Ухвала суду № 136774671, 25.05.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

25.05.2026

2/394/380/26

394/420/26

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я м и р о в о ї у г о д и б е з р о з г л я д у

25 травня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ мирову угоду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

15.04.2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28.04.2026 року ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області було відкрито провадження за зазначеним цивільним позовом та призначено справу розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.05.2026 року у справі ухвалено судове рішення, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 47393476 від 16.11.2021 року в сумі 21080 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн., а всього стягнуто 23742 грн. 40 коп. Окрім того стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» понесені судові витрати, пов`язані з правничою допомогою в сумі 5500 грн.

Цього ж дня, пізніше в часі о 09.29 год., після ухвалення рішення у справі через канцелярію суду була подана мирова угода укладена між представником позивача та відповідачкою про врегулювання виниклого спору.

Дослідивши цивільну справу та подану мирову угоду суд звертає увагу наступне.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України наголошується, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1 та 2 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 207 ЦПК України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З системного аналізу зазначеної норми процесуального праву слідує, що мирова угода є двохстороннім волевиявленням, спрямованим на врегулювання спору шляхом взаємних поступок. Мирова угода укладається сторонами у справі і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. Право на укладання мирової угоди сторонам надається як в суді, так і поза судом. Мирова угода укладається з урахуванням загальних правил вчинення правочинів у письмовій формі. Мирова угода може стосуватися лише сторін та їх спірних правовідносин, а її умови мають бути такими, щоб у разі відмови сторони у подальшому від мирової угоди, вона могла бути виконана примусово. Затвердження судом мирової угоди, як форма вирішення спору є спрощеною процесуальною процедурою, в якій не передбачено обов`язку доказування та оцінки доказів. Мирова угода подається до суду до ухвалення у справі судового рішення на будь якій стадії процесу (відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, видалення суду для прийняття судового рішення).

Після ухвалення судового рішення у справі судовий процес припиняється. Разом з тим, процес захисту прав продовжується у формі виконання судового рішення, яке може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку (виконавче провадження).

Чинним ЦПК України не передбачено право суду першої інстанції скасувати ухвалене за результатами розгляду цивільної справи рішення (ч. 8 ст. 268 ЦПК України), крім випадків визначених у статтях 423-429 ЦПК України.

Суд першої інстанції лише наділений повноваження, щодо виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні (ст. 269 ЦПК України) та ухвалення додаткового рішення (ст. 270 ЦПК України), зокрема останнє не передбачає підстав для затвердження мирової угоди.

При цьому добровільний порядок, на відміну від примусового, на законодавчому рівні не регулюється.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Порядок укладення та затвердження мирової угоди під час виконавчого провадження врегульований в ст. 434 ЦПК України. Так, в частині першій вказаної норми закріплено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Зі змісту ч. 1 ст. 434 ЦПК України слідує, що на законодавчому рівні встановлений імперативний припис щодо часу, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб`єктів, які уповноважені звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, яке розширеному тлумаченню не підлягають.

Суб`єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державний або приватний виконавець, на виконанні в яких знаходиться відповідне виконавче провадження

Разом з тим ч. 2 ст. 434 ЦПК України передбачає, що питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Враховуючи ту обставину, що мирова угода подана суду після ухвалення судового рішення у справі, суд приходить до висновку, що її потрібно залишити без розгляду, оскільки суд першої інстанції не наділений повноваженнями скасувати уже ухвалене судове рішення у цивільній справі.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 207, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 434 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Мирову угоду укладену у цивільній справі № 394/420/26 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» та ОСОБА_1 про врегулювання спору шляхом взаємних поступок залишити без розгляду.

Роз`яснити сторонам цивільного провадження, право укладення мирової угоди відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 434 ЦПК України.

Копію ухвали негайно направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: