не подання.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач повідомлена про розгляд справи належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач скористалася.

ОСОБА_1 08.01.2026 через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому частково заперечила проти позовних вимог. У відзиві відповідач зазначила, що не визнає позовні вимоги в частині нарахування процентів, комісії та неустойки, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідач звернула увагу, що нарахування неустойки у розмірі 10000,00 грн у період воєнного стану суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Крім того, відповідач посилалася на те, що проценти нараховані поза межами строку користування кредитом, комісія за надання кредиту є безпідставною, а її не повідомили про відступлення права вимоги новому кредитору.

Позивач 12.01.2026 подав відповідь на відзив, у якій заперечив доводи відповідача та просив задовольнити позов. У відповіді на відзив позивач зазначив, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку виконати грошове зобов`язання, а лише надає право виконати його первісному кредитору. Позивач також зазначив, що комісія за надання кредиту прямо передбачена договором, є одноразовою та нараховується в день надання кредиту.

Позивач 12.01.2026 подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив зменшити позовні вимоги на суму пені/неустойки та вважати їх такими: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 8146883 у розмірі 10185,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за комісією, 0,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою, 0,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Суд враховує, що подана позивачем заява зменшує розмір позовних вимог, не змінює предмету та підстав позову, не погіршує становище відповідача і фактично враховує один із основних доводів відзиву щодо неможливості стягнення неустойки у період воєнного стану. Тому суд розглядає справу в межах зменшеного розміру позовних вимог, а саме в частині стягнення 10185,00 грн заборгованості за договором кредиту.

Відповідач подала заперечення на відповідь на відзив, у яких наполягала на своїх доводах щодо відсутності належного повідомлення про відступлення права вимоги, необґрунтованості процентів та комісії, а також щодо розголошення персональних даних третіх осіб у поданих позивачем документах. Крім того, відповідач подала додаткові пояснення та докази звернення до Національного банку України і Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію № 20.1.0.0.0/7-260107/88329-БТ від 07.01.2026, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банк емітував картку № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 .

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» надав виписку за договором № б/н за період з 14.07.2025 по 17.07.2025 щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідно до зазначеної виписки 14.07.2025 на картку № НОМЕР_2 зараховано кошти у розмірі 5000,00 грн, після чого цього ж дня здійснено операцію переказу на свою картку на суму 4975,00 грн, із відображенням комісії 25,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 14.07.2025 укладено договір кредиту № 8146883.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти, комісію за надання кредиту, неустойку та інші платежі відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.2 договору істотні умови договору визначені у відповідній таблиці договору.

Відповідно до п. 2.2 договору сума кредиту становить 5000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, дата надання кредиту - 14.07.2025, дата повернення кредиту - 08.07.2026.

Згідно з п. 2.2 договору процентна ставка становить 0,95 % за кожний день користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 22962,50 грн, загальні витрати за кредитом становлять 17962,50 грн.

Відповідно до п. 2.2.7 договору тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Згідно з п. 2.2.8 договору комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 862,50 грн.

Відповідно до п. 2.2.9 договору сторони погодили умови програми лояльності, відповідно до яких позичальник може отримати індивідуальну знижку на процентну ставку у разі своєчасної сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом у сумі не менше 1788,75 грн у строк до дати сплати першого обов`язкового платежу, але не раніше, ніж за чотири і менше календарних днів до дати сплати першого обов`язкового платежу.

Згідно з п. 5.16 договору позичальник погоджується використовувати особистий кабінет та електронний підпис одноразовим ідентифікатором щодо усіх правовідносин між позичальником та кредитодавцем. Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в особистому кабінеті в ІКС визнаються вчиненими позичальником.

Відповідно до п. 6.1 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, його залишок, виходячи із строку фактичного користування кредитом, його залишком, за кожен день, календарну дату, користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом включно та включаючи день, дату, його повернення, до повного погашення заборгованості за договором, та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4, п.п. 2.2.5 п. 2.2 договору.

Згідно з п. 6.2 договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту, визначений п.п. 2.2.8 п. 2.2 договору.

Відповідно до п. 6.13 договору у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу / мінімального обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. У такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.

