Ухвала суду № 136773530, 23.05.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3326/26

Провадження № 1-кс/206/670/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2026 Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12026042230000352 від 12.05.2026, відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, в посаді курсанта 3 навчального взводу 3 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», раніше неодноразово судимого, останній раз: - 01.10.2024 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст.186 КК України до покарання у вигляді у вигляді 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк покарання у вигляді позбавлення волі на 1 місяць за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2024 року до 7 років 1 місяця позбавлення волі.

-14.04.2025 ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області на підставі статті 81-1 КК України, звільнений умовно достроково для походження військової служби. Не відбутий строк 6 років 4 місяці 23 дні.

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12026042230000352 від 12.05.2026, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що 23.04.2026 ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 09 години 00 хвилин перебуваючи за місцям мешкання свого товариша ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , побачив на дивані у одній із кімнат квартири мобільний телефон моделі Redmi Note 14 у захисному чохлі, у зв`язку з чим у останнього виник прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану, визначивши для себе об`єктом свого злочинного посягання вищезазначений мобільний телефон моделі Redmi Note 14 належний ОСОБА_8

23.04.2026 у невстановлений в ході досудового розслідування час але не пізніше 09 години 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , реалізовуючи свій прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення мобільний телефон моделі Redmi Note 14 у захисному чохлі, діючи умисно повторно, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою власного незаконного збагачення, скориставшись тимчасовою відсутністю у кімнаті ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу взяв з дивану однієї із кімнат квартири вище вказаний мобільний телефон, відокремивши його від захисного чохла, який він поклав назад, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник. Викраденим майном у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 , майнову шкоду на суму 5107, 30 грн. (п`ять тисяч сто сім гривень 30 копійок).

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, солдат ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів, звільнений умовно-достроково для проходження військової служби та являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, в посаді курсанта 3 навчального взводу 3 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що на всій території України, у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 2102-1X, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжений, а востаннє - Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.04.2026 р. № 342/2026, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 № 4857-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року до 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності.

Так, 22 травня 2026 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 маючи прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, прибув у приміщення супермаркету «Варус-40» ТОВ «Омега», розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 43-Д. Знаходячись у приміщенні супермаркету «Варус-40» ТОВ «Омега», за вищевказаною адресою ОСОБА_4 на одній з полиць стелажу у торгівельній залі супермаркету побачив алкогольні напої, які визначив як об`єкт свого злочинного посягання.

22 травня 2026 року приблизно о 18 годині 05 хвилин ОСОБА_4 реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю інших осіб, перебуваючи в тому ж місці, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою власного незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, з полиці одного зі стелажів торгівельної зали вказаного супермаркету взяв до рук товар у вигляді: віскі «Redbreast 12 років 40% в кор..» об`ємом 0,7 л у кількості 1 шт. вартістю 3099 гривень, віскі «10 років Таліскер 45,8% в кор..» об`ємом 0,7 л в кількості 1 шт. вартістю 3019 гривень, вартістю 6118 гривень, 00 коп., які помістив у візок для товарів та направився до пропускного турнікету. Після чого, ОСОБА_4 разом з викраденим товаром вийшов за території супермаркету «Варус-40» ТОВ «Омега» ЄДРПОУ 30982361, пройшовши пропускний турнікет.

Таким чином ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як 22.05.2026 року приблизно о 18:07 годині ОСОБА_4 з викраденим майном, відійшовши від місця скоєння злочину на незначну відстань, був виявлений працівником служби безпеки ТОВ «Омега».

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

За сукупністю вчиненого, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану кваліфікуються за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Враховуючи викладене, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-про наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція статті, якої передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи про реальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

-про наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 не будучи обмеженим у свободі, може вільно спілкуватися зі потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, вживати заходи до зміни ними показань та спотворення фактичних обставин події кримінального правопорушення. Зокрема, ОСОБА_4 може впливати на них шляхом вмовляння, психологічними чи фізичними методами впливу, з метою схиляння їх до зміни показань та спотворення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення (злочину), чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого та повного розслідування кримінального провадження.

- про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, звільнений умовно-достроково, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та будучи звільненим від відбуття покарання з випробувальним терміном, знову підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів, зокрема проти власності, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності.

На підставі вищевикладеного, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання.

Захисник в судовому засіданні просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думки учасників процесу, та надані матеріали клопотання суд встановив наступне.

В проваджені СВ відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042230000352 від 12.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

22.05.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

22.05.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 слідчим СВ відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК України, передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до якого належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК України, передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до якого належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ним підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи викладене, суд вважає підтвердженими встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: про наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція статті, якої передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи про реальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 не будучи обмеженим у свободі, може вільно спілкуватися зі потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, вживати заходи до зміни ними показань та спотворення фактичних обставин події кримінального правопорушення. Зокрема, ОСОБА_4 може впливати на них шляхом вмовляння, психологічними чи фізичними методами впливу, з метою схиляння їх до зміни показань та спотворення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення (злочину), чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого та повного розслідування кримінального провадження.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, звільнений умовно-достроково, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та будучи звільненим від відбуття покарання з випробувальним терміном, знову підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів, зокрема проти власності, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 років.

Таким чином, вищенаведене виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки жоден з них не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу та не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.177, 183, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22.07.2026 року.

Утримувати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд. 80.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1