Рішення № 136774571, 22.05.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/26/26

Провадження 2/193/207/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

22 травня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Софіївська селищна рада, ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

06.01.2026 до Софіївського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за яким остання просила ухвалити судове рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у зв`язку з відсутністю в ньому понад один рік без поважних причин.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона є співвласником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім позивачки, у цій квартирі зареєстровані, але не проживають її син ОСОБА_3 , 1971 р.н., та онук ОСОБА_2 , 1998 р.н.

Стверджує, що онук, ОСОБА_2 , не проживає в цій квартирі за зареєстрованим місцем проживання без поважних причин з 2022 року, тобто понад один рік. З 2022 року він проживає за межами України. Відповідач не проживає в даній квартирі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі немає. Факт реєстрації відповідача порушує її право на вільне користування майном та перешкоджає отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, що і змусило її звернутися до суду з вказаним позовом. З сином ОСОБА_3 вона втратила зв`язок за декілька років до початку війни, він виїхав до Білорусії і з тих пір вона не знає де він, тому у позові свого сина зазначила в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за останнім зареєстрованим місцем проживання, також розміщенням оголошення на офіційному сайті Судової Влади, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не надав, правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа, Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, направили до суду заяву про можливість розгляду справи без участі представника селищної ради, просили розглянути справу за наявними матеріалами.

Третя особа, ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за останнім зареєстрованим місцем проживання, також розміщенням оголошення на офіційному сайті Судової Влади, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи заперечень до суду не надходило.

Суд зазначає, що розгляд даної справи за відсутності активної участі іншого співвласника зумовлений об`єктивною неможливістю встановлення його волевиявлення та не свідчить про порушення його прав. При цьому суд враховує, що спір не стосується припинення права власності, не вирішується питання розпорядження часткою співвласника, на розгляді суду перебуває питання виключно щодо права користування відповідача. Відсутність заперечень з боку співвласника дає суду підстави розглядати справу по суті заявлених вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280,281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , іншими співвласниками є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про право власності і на житло виданого 12.12.2000 року Софіївським районним дорожно-державним підприємством (а.с.9).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2024/008790358 від 24.07.2024 позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

З копії домової книги вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрованими є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-14).

Згідно довідки виконавчого комітету Софіївської селищної ради № 1323 від 08.10.2025 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 та має наступний склад сім`ї: син ОСОБА_3 , 1974 р.н., зареєстрований, але не проживає, онук ОСОБА_2 , 1998 р.н, зареєстрований, але не проживає (а.с.15).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.08.2025, виданого Софіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у селищі Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, у віці 82 роки. Актовий запис №217 (а.с.16).

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 року встановлено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до п.п.2 п. 26 Правил реєстрації місця проживання зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Тобто, для зняття з реєстрації місця проживання достатньо рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім`ї власника житла на користування цим житлом. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач є співвласником вказаної квартири, іншим співвласником є син позивача ОСОБА_3 , який залучений до участі у справі як третя особа без самостійних вимог. Відповідач зареєстрований у вказаній квартирі, однак, як підтверджується поданими доказами фактично не проживає у ній з 2022 року, особисті речі відсутні, витрат на утримання житла не несе, виїхав за кордон і фактично проживає за межами України, до квартири не повертається, що свідчить про припинення фактичного користування житловим приміщенням.

Право користування житловим приміщенням є похідним від фактичного проживання особи та існування реальних житлових відносин. Формальна реєстрація місця проживання сама по собі не є безумовною підставою для збереження права користування житлом, а тривала відсутність особи у житлі без поважних причин, припинення фактичного користування та відсутність наміру повернутися свідчать про втрату права користування таким житлом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час більше чотирьох років не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , відсутність є постійною та без поважних причин, відповідач фактично вибув із житла і намір користуватися житлом у майбутньому не доведений, у позивача виникли перешкоди в користуванні своїм майном, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_3 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору з відповідача, а тому витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 15, 16, 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Софіївська селищна рада, ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 41053148, місцезнаходження: бульвар Шевченка, буд.19, сел. Софіївка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53100;

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 22.05.2026.

Суддя Д.А.Кащук