Згідно з п. 6.13.1 договору вимога надсилається у вигляді повідомлення на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі, та/або шляхом направлення вимоги в особистий кабінет позичальника. Повідомлення вважається отриманим позичальником з моменту отримання кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення. Після отримання вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором протягом тридцяти календарних днів з дня отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом тридцяти календарних днів позичальник усуне порушення умов договору та здійснить погашення простроченої заборгованості, вимога кредитодавця втрачає чинність. У разі невиконання умов, зазначених у вимозі, або нездійснення погашення простроченої заборгованості вимога залишається чинною, а позичальник зобов`язаний повернути заборгованість у повному обсязі.

У реквізитах та підписах сторін договору зазначено персональні дані відповідача, номер електронного платіжного засобу НОМЕР_4 . Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 047112.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію, що надавалася споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема щодо кредитодавця, типу кредиту, суми кредиту, строку кредитування, процентної ставки, комісії, орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту та порядку повернення кредиту.

Відповідно до довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про ідентифікацію ОСОБА_1 , під час укладення договору № 8146883 використано одноразовий ідентифікатор 047112, час відправлення ідентифікатора позичальнику - 14.07.2025 о 13 год 33 хв 48 с, а електронна адреса, на яку направлено одноразовий ідентифікатор, - ІНФОРМАЦІЯ_1 У довідці також зазначено, що ідентифікація позичальника здійснювалася за допомогою BankID НБУ 06.06.2025 через АТ КБ «ПриватБанк».

У цій же довідці зазначено, що кредитодавець направив відповідачу повідомлення «Вимога про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав» на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 13.10.2025 о 07 год 10 хв 22 с, статус направлення - Message is sent.

Суд звертає увагу, відповідач у поданих до суду процесуальних заявах вказала своєю електронною поштою: kate.pavlenko99@gmail.com.

Вимогою про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, кредитодавець повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості за договором кредиту № 8146883. У вимозі зазначено суму заборгованості, яка підлягає поверненню, у розмірі 20185,00 грн, а також строк для виконання вимоги - 30 календарних днів, тобто до 12.11.2025 включно. У вимозі також зазначено прострочену заборгованість для усунення порушення у розмірі 15137,50 грн.

Листом № 19/11/25-19657 від 19.11.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтвердило, що щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором позики № 8146883, здійснено платіж № d7ac9c14-64dc-4e83-8405-3ca458c1bfc8.

Довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000005005 від 24.11.2025 підтверджено здійснення платіжної операції за договором № 8146883 від 14.07.2025.

Факт перерахування кредитних коштів також підтверджується платіжною інструкцією № d7ac9c14-64dc-4e83-8405-3ca458c1bfc8 від 14.07.2025 щодо переказу коштів у розмірі 5000,00 грн на картковий рахунок, зазначений відповідачем під час укладення договору.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію № 20.1.0.0.0/7-260107/88329-БТ від 07.01.2026, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , банк емітував картку № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 .

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» надав виписку за договором № б/н за період з 14.07.2025 по 17.07.2025. Відповідно до зазначеної виписки 14.07.2025 на картку відповідача № НОМЕР_2 зараховано кошти у розмірі 5000,00 грн, після чого цього ж дня відображено операцію переказу на власну картку на суму 4975,00 грн та комісію у розмірі 25,00 грн.

Суд звертає увагу, що банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, матеріали справи підтверджують факт укладення договору кредиту № 8146883 від 14.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , підписання договору відповідачем в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора 047112, ідентифікацію відповідача за допомогою BankID НБУ, належність картки № 5168752082447940 відповідачу та фактичне зарахування кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн на картковий рахунок відповідача.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як клієнтом та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» як фактором 16.09.2025 укладено договір факторингу № 16/09/25.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу. Підписаний сторонами реєстр прав вимог у паперовому або електронному вигляді є невід`ємною частиною договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимог № 19/11/25-01 від 19.11.2025 до договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8146883 від 14.07.2025.

У реєстрі прав вимог № 19/11/25-01 від 19.11.2025 щодо відповідача зазначено суму заборгованості 20185,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за комісією, 10000,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою, 0,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579936540.1 від 19.11.2025 підтверджено, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 1179754,18 грн з призначенням платежу: «Оплата згідно Договору факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025, Реєстр прав вимог № 19/11/25-01 від 19.11.2025 року без ПДВ».

