Ухвала суду № 136774155, 13.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер №333/4635/26

Провадження 1-кс/333/1597/26

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення ТУД ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_4 щодо невнесення ТУД ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування.

Мотивує свою скаргу тим, що в проваджені старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000137 від 30.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 241, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 239 КК України

25.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 20 000 дол. США, купюри номіналом 100 дол. у кількості 200 шт.

03.04.2026 ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/2362/26 (1-кс/335/1061/2026) накладено арешт на вилучене в ході обшуку майно.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15.04.2026 задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_3 , ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03.04.2026 скасовано. Ухвала оскарженню не підлягає, в свою чергу підлягає негайному виконанню.

15.04.2026 старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_5 за погодженням з прокурору Спеціалізованої Екологічної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 повторно звернулась до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час обшуку у ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді 19.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час розгляду Апеляційної скарги був присутній прокурор ОСОБА_7 тому рішення про скасування арешту грошей ОСОБА_6 йому відомо, ухвалу Апеляційного суду останньому доведено. Грошові кошти ОСОБА_6 з таких підстав повинні бути повернути власнику негайно.

Разом із тим, прокурор ОСОБА_7 та слідча ОСОБА_5 грошові кошти ОСОБА_6 , в супереч вимог КПК України негайно грошові кошти не повернули та стали перешкоджають ОСОБА_6 в отриманні своїх грошових коштів.

Вказаний факт підтверджений тим, що останні негайно 15.04.2026 звернулись з повторним арештом грошових коштів ОСОБА_6 . Таким чином, старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_5 та прокурором Спеціалізованої Екологічної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 умисно не виконують вирок суду, що набрав законної сили і перешкоджають його виконанню ( ч. 2 ст. 382 КК України) та привласнили чуже майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем ( ч. 2 ст. 191 КК України).

20 квітня 2026 року він в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Територіального управління ДБР у м.Мелітополі із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 382 КК України, за фактом умисного не виконання вирок суду, що набрав законної сили і перешкоджання його виконанню прокурором ОСОБА_7 та слідчою ОСОБА_5 та привласненням останніми чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

28.04.2026 мені на електрону пошту надійшов лист директора Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про розгляд мого звернення згідно закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, на слідчого імперативно покладено обов`язок невідкладно вносити всі отримані повідомлення і заяви про злочин до ЄРДР. При цьому, закон взагалі не передбачає будь - якої дослідчої перевірки поданих заяв (повідомлень), так само як не передбачає можливості невнесення чи відмови у внесенні відомостей до ЄРДР через їх необґрунтованість.

Представник ОСОБА_3 повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, на задоволенні скарги наполягав.

Представник ТУ ДБР з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, в задоволенні скарги просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не перешкоджає для розгляду скарги.

Ухвалою слідчої судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2026 зобов`язано Територіальне управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя), надати інформацію, яка стосується скарги представника ОСОБА_3 .

Вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного розслідування.

Стаття 9 КПК України передбачає, що слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Таким чином, частиною 1 статті 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Частиною 3 ст.26 КПК України визначено, що слідчі судді, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

З матеріалів скарги вбачається, що прокурор ОСОБА_7 та слідча ОСОБА_5 грошові кошти ОСОБА_6 , в супереч вимог КПК України негайно грошові кошти не повернули та стали перешкоджають ОСОБА_6 в отриманні своїх грошових коштів. Вказаний факт підтверджений тим, що останні негайно 15.04.2026 звернулись з повторним арештом грошових коштів ОСОБА_6 . Таким чином, старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_5 та прокурором Спеціалізованої Екологічної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 умисно не виконують вирок суду, що набрав законної сили і перешкоджають його виконанню ( ч. 2 ст. 382 КК України) та привласнили чуже майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем ( ч. 2 ст. 191 КК України).

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.

Аналіз першого речення ч.1 ст. 214 КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинений злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях такі дані відсутні, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що мають свідчити про вчинення кримінального правопорушення... Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не повинні вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такий висновок слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу слугуватиме лише реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не будь-яких заяв чи повідомлень, а лише тих, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.

Щодо доводів про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України (умисне невиконання судового рішення), слідчим суддею встановлено, що ухвалою Запорізького. апеляційного суду від 15.04.2026 у справі №335/2362/26 скасовано ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03.04.2026 про накладення арешту на майно та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовлено. Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення про скасування арешту після його отримання. Разом з тим, у зверненні відсутні будь-які об`єктивні відомості та докази, що підтверджують факт отримання слідчим або прокурором зазначеної ухвали апеляційного суду в офіційному порядку для виконання. Обов`язок негайного виконання судового рішення. передбачений ч. 3 ст. 169 КПК України, виникає саме з моменту його отримання уповноваженою особою, а не з моменту проголошення. За відсутності відомостей про таке отримання, стверджувати про наявність події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, не вбачається можливим.

Крім того, як вбачається зі змісту ухвали Запорізького апеляційного суду від 15.04.2026. підставою для скасування арешту майна стала, зокрема, позиція суду про те, що кримінальні правопорушення, інкриміновані ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за ч.ч. 1. 2 ст. 204 КК України, не передбачають покарання у вигляді конфіскації майна. Разом з тим апеляційний суд не врахував повідомлення ОСОБА_6 10.04.2026 про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна.

У зв`язку з викладеним, слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області, в межах. кримінального провадження №12025080000000137 від 30.07.2025. звернувся до слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про арешт майна ОСОБА_6 яке було виявлено та вилучено під час проведення 25.03.2026 обшуку, а саме: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, купюри номіналом 100 доларів у кількості 200 шт.

Слідчим суддею Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, 21.04.2026 було розглянуть клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області погоджене з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури про арешт майна у кримінальному проваджений №o12025080000000137 від 30.07.2025 (справа №335/2362/26: №1-кс/335/1314/2026). За результатами розгляду, слідчим суддею, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладено арешт на майно ОСОБА_6 , яке було виявлено та вилучено під час проведення 25.03.2026 обшуку, а саме: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, купюри номіналом 100 доларів у кількості 200 шт.

Крім цього, слідчим суддею Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, 01.05.2026 було розглянуто клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному проваджений №12025080000000137 від 30.07.2025. За результатами розгляду, слідчим суддею, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено (справа №335/2362/26: №1- kc/335/1442/2026).

Отже, слідчий суддя вважає, що у скарзі ОСОБА_3 не міститься фактичних даних чи посилання на обставини, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення з боку працівників правоохоронного органу, не охоплюються поняттям злочину, визначеному у ст. 11 КК України.

Таким чином, аналізуючи зміст скарги та заяви ОСОБА_3 , слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей, викладених у заяві останнього від 20.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Керуючись ст.ст. 55, 159, 241-242, 303-309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_6 щодо невнесення ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1