Ухвала суду № 136773047, 23.05.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 938/750/26

Судове провадження № 1-кс/938/119/26

УХВАЛА

щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

23 травня 2026 року, слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина клопотання слідчого слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091130000058 від 22.05.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , -

в с т а н о в и в :

слідчий слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням, яке погоджене з процесуальним керівником - Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.309 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що зібраними доказами у кримінальному провадженні ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі. Крім цього, необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема вважає, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він будучи обізнаним із фактами встановленими органом досудового розслідування та усвідомлюючи можливість призначення йому покарання та тяжкість такого покарання, будучи студентом має змогу вільно перетинати державний кордон України в період військового стану внаслідок виключення з військового обліку та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування. Також, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки згідно протоколу огляду належного йому мобільного телефону відомо, що він вже неодноразово здійснював та отримував замовлення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - листя (подрібнене) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) в різних кількостях з різною періодичністю починаючи із січня 2026. Переконаний, що внаслідок існування таких ризиків, є неможливим застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав зазначених у клопотанні.

Захисник, підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання. Захисник зазначила, що ОСОБА_4 є студентом, після введення воєнного стану не виїжджав за межі України, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, що спростовує доводи прокурора, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити знову кримінальне правопорушення, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. А тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Разом з тим вказав, що у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити мінімальний розмір застави.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що вона є власником будинку по АДРЕСА_1 , де організовано соціальний простір "Думса". Підозрюваного знає багато років, до 2023 року він допомагав їй в організації соціального простору, волонтерив. Потім вони припинили співпрацю, він проживав десь із своєю дівчиною за різними адресами. Однак, знає його, як виховану, відповідальну, чесну людину. Готова його прийняти в себе для постійного проживання та виконання ним процесуальних обов`язків в межах кримінального провадження.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, допитавши свідка, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до таких висновків.

Як вбачається із витягу з кримінального провадження, 22.05.2026 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091130000058 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, зокрема, що ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, у невстановленому місці, 19 травня 2026 року о 15 год. 54 хв., використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Iphone 11», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , через telegram-канал «Кратом Україна» за грошові кошти в сумі 1000 гривень, які він із банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» IBAN НОМЕР_3 перерахував на банківський рахунок АТ КБ «Приватбанк» IBAN НОМЕР_4 на ім`я ФОП ОСОБА_8 , незаконно придбав поліетиленовий зіп-пакет із подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), які віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено та які забрав 22.05.2026 шляхом отримання посилки із вмістом наркотичного засобу із поштового відділення ТОВ «Нова пошта» №1, що розташоване по вул. І. Франка, 107, в селищі Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, та незаконно зберігав при собі без мети збуту.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309 КК України ОСОБА_4 вручено в присутності його захисника 23.05.2026 о 11.00 год.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у тому разі, якщо жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема не забезпечить виконання підозрюваним (обвинуваченим) своїх процесуальних обов`язків та не зможе запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України законодавцем визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні поданого клопотання прокурора суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» вказує, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Крім цього, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Як вбачається з долучених до клопотання документів, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування. Такі дані встановлені зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події, показами допитаних свідків, протокол огляду мобільного телефону, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, залученими до матеріалів кримінального провадження речовими доказами.

Аналізуючи заявлені слідчим та прокурором ризики передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі. Перебуваючи під тягарем зібраних доказів на стадії досудового розслідування, усвідомлюючи неминучість настання покарання, у випадку доведення його вини у скоєному злочині та відсутністю у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, сім`ї, будучи задокументованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон та внаслідок зняття його з військового обліку, маючи можливість вільно перетинати державний кордон під час військового стану у пунктах пропуску, та таким чином може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки як встановлено з протоколу огляду належного йому мобільного телефону, що він вже неодноразово здійснював та отримував замовлення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - листя (подрібнене) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) в різних кількостях з різною періодичністю починаючи із січня 2026.

Щодо ризику пов`язаного з перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом умисного вчинення підозрюваним самокалічення або симулювання хвороби, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування, то такий не містить належного обґрунтування та не підтверджений жодними доказами.

З врахуванням наведеного, наведені обставини свідчать про існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яким не достатньо застосування більш м`якого запобіжного заходу, що доведено прокурором у судовому засіданні. А тому, слід прийти до висновку про підставність та доведеність клопотання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_4 не має постійного місця проживання на території Верховинського району, не пов`язаний стійкими соціальними, сімейними зв`язками, а наведені стороною захисту та свідком доводи про те, що підозрюваний може проживати в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що забезпечить його належну процесуальну поведінку, не підтверджені жодними доказами, зокрема договором оренди та не спростовують існування ризиків, що доведені стороною обвинувачення. Більш того, як встановлено із показань свідка ОСОБА_7 , з 2023 року підозрюваний за її місцем проживання не перебував, періодично змінював місце проживання і на даний час сталим місцем проживання не пов`язаний.

Окрім того, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 необхідне для виконання завдання кримінального провадження, яким, відповідно до ст.2 КПК України є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів всіх учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Крім цього, у відповідності до абзацу 1 частини 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки, підстав не визначати розмір застави у кримінальному провадженні у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України в судовому засіданні не встановлено, тому вважаю за необхідне одночасно з застосуванням запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави у відповідності із положеннями ст.182 КПК України.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього та визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2026 року 3328,00 гривень.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку щодо визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 в розмірі 66560,00 гривень, що відповідає двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року), як такий, що може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України на строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК України), в межах строку досудового розслідування.

За змістом ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний був затриманий працівниками поліції 22.05.2026 о 12:16год., після чого був позбавлений можливості вільно пересуватися, а тому строк тримання під вартою слід рахувати саме з цього часу.

На підставі викладеного, керуючись статями 176, 177, 178, 182, 183, 186, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091130000058 від 22.05.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на 60 днів, а саме з моменту фактичного затримання о 12.16 год. 22.05.2026 по 20.07.2026 включно, з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 , заставу у розмірі 66560 гривень 00 копійок (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень нуль копійок), що відповідає 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача- ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 20.07.2026.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 20.07.2026, такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань №12".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 для негайного виконання, прокурору Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 для відома.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали направити до Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» для її виконання в частині утримання підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_9