Отже, матеріали справи підтверджують перехід права вимоги за договором кредиту №8146883 від 14.07.2025 від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Доводи відповідача про те, що її не повідомили про відступлення права вимоги, не спростовують факту переходу права вимоги до позивача та не є підставою для відмови у стягненні заборгованості. Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання і не звільняє боржника від обов`язку виконати його. За таких обставин боржник має право виконати зобов`язання первісному кредиторові, і таке виконання буде належним, однак відповідач не надала доказів погашення заборгованості ні первісному кредитору, ні новому кредитору.

Первісний розрахунок заборгованості ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за договором №8146883 від 14.07.2025 містив загальну суму вимоги 20185,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за комісією, 10000,00 грн - пеня/неустойка. Водночас у таблиці розрахунку в окремій графі було зазначено пеню/неустойку у розмірі 20000,00 грн, що не відповідало арифметичній структурі заявленої до стягнення суми 20185,00 грн.

Позивач після подання відповідачем відзиву зменшив позовні вимоги та виключив із суми стягнення пеню/неустойку. Тому суд перевіряє заявлену заборгованість у межах зменшеного розміру позовних вимог, тобто в сумі 10185,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за комісією.

Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн підтверджена договором кредиту, платіжною інструкцією, листом первісного кредитора, довідкою платіжної установи, відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» та банківською випискою.

Перевіряючи заборгованість за процентами, суд враховує, що відповідно до умов договору процентна ставка становить 0,95 % за кожний день користування кредитом. За сумою кредиту 5000,00 грн денний розмір процентів становить 47,50 грн.

Заявлена позивачем сума процентів 4322,50 грн відповідає нарахуванню процентів за 91 день користування кредитом, оскільки 5000,00 грн ? 0,95 % = 47,50 грн за день, а 47,50 грн ? 91 день = 4322,50 грн.

Суд враховує, що договір укладено 14.07.2025, дата повернення кредиту за договором визначена як 08.07.2026, тому проценти, заявлені до стягнення у розмірі 4322,50 грн, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, у погодженому договором розмірі та відповідно до умов договору.

Доводи відповідача про те, що проценти нараховані поза межами строку дії договору, суд відхиляє, оскільки у самому договорі сторони погодили, що строк кредитування становить 360 днів, а дата повернення кредиту - 08.07.2026. Строк у 30 днів стосується періодичності сплати обов`язкових платежів, а не загального строку дії договору.

Водночас суд враховує, що строк остаточного повернення кредиту за договором визначений до 08.07.2026. Тому для вирішення питання про можливість стягнення всієї суми кредиту до настання кінцевого строку договору суд окремо перевірив наявність підстав для дострокового повернення кредиту.

Відповідно до умов п. 6.13, 6.13.1 договору встановлено, що кредитодавець має право вимагати повного погашення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу / мінімального обов`язкового платежу, а позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості протягом тридцяти календарних днів з дня отримання вимоги.

Кредитодавець направив відповідачу вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, 13.10.2025 на електронну адресу, зазначену відповідачем у договорі. Строк для виконання вимоги сплив 12.11.2025 включно. Відповідач не надала доказів усунення порушення умов договору, погашення простроченої заборгованості або повернення кредиту у повному обсязі у тридцятиденний строк після направлення вимоги.

За таких обставин вимога кредитодавця про дострокове повернення кредиту залишилася чинною, а позивач набув право звернутися до суду з вимогою про стягнення всієї заборгованості, у тому числі тіла кредиту, хоча кінцевий строк кредитування за договором визначений до 08.07.2026.

Суд також враховує, що договір укладено 14.07.2025, тобто після набрання чинності змінами до Закону України «Про споживче кредитування», якими встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки. Денна процентна ставка 0,95 % не перевищує 1 % на день.

Заборгованість за комісією у розмірі 862,50 грн також підтверджена умовами договору. Комісія визначена саме як комісія за надання кредиту, передбачена п. 2.2.8 договору у розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту та, відповідно до п. 6.2 договору, нараховується в день надання кредиту. Така комісія має одноразовий характер, прямо передбачена договором і не є комісією за обслуговування кредитної заборгованості чи інформаційний супровід.

