Ухвала суду № 136774825, 25.05.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/303/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

До Краснокутського районного суду Харківської області засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес Позика», в якій представник позивача Пєскова С.В. просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 516175-КС-005 про надання кредиту від 15.07.2025 року у розмірі 64009,28 грн, що складається з: 28665,80 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 20066,20 грн сума прострочених платежів по процентах, 15277,28 грн - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, а також стягнути суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 30 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано докази в АТ «Банк «Український Капітал».

01.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що дійсно користувався послугами з надання кредиту у ТОВ «Бізнес Позика». Взявши кредит у сумі 33000 грн, став його погашати, проте вимоги ТОВ поступово лише зростали, а не зменшувалися. Досудове врегулювання спору позивачем взагалі не використовувалося як інструмент врегулювання спору. Як зазначає позивач - відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 516175- КС-005, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 516175-КС-005 на загальну суму 26272,72 грн. В даному випадку залишок за кредитом складав 6728 грн. Вважає вимоги позивача про стягнення сум прострочених платежів недостатньо обґрунтованими та категорично заперечує, оскільки, як вбачається з розрахунку заборгованості, заборгованості за кредитом відповідач фактично вніс згідно до інформації кредитора лише 4335 грн, що не відповідає дійсності. Позивач зазначає відомості про внесення коштів, а в той же час сума заборгованості за кредитом не зазнала значних змін і на цю суму були нараховані відсотки. Зазначив, що суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Сам по собі наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не підтверджує наявність у відповідача заборгованості саме в зазначеному розмірі. З вказаних підстав ОСОБА_1 просить суд витребувати у позивача оновлений обґрунтований розрахунок заборгованості за кредитним договором, з урахуванням сплачених ним коштів в рахунок погашення основної заборгованості за кредитом. Визнати неправомірним нарахування суми по відсотках, відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині заборгованості по штрафам у сумі 15277,28 грн.

14 травня 2026 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказала, що у додаткових поясненнях сторона відповідача не заперечує укладення кредитного договору з позивачем, отримання кредитних коштів, здійснення платежів, порушення умов кредитного договору (графіку платежів), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором; наявність самої заборгованост. Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 26272,72 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначила, що позивач за кредитним договором не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку (у вигляді пені чи штрафів); не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору. Порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту. Для спростування позовних вимог позивача, сторона відповідача мала б надати суду докази здійснення всіх платежів за кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановленого у п. 4.2.2. Кредитного договору графіку платежів, однак таких доказів відповідач суду не надав. Щодо розрахунку заборгованості вказала, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором після 04.11.2025 р. припинила змінюватися у зв`язку із закінченням строку його дії. Оскільки розрахунок заборгованості, який був доданий до позовної заяви формується автоматично, програма автоматично «протягнула» дати після закінчення строку дії кредитного договору (після 04.11.2025 р.) до дати створення цього розрахунку заборгованості. ТОВ «Бізнес Позика» не продовжувало строк дії кредитного договору в односторонньому порядку, не нараховувало проценти після закінчення строку дії кредитного договору, та не просило суд стягнути з відповідача жодні проценти, які начебто були нараховані після закінчення строку дії кредитного договору. У кінці розрахунку заборгованості зазначена поточна заборгованість клієнта, загальна заборгованість за кредитним договором станом на дату складання розрахунку заборгованості, в тому числі із зазначенням окремо заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками за користування кредитом та заборгованості за комісією. Вищезазначений розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві, а також поданих додаткових поясненнях просить проводити розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився, причину неявки суд не повідомив, хоча викликався своєчасно та належним чином.

Згідно частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, що міститься у поданих письмових поясненнях, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Крім того, згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, такими засобами як письмовими доказами.

Крім цього відповідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. При цьому суд не бере до уваги докази, що не стосуються предмету доказування.

Так, згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 84 ЦПК України, визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. При цьому, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надання права комусь із сторін подати заяви чи клопотання з аргументами щодо предмету спору і не надання іншій стороні можливості відреагувати на такі аргументи - стало б свідченням порушення принципу рівності сторін.

Згідно ч. 5 ст. 174 ЦПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою забезпечення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників справи перед судом, наявні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки вони мають безпосереднє значення для розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 43, 76-79, 84, 174 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором від 15.07.2025 № 516175-КС-005, з урахуванням сплачених відповідачем ОСОБА_1 коштів у рахунок погашення основної заборгованості за кредитом, в якому також зазначити періоди (дату виникнення заборгованості) та розмір процентної ставки, яка діяла у відповідний період заборгованості, а також інші нарахування згідно умов кредитного договору.

Роз`яснити, що докази мають бути направлені безпосередньо до Краснокутського районного суду Харківської області у термін до 10 червня 2026 року.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Судове засідання відкласти до 10 год 00 хв 10 червня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя:В. А. Каліберда