Тому доводи відповідача щодо незаконності комісії суд відхиляє, оскільки відповідач посилається на правові висновки щодо комісій за обслуговування кредитної заборгованості, тоді як у цій справі позивач заявив до стягнення одноразову комісію за надання кредиту, прямо передбачену договором.

Пеню, неустойку, проценти за понадстрокове користування, три проценти річних та інфляційні втрати позивач у межах зменшених позовних вимог не заявляє, тому суд не оцінює такі платежі.

Оцінюючи доводи відповідача про розголошення персональних даних третіх осіб у поданих позивачем документах, суд враховує, що такі доводи не спростовують факту укладення відповідачем договору кредиту, факту отримання кредитних коштів, наявності непогашеної заборгованості та переходу права вимоги до позивача.

Разом із тим, суд враховує, що відповідач реалізувала право на звернення до Національного банку України та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відповіді зазначених органів містять роз`яснення щодо порядку розгляду звернень, захисту персональних даних, прав споживача фінансових послуг та меж оцінки доказів судом, однак не містять встановленого компетентним органом факту протиправності дій позивача, який мав би пряме значення для вирішення спору про стягнення заборгованості.

Відповідач не надала доказів повного або часткового погашення заборгованості за договором кредиту № 8146883 від 14.07.2025 у заявленому до стягнення розмірі, а також не надала свого розрахунку, який би спростовував суму 10185,00 грн у межах зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 2 ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо суд не визнав його недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов`язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк, термін, його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, термін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, неналежне виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, відступлення права вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона, фактор, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони, клієнта, за плату, у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи, боржника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію, оферту, укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи, повідомлення, пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису, факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису, за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач, позичальник, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та, або, супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника, за наявності, та третіх осіб.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит, кредит, - грошові кошти, що надаються споживачу, позичальникові, на придбання товарів, робіт, послуг, для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Оцінюючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд враховує, що позивач довів факт укладення договору кредиту в електронній формі, факт ідентифікації відповідача, факт використання одноразового ідентифікатора, факт належності платіжної картки відповідачу, факт зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід права вимоги до позивача.

Доводи відповідача про неналежне повідомлення про відступлення права вимоги не спростовують права позивача на звернення до суду. Матеріали справи містять договір факторингу, витяг з реєстру прав вимог щодо відповідача та платіжний документ про оплату за договором факторингу. Відповідач, зі свого боку, не надала доказів виконання зобов`язання перед первісним кредитором після переходу права вимоги.

Доводи відповідача щодо незаконності неустойки фактично враховані позивачем шляхом подання заяви про зменшення позовних вимог. Суд розглядає справу в межах зменшеного розміру позовних вимог, у якому пеня/неустойка до стягнення не заявлена.

Доводи відповідача щодо незаконності процентів не підтверджуються матеріалами справи, оскільки проценти у розмірі 4322,50 грн нараховані за ставкою 0,95 % на день, яка не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, визначеного Законом України «Про споживче кредитування», та в межах строку кредитування, погодженого сторонами до 08.07.2026.

Доводи відповідача щодо передчасності стягнення тіла кредиту суд відхиляє, оскільки кредитодавець, відповідно до умов п. 6.13, 6.13.1 договору та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», направив відповідачу вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, надав відповідачу тридцятиденний строк для виконання вимоги, однак відповідач порушення умов договору не усунула та кредит у повному обсязі не повернула.

Доводи відповідача щодо незаконності комісії суд також відхиляє, оскільки комісія у розмірі 862,50 грн є комісією саме за надання кредиту, має одноразовий характер, нарахована у день надання кредиту та прямо передбачена п. 2.2.8 і п. 6.2 договору.

З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку, що позивач довів наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту № 8146883 від 14.07.2025 у межах зменшеного розміру позовних вимог у сумі 10185,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4322,50 грн - заборгованість за процентами, 862,50 грн - заборгованість за комісією.

Тому позов підлягає задоволенню повністю у межах зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку задовольнити позов повністю у межах зменшеного розміру позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України, суд враховує, що справа є незначної складності, обсяг підготовлених та наданих доказів є незначним, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження за відсутності сторін, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором кредиту № 8146883 від 14.07.2025 у розмірі 10185 (десять тисяч сто вісімдесят п`ять) гривень, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 4322,50 грн заборгованість за процентами, 862,50 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк